Справа № 2-134, 2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Лисянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої-судді Добриднюк Н.О.
за участю секретаря Мельниченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення порушень земельного законодавства щодо добросусідства,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення порушень земельного законодавства щодо добросусідства і просив суд зобов’язати відповідача провести розчистку крон дерев шляхом зрізання гілок, які нависають над земельною ділянкою ОСОБА_2, провести демонтаж та розмістити тимчасові надвірні споруди – душову кабіну та шиферну споруду на відстані не менш як 1 м від його земельної ділянки.
В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, просив суд зобов’язати відповідача замість розчистки крон дерев повністю зрізати дерево горіху, який розташований на відстані 1 м від межі в порушення законодавства, від решти позовних вимог відмовився і пояснив суду, що йому належить на праві приватної власності житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_2, розташований на присадибній земельній ділянці розміром 0,15 га. Власником суміжної земельної ділянки є ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_1. На земельній ділянці відповідача ОСОБА_3 ростуть три дерева горіху, яким вже понад 30 років і ростуть на відстані від його межі відповідно 2.5 м, 1 м. та 0,4 метра. Вказані дерева дуже високі і затіняють більшу частину його земельної ділянки. На його неодноразові прохання обрізати гілки вказаних дерев, відповідач не реагує. Комісія селищної ради рекомендувала відповідачу ОСОБА_3 провести демонтаж тимчасових споруд, але вказану рекомендацію комісії відповідач ОСОБА_3 не виконує, що й спонукало його звернутися з даним питанням до суду. Вже під час розгляду справи відповідач ОСОБА_3 здійснив розчистку крони дерев та провів демонтаж тимчасових споруд, які знаходились на відстані 0,63 метра від межі. Але незважаючи на те, що вищевказані дерева розчищені, крона дерев горіхів заважає йому використовувати свою земельну ділянку в повному обсязі, оскільки вказана земельна ділянка відведена під грядки, а вона майже весь день знаходиться в тіні дерев горіхів відповідача ОСОБА_3
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що при купівлі у позивача ОСОБА_2 будинку із надвірними спорудами, в якому він на даний час проживає, на присадибній земельній ділянці вже росли спірні дерева, вік яких приблизно 30-40 років. Весь час підтримували із сім”єю позивача по-сусідському дружні стосунки і вищевказані дерева всі ці роки на заваді нікому не були. Рекомендацію комісії селищної ради щодо розчистки крон дерев він виконав. Відповідно до акту від 10.12.2009 року йому було рекомендовано перенести тимчасові споруди на відстань не ближче одного метра, що він і виконав. В судовому засіданні позивач надав додаткову позовну заяву в якій вимагає повного видаленння трьох дерев горіху. Але ні він, ні його дружина ніде не працюють і вищевказані горіхи фактично являються єдиним джерелом доходу їх сім”ї.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач проживають в АДРЕСА_2 і їхні садиби мають спільну межу. На присадибній земельній ділянці відповідача ОСОБА_3 біля межі з земельною присадибною ділянкою позивача ОСОБА_2 на відстані від межі 1 м росте дерево горіху, крона якого проникає та нависає над земельною ділянкою позивача, що підтверджується актом комісійного обстеження Лисянської селищної ради.
Відповідач добровільно, частково зрізав гілля вказаних дерев, але дерева продовжують затіняти земельну ділянку позивача.
Відповідно до ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Статтею 105 цього кодексу передбачено, що у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.
Згідно з Державними будівельними нормами 79-92 „Житлові будинки для індивідуальних забудовників України” (ДБН 79-92) відстань від межі сусідньої ділянки до осі стовбура дерева має бути 3 м. Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром крон до 5 м та мають бути відповідно збільшені для дерев з кроною більшого діаметру.
Відстань від межі із земельною ділянкою, яка перебуває у власності позивача, до дерева горіху 1 м, що підтверджено актом комісії Лисянської селищної ради.
Суд вважає, що дерево горіху, яке належать відповідачу, росте на його земельній ділянці і на яке вказує позивач, певним чином чинить перешкоду позивачу та створює незручності в користуванні його земельною ділянкою, тому ця перешкода повинна бути усунена відповідачем не частково, а в повній мірі.
На підставі викладеного, ст. ст. 103,105 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення порушень земельного законодавства щодо добросусідства задоволити.
Зобов’язати ОСОБА_3 спиляти дерево горіху, яке росте біля межі із садибою ОСОБА_2 на відстані 1 м.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча –