№2-506/10

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И        

28 квітня 2010  р.                                              м. Донецьк

          Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуючого судді             - Гладкої І.А.

при секретарі                         - Скоробогатої Т.В.

за участю сторін:    

позивача                                              - ОСОБА_1,

представників відповідача                - Блакитної Л.О., Назаренко Г.В., Корсаковій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру Медико-соціальної експертизи про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивачка  звернулася до суду із позовними вимогами  до  відповідача  Обласного центру Медико-соціальної експертизи про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

 В позовній заяві  зазначила, що вона працювала на посаді голови міжрайонної МСЕК м. Слов’янська з 25 жовтня 2004 року. 02 вересня 2009 року наказом в.о. головного лікаря Т.П.Гончаровою Обласного центру Медико-соціальної експертизи її було звільнено із займаної посади на підставі , як зазначено в наказів допущених   нею численних порушень Положення про Медико-соціальну експертизу, а також за систематичне невиконання нею посадових функціональних обов’язків, передбачених посадовою інструкцією. Звільнення із займаної посади вважає незаконним та необґрунтованим з   тих  підстав, що  за час її  трудової діяльності ,  ніяких скарг від громадян не надходило, незгодна вона і з підставами її звільнення  . якими стали  три   накази     Обласного центру Медико-соціальної експертизи від  03.03.2009 року за №12, від 24.06.2009 року за №39, від 31.08.2009 року за № 64 про накладення дисциплінарних стягнень, з якими вона також  не згодна.  Крім того в порушення законодавства  її звільнення з роботи проведено  під час перебування на лікарняному листі, який було відкрито 02 вересня 2009 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Блакитна Л.О. , яка діє за дорученням, позовні вимоги не визнала, просила у задоволені їх відмовити, посилаючись на те, що позивач систематично без поважних причин не виконувала свої  посадові обов'язки ,  за що на позивачку неодноразово були накладені дисциплінарні стягнення, при обранні яких керівництво досліджувало усі обставини, враховувало ступінь тяжкості вчинених проступків, заподіяну шкоду та попередню її роботу, які   не були нею оскаржено у суді.

Представник відповідача – Корсакова С.С., яка діє за дорученням, заявлені позовні вимоги також не визнала, просила у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що  позивачка  наказом від 2.09.2009 року не була  звільнена з роботи, а звільнена з посади голови міжрайонної МСЕК м. Слов’янська  та переведена цим же наказом на посаду лікаря-терапевта  на посаду лікаря – терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська  тієї ж МСЕК. Позивач була ознайомлена з цим наказом,  але підписати наказ відмовилась, про що був складений відповідний акт від 02 вересня 2010 року. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 навмисно  не повідомила керівництво Обласного центру Медико-соціальної експертизи, що в той же день їй було видано лист непрацездатності, що  привело до того, що наказ про її  звільнення з посади та перевід на іншу посаду   було прийнято без урахування її листа непрацездатності. Однак до цього наказу внесені зміни наказом  Головного лікаря Обласного центру Медико-соціальної експертизи за №25-к від 26.01.2004 р. ,  якими дата звільнення з посади голови МСЕК та переведення на посаду цього ж МСЕК лікаря-терапевта.

Представник відповідача - Назаренко Г.В., яка діє за дорученням, позовні вимоги не визнала, просила у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що позивач не представила жодного доказу, які б підтвердили її вимоги, не обґрунтувала їх правомірність нормам законодавства. Разом з тим, кожна догана  мала  всі підстави для  їх винесення, це є  скарги громадян до Мінінстерства охорони здоров»я. Крім того,   так як ОСОБА_1, була присутня на засіданні профспілкового комітету з питання звільнення її з посади голови міжрайонної МСЕК м. Слов’янська та не поставила до відома про знаходження її на лікарняному з 2.09.2009 року, наказ який нею оспорюється було видано 2.09.2009 року у відповідності з вимогами трудового законодавства. Крім того сама позивачка  пояснювала, що дисциплінарні стягнення вважає необґрунтованими, однак, з оцінкою її роботи адміністрацією Обласного центру Медико-соціальної експертизи  погоджувалася частково і просила зберегти займану посаду із іспитовим строком.  

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши надані документи та докази, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача є не обґрунтовані, та  не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів України про працю, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст.140 цього Кодексу трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методиками переконання, виховання а також заохоченням за сумлінну працю. У трудової колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни , суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного та громадського впливу.

Відповідно до ст.147 Кодексу законів України про працю, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнень:

1.   1)     догана;

2.   2)     звільнення.

На підставі ст.1471 Кодексу законів України про працю, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу ( обрання,затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно ст.ст.148,149 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано тільки лише одно дисциплінарне стягнення. При обранні  виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст. 32 Кодексу законів України про працю переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

 Згідно положень ст..40 п. 3 КЗпП України  трудовий договір , укладений на невизначений строк може бути  с бути розірваним  за ініціативою власника чи уповноваженим ним  органу  у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків , покладених на нього трудовим договором або правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо  до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського  стягнення.

           Згідно п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 р. № « Про практику розгляду трудових справ»( з наступними змінами та доповненнями)    н е вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Відповідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судом встановлено, що згідно наказу Головного лікаря Обласного центру Медико-соціальної експертизи за № 307-к від 25.10.2004 р. ОСОБА_1 було призначено головою  міжрайонної МСЕК м. Слов’янська на підставі її заяви. (а.с.5). На підставі наказу виконуючої обов’язки головного лікаря Т.П.Гончарової за № 482-к від 02.09.2009 року позивача звільнено з посади голови, лікаря - терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська, шляхом переведення на посаду лікаря – терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська  на підставі ст.32 КЗпП (а.с.6).  Підставами для прийняття відповідного наказу є наступні обставини.

            Згідно посадової інструкції, затвердженої Головним лікарем – головного експерта обласного центру  Медико-соціальної експертизи від 02.01.2001 року лікар – голова повинен безпосередньо виконувати покладені на нього обов'язки, своєчасно і точно виконувати рішення державних органів, накази, розпорядження і вказівки головного лікаря - головного експерта Центру; сумлінно виконувати свої службові обов"язки,  не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам чи негативно вплинути на репутацію Центру; постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію; дотримуватися  трудової  та  виконавської дисципліни; правил внутрішнього трудового розпорядку. Крім того,  лікар-голова згідно з чинним законодавством України повинен: організовувати   та   забезпечувати   безперервну    якісну    роботу МСЕК, дотримання встановленого порядку проведення медико-соціальної експертизи, виконання покладених на, комісію завдань та функцій: розподіляти     обов'язки   між працівниками МСЕК, очолювати та контролювати їх роботу: приймати участь у засіданнях МСЕК (оглядати хворих чи інвалідів; давати правову і клініко-експертну оцінку медичної документації, стану здоров"я хворих чи інвалідів: приймати мотивоване експертне рішення; забезпечувати колегіальне прийняття рішення: заповнювати акт огляду, ставити свій підпис; перевіряти наявність підписів членів МСЕК і скріпляти їх печаткою комісії: заповнювати протокольний журнал засідання МСЕК), тощо (а.с.30-38). Згідно п.5.1 розділу 5 цієї Інструкції лікар – голова несе персональну відповідальність за діяльність МСЕК і за виконання обов’язків, передбачених цією інструкцією, згідно з чинним законодавством України (а.с.36).  

У судовому засіданні встановлено, що наказом №12 від 03.03.2009 року ОСОБА_1 оголошено догану за прийняття необґрунтованого експертного рішення яке суперечить основному нормативного документу (Інструкції) у медико-соціальній експертизі і спричинило звернення у вищевказану інстанцію – Український Державний науково-дослідний інститут медико – соціальних проблем інвалідності м. Дніпропетровська, де заявник знаходився на стаціонарному обстеженні (а.с.8). Голова міжрайонної МСЕК м. Слов’янська  ОСОБА_1 будь-які письмові пояснення з цього приводу надати відмовилась, про що свідчить доповідна голови обласної МСЕК №4, Назаренко Г.В. від 02.03.2009 р. № 123.

Наказ головного лікаря Обласного центру Медико - соціальної експертизи В.В.Курлова відповідає вимогам трудового законодавства, а тому будь яких підстав для визнання його незаконним у суду не має.

Судом встановлено, що наказом № 39 від 24.06.2009 року ОСОБА_1 оголошено догану за грубе порушення п.п.23,25 Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83, посадових інструкцій ч.3.2, інструкції з діловодства, що спричинило звернення  у вказану вище інстанцію (а.с.7). У пояснювальних записках голова міжрайонної МСЕК м. Слов’янська  ОСОБА_1 заперечує допущене порушення з її боку.

Наказ головного лікаря Обласного центру Медико - соціальної експертизи В.В.Курлова відповідає вимогам трудового законодавства, а тому будь яких підстав для визнання його незаконним у суду не має.

У судовому засіданні також встановлено, що наказом №64 від 31.08.2009 року ОСОБА_1 оголошено догану за грубе порушення п.25 Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83, інструкції з діловодства МСЕК, своєї посадової інструкції ( а.с.9). У своїй пояснювальній записці голова міжрайонної МСЕК м. Слов’янська ОСОБА_1 констатує вище вказані порушення.

Наказ головного лікаря Обласного центру Медико - соціальної експертизи В.В.Курлова відповідає вимогам трудового законодавства, а тому будь яких підстав для визнання його незаконним у суду не має.

Таким чином, судом встановлено, що підставами звільнення із займаної посади  позивачки  та переведення на посаду лікаря-терапевта явилося системне неналежне виконання позивачем своїх посадових обов’язків на посаді голови, лікаря - терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська, що призводило до надходження чисельних скарг громадян, незадоволених організацією проведення щодо них медико – соціальних експертиз міжрайонної МСЕК м. Слов’янська та прийняття незаконних рішень цією МСЕК під головуванням позивача. Ці обставини підтверджуються зверненням до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Харенко В.І. (а.с.52), аналізом медекспертної документації Харенко В.І. у зв’язку з його численними зверненнями до різних інстанцій (а.с.55-56), актом службового розслідування від 27.02.2009 року (а.с.57-58), зверненням виконавчого комітету Слов’янської міської ради до Головного лікаря Обласного центру Медико-соціальної експертизи Курлову В.В. (а.с.61), скаргою до Секретаріату Президента України громадянки ОСОБА_9 (а.с.66-67), звернення до Заступника голови облдержадміністрації Петряєвій О.Б. громадянки ОСОБА_9 (а.с.68),  актом службового розслідування від 04.06.2009 року (а.с.70-71), доповідною запискою голови обласної МСЕК №4 Назаренко Г.В. (а.с.73), копією наказу Головного лікаря Обласного центру Медико-соціальної експертизи Курлова В.В. за № 32 від 27.05.2009 року  про створення комісії для проведення службового розслідування у зв’язку зі скаргою на дії голови міжрайонної МСЕК м. Слов’янська ОСОБА_1 (а.с.64).

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 02.09.2009 року відбулося засідання профспілкового комітету від 02 вересня 2009 року, на якому розглядалося питання про звільнення з посади голови міжрайонної МСЕК м. Слов’янська шляхом переведення  позивачки  на посаду лікаря – терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська, на якому позивач була присутня та надавала  пояснення, що вважає дисциплінарні стягнення необґрунтованими, з оцінкою роботи адміністрацією Обласного центру Медико-соціальної експертизи погоджується частково, просила зберегти займану посаду з іспитовим строком. За результатами засідання було прийняте рішення про звільнення голови міжрайонної МСЕК м. Слов’янська ОСОБА_1 шляхом переведення її на посаду лікаря – терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська з посиланням на ст.431 Кодексу законів України про працю, відповідно до якої право вирішення питання про звільнення працівника або переведення на іншу посаду належить адміністрації (а.с.62).

           Судом встановлено, що на момент розгляду даної цивільної справи, дисциплінарні стягнення накладені на позивача не були оскаржені у порядку, встановленому чинним законодавством та не скасовані.

           Однак виходячи з вище наведеного встановлено, що позивачка не була звільнена   з посади  голови, лікаря - терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська, відповідно до положень п. 3  ст.. 40 КЗпП України  за систематичне  невиконання нею  без поважних причин обов’язків , покладених на неї  трудовим договором , а відбулося переведення   позивачки  з посади голови, лікаря - терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська, на посаду лікаря - терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська,  а тому  при таких обставинах підстав для поновлення позички на роботі  на посаді голови терапевта міжрайонної МСЕК м. Слов’янська немає.

  З позовом про визнання незаконним  переводу позивачки на іншу посаду у тому ж структурному підрозділі  згідно вищевказаного наказу відповідача,  позивачка   до суду не зверталася, позовні вимоги не уточнювала та не змінювала в процесі розгляду справи , а тому судом  питання законності  переводу позивачки на іншу посаду не розглядалося.

              Суд не приймає до уваги доводи позивача  про видання наказу в період знаходження її  період з 02.09.2009 року по 04.09.2009 року на лікарняному,  оскільки згідно наказу Головного лікаря Обласного центру Медико-соціальної експертизи за №25-к від 26.01.2004 р. внесені зміни, якими дата звільнення встановлена 07.09.2009 року (а.с.95).

          Приймаючи до уваги положення ст. 88 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи не стягуються.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 216, 218, 223 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. Кодексу законів України про працю, суд, -  

                                                                      ВИ Р І Ш И В:

      У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного центру Медико-соціальної експертизи про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу –  відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Аапеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, а саме протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                       Гладка І.А.

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010  р.                                              м. Донецьк

          Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуючого судді             - Гладкої І.А.

при секретарі                         - Скоробогатої Т.В.

за участю сторін:    

позивача                                              - ОСОБА_1,

представників відповідача                - Блакитної Л.О., Назаренко Г.В., Корсаковій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру Медико-соціальної експертизи про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

          Зважаючи, що для викладення доводів та обґрунтувань сторін потребується значний час, суд вирішив оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

Зважаючи, що для викладення доводів та обґрунтувань сторін потребується значний час, суд вирішив оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

            На підставі   викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 216, 218, 223 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. Кодексу законів України про працю, суд, -  

                                                                      ВИ Р І Ш И В:

      У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного центру Медико-соціальної експертизи про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу –  відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Аапеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, а саме протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

            Суддя                                                       Гладка І.А.    

    Мотивувальну частину рішення виготовити до 05.05.2010 року

    Суддя                                                   Гладка І.А.