Справа № 2-1043/2010 р.          

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

12 квітня 2010 року Калінінській районний суд міста Донецька

в складі: головуючої судді                                          М.М.Федорчук

при секретарі                                                             Н.В.Красношлик

за участю позивачки                                                              ОСОБА_1

відповідача                                                                              ОСОБА_2                          

           розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини -

                    В С Т А Н О В И В:

            Позивачка завернулась до суду з позовом  до відповідача  про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  у зв'язку з тим, що між ними припинені шлюбні відносини, сім'я розпалася.

           У позовній заяві позивачка вказала, що з відповідачем вона уклала шлюб 17.04.2004 року. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сумісне життя з відповідачем не склалося, у зв’язку у зв’язку з різними поглядами на сім’ю, на взаємини в сім’ї, через постійні сварки та скандали в сім’ї. Шлюбні відносини між подружжям припинені з грудня 2009 року. Вони втратили почуття любові та пошани один до одного. Відповідач ніяких стосунків з позивачкою не підтримує, участі у вихованні доньки не приймає, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, спільне господарство ними не ведеться. Таким чином, їх сім’я розпалась, відновити їх сімейні стосунки вже не можливо. Спора про місце проживання і виховання дитини між ними немає, донька проживатиме з позивачкою. Спор про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя вирішуватиме окремо. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу. Позивачка бажає розірвати шлюб, вважає, що збереження сім’ї надалі неможливо, наполягає на розірванні шлюбу та стягненні з  відповідача  аліментів на утримання неповнолітньої дитини на  її  користь у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з моменту подачі позовної  заяви і до досягнення дитиною повноліття. Позивачка просить суд покласти судові витрати на відповідача.

             Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підтримала, уточнивши в частині стягнення аліментів, просила стягнути з відповідача  аліменти на утримання неповнолітньої дитини на  її  користь у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з моменту подачі позовної  заяви і до досягнення дитиною повноліття

            Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав і не заперечував проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання їх доньки у розмірі 1/4 частини з його заробітку.

            Суд розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що дана позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню по наступних підставах.

Відповідно до вимог ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

         Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

         Судом встановлено, що шлюб між сторонами був зареєстрований 17 квітня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис  № 106, що підтверджено свідоцтвом про одруження. Шлюб позивачкою зареєстрований вперше. Від шлюбу подружжя мають ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спору про місце проживання дитини у подружжя немає, донька проживатиме з позивачкою. Згідно свідоцтва про народження, актовий запис № 771 від 11.11.2004 року зроблений у відділі реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецька, неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою сторін. Таким чином відповідач є батьком неповнолітньої дитини й зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки. Судом встановлено, що відповідач працює на ОП «Шахта ім.. М.І.Калініна», має постійний дохід, задовільний стан здоров’я, аліменти на користь інших осіб не сплачує, тяжкими хворобами не страждає. Проти вказаних обставин відповідач не заперечував. Шлюбні відносини припинилися з грудня 2009 року, з цього часу подружжя не ведуть спільне господарство. Спор про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя вирішуватиме окремо. Дошлюбне прізвище позивачки – ОСОБА_1.

          Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, причини конфліктів, небажання позивачки надалі підтримувати сімейні взаємостосунки, тривалість розриву шлюбних відносин, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечило б інтересам позивачки та дитини, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу  підлягають задоволенню. Вирішуючи питання про витрати, пов’язані з розірванням шлюбу, беручи до уваги матеріальне положення сторін, а так само обставини справи, суд вважає за необхідне їх покласти на  відповідача.

           Суд враховуючи встановлені обставини, вважає, що позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини обґрунтовані, відповідач має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менш  ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2010 року до досягнення дитиною повноліття, або до зміни сімейного, матеріального стану чи стану здоров’я сторін.

          Згідно ст.ст. 79, 81, 83, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати.

            На підставі викладеного, ст.ст. 110, 112, 180, 182, 191  Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України,

В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини  - задовольнити.

            Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 17 квітня 2004 року  відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 106 – розірвати.

            При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 стягнути в дохід держави державне мито у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати - звільнити.

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання  неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.03.2010 року до досягнення дитиною повноліття, або до зміни сімейного, матеріального стану чи стану здоров’я сторін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір у сумі 51 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.  

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про його апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

             Суддя                                                                                    Федорчук М.М.