Справа №2- 1950\10р.

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

16 червня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

 у складі головуючого судді Ан О.В.

при секретарі Плахотіній Л.І.

за участю позивача ОСОБА_4

представника позивача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2009 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, зазначивши в його обґрунтування, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_3 проживає і є власником квартири АДРЕСА_2, що знаходиться поверхом вище. 31.01.2009 року, в результаті недбалого відношення відповідача до сантехнічних приладів в належній йому квартирі було затоплено квартиру позивачки, а саме прихожу кімнату, кухню, спальню і маленький коридорчик між прихожою та кухнею, що підтверджується актом КЖП № 35 від 10.02.2009 року. Добровільно відповідач матеріальну шкоду, заподіяну затоплення позивачці не відшкодував, у зв’язку з чим остання просила стягнути її з ОСОБА_3 в судовому порядку в розмірі, що визначить судова будівельно-технічна експертиза, а також просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 4000,00 грн.

В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги з врахуванням проведеної судової експертизи та просила суд стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 6981,00 грн., в т.ч. вартість відновлювального ремонту квартири в розмірі – 5668,00 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 1300,00 грн. та комісійний збір за перерахування оплати експертизи в сумі 13,00 грн., а також моральну шкоду в раніше заявленому розмірі – 4000,00 грн. та судові витрати по справі

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві та додатково суду пояснили, що відповідач вже не вперше затоплює квартиру позивачки, у зв’язку з чим вона вже зверталася до суду про стягнення з нього заподіяної шкоди. 31.01.2009 р. з вини ОСОБА_3, який недбало поставився до стану сантехнічного обладнання в належній йому квартирі, що призвело до його протікання, була затоплена належна позивачці квартира. За фактом затоплення позивачка негайно повідомила про це відповідача та одразу звернулася до обслуговуючої будинок житлово-експлуатаційної організації – КЖП №35, представники якої комісійно вийшли на місце події та склали акт, встановивши причини затоплення. Від підписання вказаного акту ОСОБА_3 відмовився. В подальшому на неодноразові звернення ОСОБА_4 до відповідача з проханням в добровільному порядку відшкодувати заподіяну, останній спочатку обіцяв це зробити, а згодом відмовляв їй в грубій формі, не бажаючи йти на будь-які розмови, що змусило її звертатися з позовом до суду. У зв’язку з цим вже на протязі майже півтора року квартира позивачки перебуває в незадовільному санітарному стані, в ній пошкоджені стіни, підлога, стеля, яка починає кришитися. Постійна волога в приміщенні загрожує здоров'ю. Затоплення квартири позивачки відповідачем змусили позивачку повністю змінити звичний устрій її життя, вона постійно прив'язана до житла, яке не можна залишати без нагляду, не може запросити до себе гостей, відчуває пов’язані з цим незручності. Внаслідок цього позивачка втратила душевний спокій та нормальний сон, багато часу та нервів витратила на оформлення відповідних документів, звернення з позовом до суду, змушена нести додаткові витрати. Через нервовий стрес, пов’язаний з судовими засіданнями, їй стало зле в суді, у зв’язку з чим їй двічі викликали швидку медичну допомогу, що підтверджується відповідними довідками та також доставляло позивачці моральні страждання.

Відповідач в судові засідання не з’являвся неодноразово, повідомлявся про місце і час слухання справи належним чином повістками та через житлово-експлуатаційну організацію, проте про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає за можливе за клопотанням позивачки розглянути справу за відсутності відповідача в порядку заочного розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.  224 ЦПК України   у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв’язку з вищевикладеним відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України через повторну неявку відповідача в судове засідання, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів з ухваленням заочного рішення.

С уд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

О цінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України всебічно, повно та об’єктивно безпосередньо досліджені і наявні у справі докази, суд вважає, що у судовому засіданні встановлені такі факти і обставини.

ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі на підставі договору купівлі-продажу від 05.07.1996 р. (а.с.5).  Квартира  відповідача  розташована  над  квартирою  позивачки

31.01.2009 року мало місце залиття квартири позивачки внаслідок недбалого відношення до сантехнічних приладів в квартирі відповідача, в результаті чого в квартирі ОСОБА_4 було затоплено прихожу кімнату, кухню, спальню і маленький коридорчик між прихожою та кухнею, що підтверджується актом КЖП №35 від 10.02.2009 р. (а.с.4).

Добровільно відповідач матеріальну шкоду, заподіяну затоплення позивачці не відшкодував. До цього часу квартира ОСОБА_4. не відновлена.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7 від 20.01.10 р. вартість відновлювального ремонту в квартирі АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі, пошкодженої в зв'язку з залиттям 20.01.2009 року, складає суму - 5668, 00 грн. (а.с.38-39)

    Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, завдана особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

    Таким чином, зважаючи на те, що шкоду майну позивачки було завдано внаслідок винного недбалого ставлення відповідача до своєї власності, між діями відповідача та шкодою заподіяною позивачці існує безпосередній причинний зв'язок, розмір шкоди підтверджується належними та допустимим доказами, суд вважає, що заявлені позивачкою вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню в сумі 5668,00 грн.

    При цьому витрати на проведення судової експертизи в сумі 1300,00 грн. належать до судових витрат, а тому питання про їх стягнення підлягає вирішенню судом в порядку розподілу судових витрат, а не в порядку відшкодування шкоди.

Витрати в сумі 13,00 грн., пов’язані з проведенням оплати експертизи позивачкою також не належать до складу матеріальної шкоди, оскільки не перебувають у безпосередньому причинному зв’язку з її заподіянням, а також не належать до судових витрат, а тому в їх стягненні слід відмовити.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачці, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд керується роз'ясненнями п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань,з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Суд вважає, що моральна шкода, завдана позивачці, полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна, що змусило її звертатися з позовом до суду, нести пов’язані з цим витрати. Тривалий час позивачка мешкає в квартирі, яка перебуває в незадовільному санітарному стані з пошкодженими стінами, підлогою, стелею, з підвищеною вологістю, що загрожує її здоров'ю, відчуває незручності у спілкуванні, не може запросити до себе гостей. Через небажання відповідача відшкодувати шкоду та неявки останнього до суду позивачка втратила душевний спокій та нормальний сон, змушена витрачати час і нерви, через що погіршився стан її здоров’я, внаслідок чого вона зверталася по медичну допомогу в ургентному порядку.

Отже, враховуючи при ухваленні рішення тяжкість моральних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивачки, конкретні обставини по справі і наслідки, що наступили, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки 2000 грн.

Оскільки позовні вимоги позивачки в частині матеріальної шкоди підлягають задоволенню повністю, згідно зі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на її користь підлягають судові витрати по справі, в т.ч. витрати по оплаті держмита в сумі  51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гр-н  коп грн., а також витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в сумі 1300,00 грн., витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166 ЦК України, суд –  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5668 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної, шкоди та 2540 грн. 81 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив на підставі заяви відповідача, поданої протягом 10 днів з дня отримання копії.

Рішення може бути оскаржено подачею заяви про апеляційне оскарження в Дніпропетровський апеляційний суд через суд Саксаганського району протягом 10 днів з моменту винесення заявою про оскарження та на протязі 20 днів з дня подачі заяви про оскарження апеляційною скаргою..

Суддя                             О.В.Ан