Справа №2а-282/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

08. 06. 2010 року                                                                   м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді                     Петрова В. В.

при секретарі                                 Крук О. В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам’янка-Дніпровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до УДАІ УМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС Стовби Василя Васильовича про скасування постанови про притягнення до   адміністративної  відповідальності

ВСТАНОВИВ:

14.04.2010 року близько 0 год. 00 хв. позивач рухався автомобілем МАЗ 54329, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом МАЗ 9397 державний номерний знак НОМЕР_2 у напрямку міста Василівка по автомобільній дорозі Харків-Сімферополь. Приблизно в цей час він був зупинений працівником міліції Стовбою В.В. Відповідно до вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху він зупинився на вимогу працівника міліції. Після цього до нього підійшов працівник міліції Стовба В.В.  та повідомив, що при виїзді на головну дорогу  ОСОБА_1 не надав перевагу у русі автомобілю, який рухався по ній, чим скоїв правопорушення передбачене частиною другою ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На  заперечення позивача стосовно того, що він не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил інспектор ДПС Стовба В.В. витребував надання посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, після чого повернувся до свого службового автомобіля та в ньому склав протокол серія АР № 240491 про адміністративне правопорушення від 14.04.2010 року,  потім, не  зважаючи на заперечення, прийняв   рішення   про   накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., та виніс постанову серія АР № 266026 в справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2010 року. Позивач вважає, що посадова особа не мала права виносити постанову в справі про адміністративне правопорушення. Просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АР № 124165 від 28.01.2010 року,  справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.

    Позивач в судовому засіданні пояснив, що він правопорушення не скоював, просить позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову від 14.04.2010 року про накладення на нього адміністративного покарання у вигляді адміністративного штрафу в сумі 425 грн.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Стаття 55 Конституції України  зазначає про захист судом прав і свобод людини і громадянина:  кожному гарантується право на оскарження в суді рішень. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 57 Конституції гарантує кожному право  знати свої права та обов’язки, які мають бути  доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

В ст..7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 ст. 287 КУпАП регламентує право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення: постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

 Стаття 71 КАС України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.   В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребує необхідні докази.  Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.  Оскільки  відповідачем жодних  даних  суду не надано, суд  вирішує  справу на підставі наявних  у справі доказів.

Стаття 86 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.   Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.  Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки при складанні адміністративного протоколу та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не було порушено вимог діючого законодавства. Протокол про адміністративне правопорушення від 14.04.2010 року серія АР 240491 складений відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП (а.с.6, 30) В протоколі  містяться пояснення  правопорушника,  де він визнає, що порушив правила проїзду перехрестя. З  протоколом згодний. Тобто. На час складення протоколу  ОСОБА_1 визнава свою вину у скоєнні правопорушення.  Постанова сері АР № 266026 від 14.04.2010 року складена відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2010 року серія АР 240491 (а.с.5).  Суд вважає,  що  доводи  позивача про  незаконність накладення на нього  адміністративного стягнення  нічим об’єктивно не підтверджуються,  оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення  є намаганням уникнути  відповідальності за скоєне адміністративне порушення. Тому в позові слід відмовити.  

      Керуючись ст.ст. 55, 57 Конституції  України, ст.ст. 2, 4, 6-12, 17, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 14-1, 251, 258 ч. 6, 287 ч. 1, 289 КУпАП,  Правилами дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001, № 1306    суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги      ОСОБА_1  залишити без задоволення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                     підпис

З оригіналом згідно:

Суддя                     В. В. Петров