Справа № 2-346/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р.                     м. Кам’янка-Дніпровська

    Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого         судді                 Петрова В.В.

При секретарі                         Крук О.В.    

    розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке»   про стягнення боргу  по заробітній платі і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    04  березня 2010 р. позивачем було подано  позов до ДП «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке»   про стягнення боргу  по заробітній платі і моральної шкоди. В позові зазначено, що ОСОБА_1 з 04.09.2007 р. працював у філії  № 23 «Запорізьке відділення» АПВ ДП «Агроспецсервіс», що було розташовано за адресою: с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського   району Запорізької області, вул. Леніна, 553,   машиністом  насосних установок, а за наказом  від 18.11.2008 р. за № 188-к його було переведено сторожем 2 класу.   06.04.2009 р. позивача було звільнено з роботи у зв’язку з ліквідацією  підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою компенсації за 14 днів невикористаної відпустки. Однак дотепер з позивачем не було зроблено розрахунку, а саме:   не  сплачено борг по заробітній платі за січень – 1082,69 грн., за лютий – 647,77 грн., за березень 912,23 грн., за квітень – 1461,16 грн., в тому числі заробітна плата – 166,60 грн., вихідна допомога – 770,80 грн., компенсація за невикористану відпустку – 584,64 грн., а всього 3923,85 грн. Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до керівництва, йому обіцяли погасити заборгованість, він чекав, довідку про заборгованість він також отримав не одразу. Потім він був змушений звернутися за захистом своїх порушених прав до державного інспектора праці, потім – до прокуратури.  ДП «Агроспецсервіс» листом від 03.12.2009 р. за № 1212/54-13 повідомив йому, що підприємство ліквідовано, правонаступником підприємства є державне підприємство  «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке», яке створене на базі його майна. Позивач зазначає, що він до суду неодноразово звертався, однак  змушений був подавати заяви про залишення позову без розгляду, що потягло для нього додаткові витрати на копіювання документів. ОСОБА_1 посилається на те, що несплата заробітної плати  завдала йому та його родині моральну шкоду, оскільки його дружина  не працює, у них на утриманні троє маленьких дітей, а для сім’ї необхідно було купувати продукти харчування, одяг, ліки. Ситуація в сім’ї загострилася, вони вимушені були постійно позичати гроші, які він не має можливості вчасно повертати. Така ситуація, в якій він опинився не з власної вини, спричиняє йому моральні страждання, принижує його честь та гідність. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 5000 грн.

    Позивач просить суд:

1.   визнати по цій справі правонаступником філії № 23 «Агроспецсервіс»,  що було розташовано за адресою: с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського  району Запорізької  області, вул. Леніна, 553,  державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке»;

2.   стягнути на його користь з відповідача  борг по заробітній платі за період роботи з 01.01.2009 року по 06.04.2009 року, компенсацію за 14 днів невикористаної відпустки, вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 3923,85 грн.,

3.   стягнути на його користь з відповідача середньомісячний заробіток за затримання розрахунку при звільненні з 07.04.2009 року по день стягнення в сумі 12 483,20 грн.,

4.   стягнути на його користь  з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн.

5.   стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  разом із банківськими послугами в сумі 89 грн., витрати на ксерокопіювання документів в сумі 40 грн., а всього 129 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  та його представник за усної заявою ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, після декількох уточнень своїх позовних вимог, окрім іншого, просили стягнути борг по заробітній платі за період з 01.01.2009 р. по 06.04.2009 р. в сумі 3999,14 грн., середньомісячний заробіток за затримання розрахунку при звільненні за період з 07.04.2009 р. по 12.05.2010 р.  в сумі 18 948,38 грн.  В подальшому позивач написав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував.

Відповідач до судового засідання не з’явився, хоча про день і час розгляду справи його було повідомлено вчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 224  ЦПК України справа розглядається у порядку заочного розгляду.

Спеціаліст Садовий О. Г.  суду пояснив, що  працює  державним інспектором  праці  територіальної  державної  інспекції  праці в Запорізькій області. До нього зверталися   колишні працівники  філії № 23 «Агроспецсервіс» з  приводу  невиплати їм заробітної  платні.  Перевірками було встановлено, що  факти невиплати  зарплатні   мали місце,  працівникам було рекомендовано звернутися до суду. ОСОБА_1 також  своєчасно не виплатили  зарплату та суми,  які повинні були сплатити під час звільнення.  

Спеціаліст Кузнецова С. О.   надала суду  розгорнутий розрахунок суми заборгованості  по заробітній платні  перед ОСОБА_1.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення  позивача, представника позивача,  спеціалістів, суд приходить до наступного висновку:

Позивач працював машиністом насосних установок  на ДП «Агроспецсервіс» з 04.09.2007 р., що підтверджується записом в його трудовій книжці (а.с. 7 – зворот, 53).  18 листопада 2008 р. його було переведено сторожем 2 класу в бригаду з обслуговування насосних станцій, на підтвердження чого свідчить запис у трудовій книжці (а.с. 7- зворот, 53) та копія наказу від 18.11.2008 р. за № 188-к (а.с. 8 - зворот). 06 квітня 2009 року позивача було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією підприємства, що також підтверджується трудовою книжкою та копією наказу про звільнення № 20-к від 06.04.2009 р.  (а.с. 10-11). При звільненні ОСОБА_1 мав право на компенсацію за 14 днів невикористаної відпустки.

Що стосується частини вимог стосовно визнання правонаступником філії № 23 «Агроспецсервіс»  державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке», суд вважає відмовити в її задоволенні, оскільки  цей факт  встановлено та підтверджено документально:  пунктом 1.2. статуту державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства «Запорізьке»  визначено, що  це підприємство є правонаступником майнових прав та обов’язків державного підприємства   «Агроспецсервіс» відповідно до розподільчого балансу.  (а.с. 26 – зворот, 62 - зворот). В листі   з ДП «Агроспецсервіс»  (а.с. 20) зазначено аналогічне, а саме:  відповідно до наказу  міністерства аграрної політики України від 29.12.2008 р. за № 899 «Про створення  ДП «СГП «Запорізьке» на базі майна  філії № 23 «Запорізького відділення  агропромислового виробництва» державного підприємства «Агроспецсервіс» та визначено, що  воно є правонаступником прав та обов’язків філії № 23 «Запорізького відділення  агропромислового виробництва» державного підприємства «Агроспецсервіс».  Це ж підтверджується і листом з Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури (а.с. 23). Листом з Головного  управління статистики у м. Києві від 12.02.2009 р. за № 13-603/2 повідомляється, що станом на 12.02.2009 р. з єдиного державного реєстру підприємств та організацій вилучено філію № 23 «Запорізького відділення Агропромислового виробництва державного підприємства  «Агроспецсервіс» (а.с. 19). Також повідомлення державного реєстратора підтверджує, що до ЄДРПОУ внесено запис про закриття  ВП філії № 23 «Запорізького відділення АПВ» ДП  «Агроспецсервіс» (а.с. 18). Заперечення відповідача, викладені  в довідках та листах (а.с. 33, 34 54, 73), що він є правонаступником, але в межах розподільчого балансу, а   його було затверджено станом на 31.12.2008 р. і надалі він не корегувався, суд до уваги не приймає, оскільки, відповідно до розподільчого балансу  станом на 31.12.2008 р., до нього входять поточні зобов’язання за розрахунками по оплаті праці (а.с. 17 – зворот, 71).

Стаття 104 ЦК України встановлює, що ю ридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Пункт 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України регламентує, що к редитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Відповідач є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 25, 69),   копією наказу про  створення підприємства (а.с. 15, 72).  Вимоги про визнання його правонаступником ВП філії № 23 «Агроспецсервіс» є недоцільними, тому не підлягають задоволенню.

Щодо частини  вимог про стягнення з відповідача  боргу по заробітній платі за період роботи з 01.01.2009 року по 06.04.2009 року, компенсації за 14 днів невикористаної відпустки, вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 3999,14 грн. суд вважає  частково задовольнити ці вимоги.

Відповідно до розрахунку за період з січня по квітень 2009 р., зробленого старшим контролером-ревізором КРВ в Кам’янсько-Дніпровському районі Кузнецовою С.О.,  заборгованість по зарплаті перед позивачем становить 3540,50 грн., що є сумою  належних до виплат  сум: за січень 2009 р. – 906,72 грн., за лютий 2009 р. – 683,48 грн., за березень 2009 р. – 853, 14 грн., за квітень 2009 р. – 1097,10 грн.  

Дані, викладені в  переліку робітників, що мають заборгованість по зарплаті за лютий-квітень 2009 р. (а.с. 12-14) суд до уваги не приймає, оскільки  в ньому не зазначено  заборгованість за січень 2009 року. Розрахунок, зроблений позивачем, суд також до уваги не приймає з тієї підстави, що його зроблено без врахування фактично відпрацьованих годин ОСОБА_1 за цей період, тоді як розрахунок спеціаліста КРВ містить ці дані з врахуванням  графіку роботи по змінам (а.с. 40), індексу інфляції, індексації, компенсації та вихідної допомоги, а також з відрахуванням обов’язкових утримань, зроблений в результаті перевірки КРВ відповідача.     Лист  відповідача від 29.04.2010 р. за  № 150 про заборгованість перед ОСОБА_1 суд не приймає як належний доказ, оскільки немає  розрахунку  суми заборгованості. В силу  ч. 2 ст.  58  ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Ст. 60 ЦПК України встановлює, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно ст. 116  КЗпП України  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Частина 1 ст. 83 КЗпП України визначає, що у  разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Третя частина вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача середньомісячного заробітку за затримання розрахунку при звільненні з 07.04.2009 року по день стягнення в сумі 12 483,20 грн. вирішена судом таким чином: згідно до п. 8   Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою  Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Тобто середньогодинний заробіток ОСОБА_1 становить 4,63 грн., що є результатом ділення суми заробітку за останні повні місяці лютий і березень 2009 р. згідно до п. 2 зазначеного Порядку (683,48  грн. + 853,14 грн.), на суму відпрацьованих годин в цих місяцях (148 годин + 184 годин).

Середньоденний заробіток становить 37,04 грн., який визначається шляхом множення середньогодинного заробітку 4,63 грн. на 8 годин робочого дня. Від дня звільнення до дня прийняття   рішення по справі пройшло 297 робочих днів, тому сума за затримку виплати становить 11 000,88 грн., яка визначається шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів затримки розрахунку (37,04 грн. х 297 робочих днів).

Стаття 117  КЗпП України встановлює, що  в  разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Щодо вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до такого висновку. Позивач має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується  копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 36, 37). Молодша дитина, 2008 року народження, перебуває на «Д»-обліку з діагнозом «Наслідки гіпотоксичного ураження ЦНС», регулярно проходить лікування та обстеження, що підтверджується довідкою дитячого невропатолога (а.с. 35).  Сукупний дохід ОСОБА_1   за період з квітня по грудень 2008 року становив 9463,01 грн. відповідно до довідки (а.с. 38). Стаття 237-1 Кодекс законів про працю України зазначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.  Пункт 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України  також встановлює, що у   разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування моральної шкоди. Несплата належних позивачу сум призвела до того, що він змушений був докладати додаткових зусиль для утримання своєї родини, знаходження коштів для лікування хворої дитини. Позивач змушений був звертатися до різних державних органів за захистом своїх порушених прав, що підтверджується листом з прокуратури, надісланим позивачу на його звернення (а.с. 24), довго не отримував довідки про заборгованість, що перешкоджало йому звернутися за захистом своїх прав до суду,  тому суд вважає, що на користь позивача необхідно  стягнути моральну шкоду  в сумі 2000 грн.

    Вимоги позивача задоволено частково на суму 16 541,38 грн., тому, відповідно до ст. 88   ЦПК України, з відповідача належить стягнути судові витрати. Позивачем при поданні позову вже було сплачено судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 30 грн., що підтверджується квитанціями (а.с. 1, 2), тому йому належить повернути ці суми, стягнувши їх з відповідача. Решту  судового збору в сумі 114,41 грн.  необхідно стягнути з відповідача на користь держави.  Щодо компенсації витрат на ксерокопіювання  документів, суд вважає, що необхідно відмовити в цій частині вимог, тому що, як зазначив позивач, він неодноразово писав заяви про залишення його позову без розгляду. Позивач стверджує, що його змусили написати ці заяви з різних підстав, хоча доказів застосування до нього примусу не надає. Згідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України  особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

    Керуючись ст. ст. 3, 15, 10, 11, 12, 15, 58 ч. 2, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України,  ст.ст. 104, 512 ч. 1 п. 2, 611 ч. 1 п. 4 ЦК України, ст. ст. 83 ч. 1, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою  Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке»   про стягнення боргу  по заробітній платі і моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке», розташованого за адресою: с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району  Запорізької області, вул. Леніна, 553,  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився і проживає в АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі за  період з 01 січня 2009 року по 06 квітня 2009 року в сумі 3540,50 грн. (три тисячі п’ятсот сорок грн. 50 коп.), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07 квітня 2009 року по 17 червня 2010 року в сумі 11 000,88 грн. (одинадцять тисяч грн. 88 коп.), заподіяну моральну шкоду в сумі 2000 грн. (дві тисячі грн.), а всього 16 541,38 грн. (шістнадцять тисяч п’ятсот сорок одна грн. 38 коп.).

Стягнути з державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке», розташованого за адресою: с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району  Запорізької області, вул. Леніна, 553,  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився і проживає в АДРЕСА_1, судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. (п’ятдесят одна грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення ведення справи в суді в сумі 30 грн. (тридцять грн.).

  Стягнути з державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке», розташованого за адресою: с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району  Запорізької області, вул. Леніна, 553,  на користь держави судовий збір в сумі 114,41 грн. (сто чотирнадцять грн. 41 коп.)

В решті позову – відмовити.

Заяву про оскарження рішення суду може бути подано до Запорізького  апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Запорізького  апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про оскарження.

    Заочне рішення може  бути переглянуте  судом  за письмовою заявою  відповідача,  поданою на протязі 10 днів з дня отримання  копії рішення.

Суддя                         підпис

З оригіналом згідно:

Суддя                         В. В. Петров