Справа № 2-558/2010

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

18. 06. 2010 р.                         м. Кам’янка-Дніпровська

    Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого                 судді     Петрова В.В.

при секретарі                     Крук О. В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1,  до  кредитної  спілки «Актив»,  ОСОБА_2,  за участю третьої особи  - органу опіки та піклування  Кам’янсько-Дніпровської районної державної  адміністрації  про визнання договору недійсним

                                                                   ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1   з 15.10.1988 року знаходиться у шлюбі з ОСОБА_2, за чс знаходження у шлюбі в них народився син  - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. 07. 02. 2004 року приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського району ОСОБА_4 був зареєстрований договір дарування, відповідно до якого їм з дружиною у рівних частках було даровано квартиру АДРЕСА_1. Згідно цього договору дарування позивачу на праві приватної власності належить частка вищевказаного майна. З 03 травня 2008 року він з дружиною подружні стосунки припинив, однією родиною не проживають. 01 березня 2010 року  позивач приїхав навідати сина ОСОБА_3, та виявив, що на адресу дружини надійшла ухвала, позовна заява з копією договору кредитної лінії та застави майна від Енергодарського міського суду Запорізької області, в якому було вказано, що кредитна спілка „ Актив" звернулася до суду   про стягнення боргу з ОСОБА_2, ОСОБА_5 , ОСОБА_6. Після ознайомлення з вищевказаними документами виявив, що ОСОБА_2, яка на даний час є його дружиною уклала договір кредитної лінії № В/КЛ 510-ПП від 01 жовтня 2008 року та договір застави майна № В/КЛ 510-ПП від 01 жовтня 2008 року з кредитною спілкою „ Актив". Договором кредитної лінії № В/Кл 510-ПП визначено, що заставлене майно належить на праві власності ОСОБА_2,   на   підставі цього був одразу укладений   договір застави майна № В/КЛ 510-ПП   від 01 жовтня 2008 року, та додаток до договору застави № 1. Пунктом 2 договору застави № В/КЛ510-ПП передбачено, що для забезпечення своєчасного повернення отриманого кредиту ОСОБА_2 передає у заставу кредитній спілці „Актив" майно, згідно додатку № 1 до даного договору, а саме -  будинок загальною площею 97,2 кв. м, по АДРЕСА_1,  та земельну ділянку  площею 0,27 гектарів. Позивач вказує, що не з’ясувавши фактичних власників, кредитна спілка «Актив»  вносить в заставу нерухоме майно, частка якого належить  йому на праві приватної власності. У додатку № 1 договору застави майна № В/КЛ 510-ПП   від 01 жовтня 2008 року  його вписано як співвласника майна, однак його підпис під цим розділом відсутній. ОСОБА_1  вказує, що кредитна спілка ,,Актив», уклавши договір застави майна № В/КЛ 510 -ПП   від 01 жовтня 2008 року повинна була з’ясувати факт проживання за цією  адресою його  неповнолітнього сина  - ОСОБА_3.  

Позивач просить суд визнати   договір застави майна № В/КЛ 510 -ПП   від 01 жовтня 2008 року укладений між ОСОБА_2 та кредитною спілкою « Актив» недійсним, покласти судові витрати на відповідачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Представник позивача  ОСОБА_8 вважає  позовні  вимоги  ОСОБА_1 законними, обґрунтованими, просить їх  задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечує проти їх  задоволення.

 Представник  відповідача  КС «Актив» ОСОБА_9  позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що  підпис ОСОБА_1  на  договорі застави та додатку до нього відсутній,  вважає  договір  застави неукладеним, в задоволенні позовних  вимог просить відмовити.

Представник органу опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської  районної державної  адміністрації ОСОБА_10   вважає, що інтереси  малолітньої  дитини,  яка проживає в будинку,  не враховані, грубо порушені,  просить  позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 01. 10. 2008 між КС «Актив» та ОСОБА_2В укладено кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 75 000 грн. строком на 24 місяця (а.с.9-10), також було укладено договір застави майна № В/КЛ510-ПП від 01.10.2008 р., відповідно якого ОСОБА_2 передала КС «Актив» під заставу будинок  та земельну ділянку площею  0, 27 га,  що  розташовані за адресою: АДРЕСА_1   Як видно з наданих  матеріалів. На  додатку до  договору застави  відсутній підпис  позивача ОСОБА_2,  договір нотаріально не посвідчений. (а.с.11-12)

Позивач з відповідачем ОСОБА_2 уклали шлюб 15. 10. 1988 р., що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15. 10. 1988 р. серії НОМЕР_1, що видане  відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського Управляння юстиції м. Запоріжжя (а.с.13) 26.07.2001 р. у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, що видане 05. 02. 2002 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського Управління юстиції м.Запоріжжя (а.с.14).  

07. 02. 2004 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подаровано квартиру АДРЕСА_1 що підтверджується договором дарування  від 07. 02. 2004 р., зареєстрованим в реєстрі за № 170, посвідченого приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу  ОСОБА_4 (а.с.15)

07. 02. 2004 року ОСОБА_1 було  подаровано земельну ділянку  розміром 0, 27 га, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Радянська, 254, що підтверджується договором дарування від 07. 02. 2004 р., зареєстрованим в реєстрі за № 172, посвідченого приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу  ОСОБА_4

Статтею   6 Закону України «Про Заставу» визначено, що майно, яке перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу тільки за згодою всіх співвласників.

Стаття 11.Закону України «Про Заставу» чітко визначає, що заставодавцем при заставі майна може бути власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом , а також особа , якій власник у встановленому порядку передав майно і право на це майно.

Статтею  13 Закону України  «Про Заставу»   визначено,   що договір  застави повинен  бути  укладений  у  письмовій     формі.   У  випадках,   коли предметом застави є нерухоме майно,   договір застави     повинен  бути нотаріально посвідчений на   підставі   відповідних  правоустановчих  документів.

Стаття  14 Закону  України про Заставу   зазначає, що  недотримання     вимог щодо  форми     договору     застави     та  його     нотаріального  посвідчення  тягне   за гобою     недійсність   договору.

Згідно  положень ст.  65  СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.  Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання  правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей право чин  виходить за межі дрібного побутового ( ч.5 ст.177 СК України).

Відповідно до ч.2 ст. 396 Цивільного Кодексу України   розпорядження майном , що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним з співвласників правочину щодо розпорядження майном вважається , що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину, щодо розпорядження спільним майном , який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена .

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір який   підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення, і державної реєстрації.

Частина 6 ст.203 ЦК України вказує, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами)  вимог, які встановлені  ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Згідно  п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду 06.11.2009  N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Однак  позивач   не міг звернутися з  позовом  про  визнання договору неукладеним,  оскільки згідно цього ж  пункту Постанови Пленуму ВС «Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.»

Згідно  п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду 06.11.2009  N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно  п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду 06.11.2009  N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Згідно ст. 220 ЦК України - у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Правочин , вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним. (ч.1 ст.224 ЦК України).

Таким чином,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як підтверджується наданими доказами по справі. При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, що підтверджується платіжними дорученнями № 3643\1 від 25.08.2009 р., №3642\1 від 25.08.2009 р. (а.с. 1-2), тому з відповідачів згідно до ст. 88 ЦПК України належить стягнути на користь позивача суму судового збору, що складає 1466, 07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.

На підставі  викладеного, керуючись ст. ст. 203,215,220,317,396,319 ЦК України, ст. ст. 88, 209, 213, 214, 215, ст. 256 ч. 2 ЦПК України, Законом України «Про заставу», суд  

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 -  задовольнити.

    Визнати недійсним договір застави  майна В/КЛ 510 ПП від  01. 10. 2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та кредитною  спілкою «Актив».

Стягнути з КС „Актив", що розташована за адресою: м. Енергодар Запорізької області, вул. Центральна. 4, п/р 26504129830 в ЗОД “Райффайзен Банк “Аваль”  м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 суму судового збору, що складає 1466, 07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.

Заяву про оскарження рішення суду може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області  протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Запорізького апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області  протягом двадцяти днів з дня подання заяви про оскарження рішення.

Суддя                     В. В. Петров