КОПІЯ                                                                                                                                      Справа № 2-282/2010     р.          

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 червня  2010 року                                             смт. Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого судді                 Павлова В.Г.,

при секретарі                         Малофеєвої О.І.,

з  участю позивача                                                              ОСОБА_1,

представник відповідача - Управління пенсійного

фонду України в Варвинському районі

Чернігівської області                                                          Заєць О.Л.    

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок державної пенсії по інвалідності та  щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання неправомірною відмову відповідача в перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду,  завдану здоров’ю у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796-ХІІ), зобов’язати відповідача з 9 квітня 2010 року провести перерахунок державної пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, зобов’язати відповідача з 9 квітня 2010 року провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 37 грн.

Свої  позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно довідки медико-соціальної (експертної) комісії, серія МСЕ ЧНВ № 474591 від 05.05.06 року, позивачу встановлена II група інвалідності - безстроково. Також він має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, І категорії, що було видане 24.11.1998 року.  

Згідно ст. 49 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 від 28.02.1991 року пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у виді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивач, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у всіх випадках пенсії інвалідам 2 групи, у яких встановлений зв’язок захворювання по ліквідації аварії на ЧАЕС не повинна бути нижча 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкідливість нанесену здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком інвалідам 2-ї групи.

Як вбачається з позовної заяви, на даний час позивач отримує дані види соціальних виплат в значно нижчому розмірі, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв’язку з чим він звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру нарахованої державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до чинного законодавства (а.с.13).

Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області відмовляє у проведенні перерахунку та повідомляє, що нарахування проводиться згідно з документами пенсійної справи, а пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог діючого законодавства.

В попередньому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги уточнив, надавши уточнену позовну заяву, в якій просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, як особі віднесеної до категорії 1, згідно ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» лише з 19 травня 2010 року.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити  повністю.

Представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити, пославшись на заперечення (а. с. 23-24).

Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають  значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно копії посвідчення серії А № НОМЕР_1 (а.с.8) має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. Згідно довідки МСЕ-ЧНВ № 474591 встановлена 2 група інвалідності, захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( а. с. 9).

Відповідно до ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно вимог «Порядку подання та оформлення документів для  призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22, відповідачем по справі було прийнято заяву ОСОБА_1  від 19.05.2010 року з проханням про переведення його на пенсію по інвалідності 2 групи (захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) (а.с. 42).

У відповідності до розпорядження від 24.05.2010 року № 106315 Управління ПФУ в Варвинському районі Чернігівської області, ОСОБА_1 з 19.05.2010 року нараховується пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». (а.с. 25).

Проте позивач не погоджується, оскільки порядок нарахування пенсій здійснюється в значно нижчому розмірі, ніж передбачено ст. 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.ст. 17, 19 Закону України від 05.10.2000 року № 2017 - III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» до основних державних соціальних гарантій  включаються - мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно  законами України.  

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я  довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

У відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 1категорії (інвалідам ІІ групи), призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю  особи , у розмірах  - 7 5 процентів мінімальної пенсії за віком. 

Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

За цих обставин, згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має  право на отримання державної пенсії, розмір якої згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28.12.2008 р.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22.05.2008 року.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами,  суд приходить до висновку про те, що при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». За змістом абзацу 1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.  

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється  Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.  

Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.  

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є виправною величиною від якої проводиться розрахунок  державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю призначеної у відповідності до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Окрім того, ч.5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи таким порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача встановлених цим же законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього закону в тому числі й інших законів, якими встановлений розмір мінімальної пенсії за віком. Тому, відмова відповідача у проведенні такого перерахунку у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначених норм, які носять імперативний характер, на переконання суду свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення такого мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя,  не  нижчий  від  прожиткового  мінімуму, встановленого законом.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що державою забезпечені правові гарантії захисту прав і свобод людини, у тому числі і відносно осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50,54 Закону України                     №796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.  

Тому доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії встановлений постановою Кабінету Міністрів не можуть бути прийняті до уваги. Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.  

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії позивача підлягають застосуванню саме положення статті 50, 54 Закону № 796-ХІІ,  а не постанови КМ України, на які посилається в письмових запереченнях відповідач.  

Тобто, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50,54 Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається розмір пенсії за віком.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ухвалу Конституційного Суду України від 19 травня 2009 року у справі № 2-25/2009 року, оскільки конституційне провадження у справі не відкривалось і рішення судом не ухвалювалось. Відповідно, Конституційний суд України не дав офіційного тлумачення терміну «мінімальний розмір пенсії за віком».

Крім того, встановлений статтею 95 Конституції України, статтею 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а отже цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав та обов’язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо відмови в перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі, що віднесена до категорії 1, з 19 травня 2010 року не у відповідно до ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати.  

На підставі ст. 4 п. 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», пенсійний фонд України,  його  підприємства,  установи  й організації від сплати державного мита звільняються.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтверджені судові витрати в сумі 37 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 3,10,11, 60, 88 208, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. 19, 22, 46, 95 Рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня  2008 р., суд,  –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Варвинському районі Чернігівської області  про перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо відмови проведення перерахунку ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, як особі віднесеної до категорії 1, в меншому розмірі ніж визначеному ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 травня 2010 року по дату винесення рішення, а саме – 23.06.2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, як особі віднесеної до категорії 1, відповідно до ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19 травня 2010 року, з урахуванням раніше виплаченої суми за вказаний період, по дату винесення рішення, а саме - 23.06.2010 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 37 грн.00 коп..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд Чернігівської області, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області                                   підпис                                                    В.Г.Павлов

Копія вірна: суддя Варвинського

                      районного суду                                                                                        В.Г. Павлов