справа № 2-а-317/10/1107

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

7 червня 2010 року                                           Знам’янський міськрайонний суд  

                                Кіровоградської області

в складі:

    головуючого судді              Савельєвої О.В.

    при секретарі                      Стоколос Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Бережанського району Резнікова Василя Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Бережанського району Резнікова Василя Васильовича і просить винести рішення, яким скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №128371 від 25.02.2010, закрити провадження по справі, стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 641 грн. 91 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

    Свої позовні вимоги мотивував тим, що 25.02.2010, рухаючись на 87 км автошляху Одеса-Н.Азовськ по вул. Леніна в м. Генічеську, на автомобілі «ВАЗ 21043», державний номер НОМЕР_1, був зупинений працівником ДАІ, яким стосовно нього складено протокол серії ВЕ №125895, згідно з яким він не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1.  « Вузька суцільна лінія» Правил дорожнього руху та пересік її, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Цього ж дня стосовно нього було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №128371, якою накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

    Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав. Вказує, що 25.02.2010 він рухався з м. Миколаєва в м. Одесу на автошляху М-14, і на 87 км вказаного автошляху здійснив обгін автомобіля «КАМАЗ» з причепом, швидкість якого становила 15-20 км/год. Після цього його зупинив працівник ДАІ та вказав на порушення Правил дорожнього руху, а саме перетинання суцільної смуги дорожньої розмітки. На його заперечення, що Правилами дорожнього руху дозволяється здійснювати перетинання суцільної лінії дорожньої розмітки для здійснення обгону одиночних транспортних засобів, які рухаються зі швидкістю менше 30 км/год., працівник ДАІ не відреагував. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, свідків відповідач не залучав. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яка завдана йому необґрунтованим звинуваченням у вчиненні правопорушення. Він відчув абсолютну безпомічність перед посадовими особами органів державної влади, що підірвало у нього віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової особи відповідача він був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду. У нього зірвалися життєві плани, він змушений нервувати, уся ця ситуація є для нього стресовою . Причинену таким чином моральну шкоду він оцінює в 5000 гривень. Матеріальна шкода полягає в тому, що він знаходився на випробувальному терміні в БВФ «Транспецбуд» м. Одеса, і замість того, щоб займатися роботою, він був змушений їхати до міста свого проживання для подачі позову до суду. На проїзд ним витрачено суму 641 грн. 91 коп., яку і просить стягнути з відповідача.

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про поважні причини неприбуття суд не повідомив.

    Відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у справі доказів.

    Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Рішення відповідача – постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).

    Стосовно позивача посадовою особою – відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП 25.02.2010 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, серії ВЕ №125895 – порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг , а саме, що позивач 25.02.2010, рухаючись на 87 км автошляху Одеса-Н.Азовськ, керуючи автомобілем «ВАЗ 21043», державний номер НОМЕР_1, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. «Вузька суцільна лінія», яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху. На підставі зазначеного протоколу винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВЕ №128371, якою на позивача накладено штраф в сумі 340 грн.

    Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

    Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Відповідно до вимог дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год.

    Маючи перед прийняттям рішення про притягнення до адміністративної відповідальності протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення ним Правил дорожнього руху, вказуючи, що здійснив обгін транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год., суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містять. Свідків до складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідач не залучав.

    Свідок ОСОБА_3, який перебував в автомобілі позивача під час його зупинки працівником ДАІ, підтвердив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 здійснив обгін автомобіля «КАМАЗ», який рухався зі швидкістю менше 30 км/год. та пересік суцільну лінію дорожньої розмітки.

    Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Доказів того, що в діях позивача при обгоні автомобіля «КАМАЗ» на 87 км автошляху Одеса-Н.Азовськ, є склад адміністративного правопорушення не надано і в судове засідання. Доводи позивача щодо відсутності події адміністративного правопорушення відповідачем не спростовані.

    За таких обставин справи суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

    Вимога позивача в частині закриття провадження по справі задоволенню не підлягає, оскільки справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП не підвідомча суду.

Вимога позивача в частині відшкодування моральної шкоди, є безпідставною та необґрунтованою, а тому суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N4 від 31.03.1995, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування передбачено безпосередньо нормами Конституції України або випливає з її положень, у випадках передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. За таких обставин суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не ґрунтується на законі, а тому не підлягає задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, серії ВЕ №128371 від 25.02.2010 визнати протиправною та скасувати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Повний текст постанови виготовлено 11.06.2010.

Суддя – підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                                              О.В.Савельєва