ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники:

В С ТА Н О В И В:

У квітні 2007 р. Приватне підприємство “Європа-Синтез-2006” (далі –Підприємство “Європа-Синтез-2006”) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просило визнати дійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу № 3/в від 09.08.2006 р., укладений між ним та Дочірнім підприємством “Домобудівельний комбінат” Товариства з обмеженою відповідальністю “Титан”, правонаступником якого є Дочірнє підприємство “Кіровоградбуд-Універсал” Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградбуд” (далі –Підприємство “Кіровоградбуд-Універсал”), та визнати за ним право власності на цілий комплекс будівель і споруд, розташованих за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 В.

Позовні вимоги Підприємство “Європа-Синтез-2006” обґрунтовувало тим, що Підприємство “Кіровоградбуд-Універсал” ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 3/в від 09.08.2006 р., проте майно, яке є об’єктом вказаного договору, було йому передано по акту приймання-передачі від 10.08.2006 р., що є підставою для звернення з відповідними позовними вимогами на підставі норм ЦК України та Закону України “Про власність”.

Крім того, Підприємство “Європа-Синтез-2006” звернулось до господарського суду Кіровоградської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просило з метою забезпечення позову, до вирішення справи по суті, накласти арешт на цілий комплекс будівель і споруд, що зареєстровані на праві власності за Дочірнім підприємством “Домобудівельний комбінат” Товариства з обмеженою відповідальністю “Титан” та розташовані за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 В.

Вимоги, викладені у заяві, Підприємство “Європа-Синтез-2006” обґрунтовувало тим, що постановою господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2006 р. у справі № 9/73 Підприємство “Кіровоградбуд-Універсал” визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, у зв’язку з чим ліквідатор, на виконання вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” включить спірне майно до ліквідаційної маси банкрута та буде здійснювати його продаж, що унеможливить виконання рішення у даній справі.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007 р. (суддя Змеул О.А.) заяву Підприємства “Європа-Синтез-2006” про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено з мотивів, які у ній наведено: накладено арешт на цілий комплекс будівель і споруд, що зареєстровані на праві власності за Дочірнім підприємством “Домобудівельний комбінат” Товариства з обмеженою відповідальністю “Титан” та розташовані за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 В до вирішення спору у даній справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 р. (колегія суддів: Головко В.Г., Чоха Л.В, Стрелець Т.Г.) ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007 р. скасовано. Постанова мотивована тим, що Підприємство “Європа-Синтез-2006” не надало доказів наявності спірного майна, яке належить Підприємству “Кіровоградбуд-Універсал”, за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 В, та не надало доказів про можливість його відчуження, а господарський суд першої інстанції без витребування необхідних доказів та їх належної оцінки, не упевнившись в об’єктивності припущень Підприємства “Європа-Синтез-2006” щодо відчуження відповідного майна, безпідставно зробив висновок про те, що невжиття заходів у вигляді накладення арешту на майно зробить неможливим виконання рішення суду.

Підприємство “Європа-Синтез-2006” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 р. у частині скасування ухвали господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007 р. про вжиття заходів до забезпечення позову. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємство “Європа-Синтез-2006” обґрунтовує тим, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови, яка оскаржується, було порушено ст. ст. 66 та 67 ГПК України, ст. ст. 23, 25 та 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Підприємство “Кіровоградбуд-Універсал” скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства “Європа-Синтез-2006”, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 р. –без змін. Вимоги, викладені у відзиві, обґрунтовані тим, що місцевий господарський суд при винесенні ухвали від 03.05.2007 р., яку скасував апеляційний господарський суд, перевищив свої повноваження, надані йому законом, порушив абзац сьомий частини першої ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Крім того, у відзиві відповідач зауважує на неправомірність порушення позивачем питання про визнання права власності на майно, що віднесено арбітражним керуючим до ліквідаційної маси.

За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: судді Кравчука Г.А. – головуючого, суддів Мачульського Г.М. та Данилової Т.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті відповідно ухвали від 03.05.2007 р. та постанови від 06.06.2007 р., колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства “Європа-Синтез-2006” підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за завою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Абзац перший частини першої ст. 67 ГПК України визначає, що позов може бути забезпеченим шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання дійсним договору купівлі-продажу № 3/в від 09.08.2006 р., який укладено між позивачем та Дочірнім підприємством “Домобудівельний комбінат” ТОВ “Титан” та визнання за позивачем права власності на цілий комплекс будівель і споруд, що розташовані за адресою: м. Кіровоград, вул. Мурманська, 29 В.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, і це відповідає наявним у справі матеріалам, що Дочірнє підприємство “Домобудівельний комбінат” ТОВ “Титан”, яке виступало продавцем у договорі купівлі-продажу № 3/в від 09.08.2006 р., реорганізовано шляхом приєднання до відповідача. Останній є його повним правонаступником і постановою господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2006 р. у справі № 9/73 визнаний банкрутом, відносно нього судом відкрита ліквідаційна процедура.

 Відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ліквідатор з дня свого призначення реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що метою проведення ліквідаційної процедури банкрута, яким визнаний відповідач, є обов’язковий продаж ліквідатором майна банкрута, що належить йому на праві власності, з метою задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи те, що Дочірнє підприємство “Домобудівельний комбінат” ТОВ “Титан” реорганізовано шляхом приєднання до відповідача, який є його повним правонаступником, ліквідатор відповідача в обов’язковому порядку включить спірне майно до ліквідаційної маси банкрута та здійснить його продаж, оскільки це є його обов’язком згідно вимог ст.ст. 25, 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Про наміри ліквідатора щодо включення майна, що є предметом спірного договору до ліквідаційної маси і його продаж також свідчить і його відзив на касаційну скаргу.

Отже, до вирішення даної справи по суті, спірне нерухоме майно може вже бути відчужене відповідачем, що позбавить позивача можливості захистити свої порушені права, а рішення по даній справі неможливо буде виконати і зареєструвати в установленому порядку право власності на спірне майно.

Відносно посилання відповідача у своєму відзиві на порушення місцевим господарським судом при винесенні ухвали від 03.05.2007 р. абзацу сьомого частини першої ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, то колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з таким твердження, оскільки в зазначеній нормі Закону мова іде про скасування арештів на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника та не допущення накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута, які застосовані господарським судом виключно у процедурі банкрутства боржника. Відносно заборони застосування заходів забезпечення, які може застосувати господарський суд при вирішенні інших справ поза процедурою банкрутства, то при наявності підстав, передбачених ст.ст. 66, 67 ГПК України названа норма будь-яких обмежень не зазначає.

Щодо зауваження відповідача у своєму відзиві на неправомірність порушення позивачем питання про визнання права власності на майно, що віднесено арбітражним керуючим до ліквідаційної маси, то колегія суддів Вищого господарського суду України не приймає їх до уваги, оскільки це зауваження не торкається предмету оскарження.

Згідно частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства “Європа-Синтез-2006” підлягає задоволенню, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 р. у даній справі підлягає скасуванню повністю, а ухвала господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007 р. - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 та 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Європа-Синтез-2006” задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 р. у справі № 5/119 господарського суду Кіровоградської області скасувати повністю, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 03.05.2007 р. залишити в силі.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          Т.Б. Данилова