ПОСТАНОВА                            справа № 2а-2965 /2010

                                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 6 квітня 2010  року                                                                                                        м. Донецьк

Калінінський   районний   суд м.  Донецька у складі  судді   М.М.Федорчук,

Розглянувши у порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька  Донецької області про   зобов’язання  здійснити нарахування  і виплату  щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни,  

                                                                                    ВСТАНОВИВ:

            Позивачка  звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька  Донецької області, в якому просить  визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити  щомісячну  доплату до її пенсії, як дитині війни починаючи з 1.01.2009 року, та щомісячно проводити нарахування та виплати соціальної допомоги на майбутнє.

            В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона  ІНФОРМАЦІЯ_1  має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй  пенсія повинна щомісячно підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії в Україні  за віком, який  визначається відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що положення Законів України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідає Конституції України і тому не може застосовуватися  відповідачем, що також рішеннями Конституційного Суду України № 6 –рп2007 від 9.07.2007 року, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  визначено, що  положення Законів України « Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  є  неконституційним, оскільки відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  державні  соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Також, вважає, що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії яку проводив відповідач у розмірі 10 %   не відповідає її розміру  відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

            Представник  відповідача, діюча за дорученням, до  суду подала письмові заперечення проти позовних вимог,  в яких  просить відмовити у задоволені позову  позивача у повному обсязі та  визнати дії  відповідача  правомірними,  посилаючись на те,   що ст. 110 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» , було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 1.01.2006 року, а ст. 6 цього Закону – протягом року – поетапно , за результатами  виконання бюджету в першому півріччі, в порядку визначеному КМ України за погодженням з Комітетом Верховної ради  України з питань бюджету,  ці статті не були визнані неконституційними, та  у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того,  відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України  «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат  на цілі, не передбачені цим Законом. У зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року законодавчим органом не було прийнято жодних нормативних актів на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , та не визначено на законодавчому рівні які органи  повинні виплачувати підвищені пенсії, за рахунок яких коштів та джерел а також в якому порядку обчислювати  вказаний  розмір,  а тому не має підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Підпунктом 2 п.41 розділу 11 Закону України  «Про державний бюджет  України на 2008 рік» та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», а саме  текст ст. 6 викладено у такій  редакції:  Дітям війни ( крім тих на яких поширюються дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсій або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року визнані такими що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення, зокрема п. 41 розділу 2 Закону України  «Про державний бюджет  України на 2008 рік». На підставі цього рішення нова редакція ст. 6 Закону України ««Про соціальний захист дітей війни»,  втратила свою чинність. А ні рішенням Конституційного суду України, а ні іншими  нормативно - правовими актами не передбачено  відновлення дії ст. 6 Закону України ««Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 1.01.2008 року. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року КМ України була прийнята Постанова № 530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , відповідно до п. 8 якої встановлено, що «дітям війни» до пенсії або щомісячного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги що  виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у відповідних твердих розмірах, а тому саме за цим порядком органами  Пенсійного фонду України виплачується доплата   до пенсій  «дітям війни».

            Оскільки усі сторони, які приймають участь у розгляді цієї справи, будучи  належним чином повідомленими  про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх  відсутності, справа розглянута відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України  у порядку письмового провадження.

              Верховною  Радою України 12.02.2010 року прийнято Закон України № 1691-У1  «Про внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів України , щодо підвідомчості справ, пов’язаних з соціальними виплатами», згідно якого  Верховна Рада України постановила:

 1.  Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. ч.1 ст. 15 Цивільно-процесуального Кодексу України  ( 1618-15)( відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42 ст. 492) викласти в такій редакції:

            1. Суди розглядають  у порядку цивільного судочинства справи відносно:1) захисту порушених,невизнаних або оспорюваних  прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин ;2) спорів  з приводу призначення , обчислення,перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат,соціальних виплат  непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням  та інших соціальних виплат, с соціальних послуг, допомоги, захисту пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; 3)інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

         2. П.3 частини першої ст.. 18 Кодексу адміністративного судочинства  України  (2747-15) ( відомості Верховної Ради України, 2005 р. №№ 35-37 ст. 466) виключити.

         2. Прикінцеві  та перехідні положення: 1. Цей Закон  набирає чинності з дня його опублікування. 2. Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершають розгляд справ, провадження по яких було відкрито за п.3 частини першої ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства  України    ( 2747-15).

            Вищевказаний Закон України № 1691-У1  «Про внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів України , щодо підвідомчості справ, пов’язаних з соціальними виплатами», набрав чинності з дня опублікування  його 10.03.2010 року  ( Голос України № 42 від 10.03.2010 року)

               Виходячи з наведеного, оскільки справа відкрита провадження до набрання закону  його чинності  про   розгляд справ даної категорії в порядку цивільного судочинства., справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.  

            Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд, розглянувши адміністративну справу в межах позовних вимог, на підставі вивчених документів, які є у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням   №  НОМЕР_1 ( а.с.5)

            Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

            Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

            Дію статті 6 цього Закону  зупинено на 2006 рік,  згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування.

            Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

            9.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

            Конституційний Суд України  відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

            Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

            Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 1.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно.

            Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

            Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.

            Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльність відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Відповідно до ст. 58  Закону  України « Про державний бюджет України на 2008 рік»   прожитковий мінімум  для осіб які втратили  працездатність з 1.04.2008 року  встановлено – 481 грв, з  1.07. – 482 грв., з 1.10 -  498 грв.  Розміри державних соціальних  гарантій  на 2008 рік, що визначаються   залежно від прожиткового  мінімуму , встановлюються відповідними законами, цим Законом,  та нормативно - правовими  актами КМ України.

            Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 22017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

            Постановляючи судове рішення у даній справі, слідує виходити з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями І, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною І статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8- рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать  громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідно складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України

            Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

            Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

            Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,  у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірі, що діяли  у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними  законами України, цим  Законом та нормативно-правовими актами КМ України. Цим Законом будь яких змін до Закону України  до  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена. А тому  відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення: до пенсії у розмірі 30%  відповідно до  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та з наступними змінами його розміру.

             Таким чином, відповідача слідує  зобов'язати  нарахувати та сплатити позивачу  підвищення до пенсії, як дитині війни  з  1 січня 2009 року.          

            Крім того необхідно   прийняти  до уваги при цьому  і  положення   статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  згідно з якими  суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

            У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

            Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача проведення нарахування та виплати державної соціальної доплати до її пенсії  на майбутнє, в задоволені їх слідує відмовити, так як Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

            Керуючись ст.ст. 2, 11, 17. 18, 87, 94, 99, 100,122,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

            Позовні вимоги за  позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька  Донецької області,  задовольнити частково  

            Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Калінінському районі м. Донецька   здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1  яка проживає АДРЕСА_1   підвищення до пенсії відповідно  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2009 року  з урахуванням здійсненних виплат.

            В іншій частині позовних вимог    -  відмовити за безпідставністю.

            Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Апеляційного суду Донецькій області протягом 10 днів з дня проголошення постанови через Калінінський районний суд м. Донецька.

            Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного суду Донецькій області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калінінський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                          Суддя: