№ 2-3806/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 року                                                                      м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого - судді                                                              Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                                 Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2010 року представник позивача Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі – ПАТ «ОТП  Банк» або Банк) – Мірдіч Т.Я. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначила, що 02.06.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-009/322/2008 (далі – Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 24 631,42 доларів США зі сплатою 19,97% вартості нерухомого майна у відповідності до Договору купівлі-продажу для придбання нерухомого майна, а відповідач зобов’язався забезпечити своєчасне повернення грошових коштів та сплату нарахованих відсотків.

Додатковими договорами № 1 та № 2 від 02.06.2008 року до Кредитного договору змінено розмір процентної ставки, а саме на період з 5 травня 2009 року до 1 жовтня 2009 року встановлюється фіксована процентна ставка 7% річних, а на період з 2 жовтня 2009 року до повного виконання боргових зобов’язань за Кредитним договором 6,08% річних.

Також зазначив, що в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за Кредитним договором , 02.06.2008 року Банк та ОСОБА_3 уклали договір поруки № SR – 009/322/2008 (далі – Договір поруки).

В зв’язку з невиконанням відповідачами зобов’язань за договорами та додатковими угодами до них, станом на 10.03.2010 року у них виникла заборгованість у сумі 25 670,48 доларів США та 5941,55 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позовні обставини, підтримав позовні вимоги та просив суд солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 25 670,48 доларів США, пеню у розмірі 5941,55 грн. та судові витрати.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Про причину неявки суду не повідомили.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується  надати  грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-009/322/2008 (а.с.6-10).

Відповідно до умов Договору, Банк надає відповідачу кредит у сумі 24 631,42 доларів США, строком користування з 2 червня2008 року по 2 червня 2026 року зі сплатою відсотків, встановлених додатковими договорами № 1 та № 2, а відповідач зобов’язався забезпечити своєчасне повернення грошових коштів та сплату нарахованих відсотків.

           Також, з матеріалів справи вбачається, що 2 червня 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та поручителем ОСОБА_3 укладено договір поруки № SR – 009/322/2008  (а.с. 17).

            Статтею 1 Договору поруки передбачено, що поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов’язань.

            Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

            На підставі ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

          Судом встановлено, що за відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 станом на 10.03.20010 року рахується заборгованість у сумі 25 670,48 доларів США та 5 941,55 грн.

Встановлені судом обставити підтверджуються розрахунком, наданого позивачем, в якому зазначена загальна заборгованість у сумі 25 670,48 доларів США та 5 941,55 грн., з них: 24 481,07 доларів США – залишок заборгованості за кредитом; 1 189,41 доларів США – несплачені відсотки за користування кредитом; 5 941,55 грн. – сума пені за прострочення виконання зобов’язань (а.с.23).

 Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. Він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

           Вирішуючи питання про стягнення заборгованості в іноземній валюті, суд виходив з роз’яснень, викладених в п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України  № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до якого, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

         Згідно ч. 2 ст. 192 ЦК України, іноземна  валюта  може  використовуватися  в   Україні   у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання   іноземної   валюти,   а   також   платіжних документів  в  іноземній  валюті  при  здійсненні  розрахунків  на території  України  за  зобов’язаннями  допускається  у  випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 36 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що Національний банк   встановлює   офіційний   курс  гривні  до іноземних валют та оприлюднює його.

Згідно витягу Про офіційні курси гривні до іноземних валют від 17.06.2010 року, Національний банк України встановлює такі офіційні курси гривні до іноземних валют: 100 доларів США – 791,29 грн.

А тому, станом на 17.06.2010 року 25 670,48 доларів США еквівалентно 203 127,94 грн. (а.с.42).

           Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачами Договорів та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.  

           За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідачів зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідачі в односторонньому порядку відмовилися виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.  

           Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 А тому, з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає солідарному стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 грн. 00 коп.

 На підставі ст.ст. 192, 509, 526, 533, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 208, 212 – 215, 218, 224 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»  заборгованість  у розмірі  25 670 (двадцять п’ять тисяч шістсот сімдесят) доларів США 48 центів, що за курсом НБУ  еквівалентно  203 127 (двісті три тисячі сто двадцять сім) грн. 94 коп. та пеню у розмірі 5941 (п’ять тисяч дев’ятсот сорок одна) грн. 55 коп.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» сплачений судовий збір у сумі  1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва  за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційне скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя