Справа № 2-357/10

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 р.                                                                                                        м. Донецьк                                                                                                            

Калінінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого – судді                 - Гладкої І.А.,

при секретарі                             - Костіній А.Ю.,

за участю:

представника позивачів            - ОСОБА_1,

представника відповідача         - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третьої особи                             - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління, співвідповідача - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року позивачі звернулися до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління, співвідповідача - приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4   про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві позивачі зазначили, що 25 травня 2007 року між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне   управління,був укладений кредитний договір № 201/2007/840/09- КП/039 на суму 40000 доларів США.З метою забезпечення виконання зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших  платежів між Відкритим акціонерним товариством комерційного банку «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління та позивачами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки №201/2007/840/09-КП/039 від 25.05.2007 року. Предмет іпотеки за договором - трикімнатна квартира за адресою : АДРЕСА_1 загальною площею 67,5 кв.м., житлова площа 38,9 кв.м.

31 березня 2009 року приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис № 797 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки. Позивачі зазначили, що в порушень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу  про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попереджає про звернення стягнення на предмет іпотеки, а у разі невиконання цієї вимоги, встановленої строком, іпотекодежатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Всупереч цьому відповідач письмово не надіслав іпотекодавцям письмову вимогу про усунення порушення, що не надає права іпотекодержателям розпочинати звернення стягнення на предмет іпотеки. Також згідно абзацу 4 пункту 283 Наказу Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 року № 20/05 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус ОСОБА_4 мав вчинити виконавчий напис лише після спливу тридцяти днів з моменту одержання зазначеної письмової вимоги про усунення порушень. Таким чином Відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку  на підставі виконавчого напису нотаріуса винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 12221266 від 07.04.2009 року.

Виходячи з вищевикладеного позивачі в позовні заяві просять суд визнати виконавчий напис нотаріуса ОСОБА_4 від 31.03.2009 року №797 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 201/2007/840/09-КП/039 від 25.05.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління з одного боку та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з іншого боку таким, що не підлягає виконанню та зупинити виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 797 від 31.03.2009 року.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві.

Представники відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління ОСОБА_2, ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що між позивачем ОСОБА_5 та банку 25.05.2007 року був укладений кредитний договір № 201/2007/840/09-КП/039, відповідно до умов якого, Банк у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності надає грошові кошти у сумі 40000 доларів США зі сплатою у розмірі 14,49% річних та строком повернення 25.05.2017 року.  Згідно з п. 3.3.2, 3.3.3 Кредитного договору позичальник зобов’язується щомісячно, в строк до 25 числа кожного місяця, здійснювати перерахування мінімального платежу, розмір  якого складає 668,48 доларів США. В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань за Кредитним договором, він передав в іпотеку Банку належну йому нерухомість, а саме квартиру, що складається з трьох житлових кімнат, за №25 розташовану в будинку №6 по вул. Ходаковського в місті Донецьку, що підтверджується Договором іпотеки №201/2007/840/09-КП/039 від 25.05.2007 р., підписаний позичальниками та Банком. Згідно п. 3.5, 3.6, 4.2.3,  4.2.4, Кредитного договору Банк має право вимагати у Позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, якщо Позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п.3.3.3 Кредитного договору, а також у випадку, передбаченому у п. 4.3.6 Кредитного договору.  Свої зобов’язання позичальник виконував неналежним чином, починаючи з  березня 2008 року, адже про необхідність належного виконання повідомлявся усно та письмово. У зв’язку з тим, що свої зобов’язання за Кредитним договором позичальник так і не виконав, Банк змушений був вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, про що свідчать копії вимог до позивачів про погашення заборгованості за кредитним договором, долучені до матеріалів справи та звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису. Твердження позивачів про те, що вони не отримували від Банку ніякої вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій Банк вимагав терміново з дня отримання такої вимоги виконати перед банком зобов’язання за кредитним договором на суму 42133, 44 доларів США та попередив, що в разі невиконання цієї вимоги Банк здійсніть заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, не відповідають дійсності, про що свідчить особистий підпис на повідомленні про вручення. Виконавчий напис нотаріусу вчинено 31.03.2009 року тобто після спливу більш ніж 30 днів з моменту отримання вимоги про усунення порушень. Тому всі дії Банку по зверненню стягнення на предмет іпотеки, що належить позивачам, є цілком законними та обґрунтованими, а підстави для визнання виконавчого напису від 31.03.2009 року приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, таким, що не підлягає виконанню, відсутні, тому представники відповідача  просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Співвідповідач – приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суду у задоволенні позову відмовити, пояснив суду, що між Банком та ОСОБА_5, 25.05.2007 року був укладений кредитний договір № 201/2007/840/09-КП/039. В якості забезпечення виконання зазначеного договору був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_10 від 25.05.2007 року, за реєстровим №д-771. У зв’язку з невиконанням зобов’язань позивачів – порушення термінів повернення коштів, сплати відсотків – банком було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису від 31.03.2009 року, за реєстровим № 797, вчиненим ним згідно до чинного законодавства та умов укладених договорів. Твердження позивачів про те, що вони не були проінформовані про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки не відповідає дійсності. Про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором позивачів було повідомлено листами від 13.08.2008 року, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні, копії яких зберігаються у справах, а виконавчий напис їм було вчинено після спливу 30-ти днів, як того вимагає Закон України «Про іпотеку». Виконавчий напис був вчинений згідно вимог чинного законодавством, а банком були надані оригінали Іпотечного договору, кредитного договору, листи про вимогу Банку, з поштовим повідомленням. Форма і зміст виконавчого напису повністю відповідає вимогам Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року N20/5, за вчинення виконавчого напису стягнено мито в сумі, визначеною Декретом КМУ «Про державне мито». У зв»язку з викладеним, просив відмовити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у задоволені позовних вимог.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідачів та співвідповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справу за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

 Відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Як вбачається з п. 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчинені виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (округ), прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення.

Відповідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

У судовому засіданні встановлено, що 31.03.2009 року   приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис за реєстровим №797 (а.с.16), яким було запропоновано звернути стягнення на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 67,5 кв.м., житлова площа 38,9 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та була надана в заставу для забезпечення виконання ОСОБА_5 перед відповідачем за кредитною угодою від 25.05.2007 року №201/2007/840/09-КП/039 (а.с.11-12).

Як вбачається із пояснень, наданих приватним нотаріусом у судовому засіданні, при вчиненні виконавчого напису, нотаріус керувався ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», пунктом 1 якого передбачений перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. Дані обставини в судовому засіданні в частині оспорювання наявної заборгованості за кредитним договором позивачем не оспорювалась.

Як вбачається із виконавчого напису, сума заборгованості позивача за кредитом становить 37367 доларів США, що по курсу НБУ становить 287727, 37грн.; заборгованість позивача за відсотками користування кредитом, яка становить 3518,99 доларів США, що по курсу НБУ становить 27096,23 грн.; пеня за основною сумою кредиту становить 221,59 доларів США, що по курсу НБУ становить 1706,25 грн.; пеня по відсотках за користування кредитом становить 384,91 долар США, що по курсу НБУ становить 2963,81 грн.; сума боргу по сплаті комісії за управлінням кредитом становить 254, 10 доларів США, що по курсу НБУ становить 1956,57 грн.

У судовому засіданні, представник позивачів стверджував про те, що позивачами не було отримано від Банка ніяких вимог про погашення заборгованості за кредитним договором. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки кожного із позивачів було повідомлено рекомендованим листом від 13.08.2008 року з вимогами про погашення заборгованості, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні кожного з них. Факт отримання цих вимог позивачами підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вручено цю вимогу 16.08.2008 року (а.с.34-43).

Відповідно до п.106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ 05.03.2009 №270, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення, його прізвище. Таким чином, відповідальність про доставления вимоги належному адресатові повністю покладається на працівника поштового зв'язку. Як вбачається із зазначеної норми, в повідомленні про вручення зазначається прізвище отримувача працівником поштового відділення.

Таким чином, позивачі отримали вимоги банківської установи про погашення заборгованості за кредитним договором 16.08.2008 року., а виконавчий напис вчинено 31.03.2009 року, тобто після спливу навіть більше ніж 30 днів з моменту отримання вимоги про усунення порушень.

Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема; припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 ст. 612 Цивільного кодексу України). Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України). Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається із пояснень представника позивача у судовому засіданні, несплата позивачами суми основної заборгованості з березня 2008 року, а також відсотків за користування кредиту не в повному обсязі не спростовувалась.

Із пункту 5.3 договору Іпотеки від 25.05.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки  відбувається на підставі  рішення суду або виконавчого напису нотаріусу (а.с.13-15).

Таким чином судом встановлено, що нотаріус діяв в межах своїх повноважень і ним не було порушено ні вимог чинного законодавства, ні прав позивачів, як і не було порушень з боку установи банку стосовно позивача, тому, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги необґрунтовані, тому  задоволенню не підлягають.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 598, 599, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 року, п. п. 283, 284, 286, 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218, 294 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -    

       ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі відділення № 9 філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління, співвідповідач ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про його апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ                                                               І.А.Гладка