АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
14 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Кучевського П. В.,
суддів: Медяного В. М., Матківської М. В.,
при секретарі: Сніжко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання нарахувати та провести відповідні виплати до пенсії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2010 року , –
встановила:
09 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ПФУ у Вінницькій області щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов’язання відповідача здійснити нарахування пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати заборгованості з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.03.2010 року, а також зобов’язання відповідача у майбутньому нараховувати та виплачувати доплату до пенсії в розмірі 30% відповідно до зростання мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2010 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання нарахувати та провести відповідні виплати до пенсії відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала Ленінського районного суду м. Вінниці - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано в порядку адміністративного судочинства, проте Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року №1691-VI п.3 ч.1 ст. 18 КАС України виключено, та згідно із п.2 ч.1 ст. 15 ЦПК України спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат розглядаються в порядку цивільного судочинства, а тому є підстави застосування п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.
Однак колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 Розд. II Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» набирає чинності з дня його опублікування.
Відповідно до вищевказаного положення Закон України від 18.02.2010 року №1691-VI набув чинності 10.03.2010 року після опублікування в газеті «Голос України» №42.
Позовна заява була подана ОСОБА_1 09.03.2010 року в порядку п.3 ч.1 ст. 18 КАС України, тобто, до вступу в законну силу Закону України №1691-VI, яким було внесено зміни щодо підсудності справ, пов’язаних із соціальними виплатами.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1691-VI адміністративні позови, подані до набрання чинності цим законом до адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п.3 ч.1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Виходячи з наведеного, місцеві загальні суди, як адміністративні суди, які здійснюють розгляд даної категорії справ в порядку адміністративного судочинства, при надходженні позовної заяви, поданої в порядку ст. 18 КАС України, коли питання про відкриття провадження не вирішено, приймають такі заяви та, перевіривши відповідність поданої позовної заяви вимогам процесуального закону щодо її форми та змісту, повинні вирішувати питання про відкриття провадження у справі за правилами цивільного судочинства з урахуванням положень КАС України, а не відмовляти у його відкритті з підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали було неправильно застосовано норми процесуального права, ухвала Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2010 року підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 119, 293, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2010 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/ П. В. Кучевський
Судді: /підписи/ В. М. Медяний
М. В. Матківська
З оригіналом вірно: