№ 2-3784/10

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 червня 2010 року                                                                      м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого - судді                                                              Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                                 Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2010 року представник позивача – Бевз О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначила, що 24.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством  Всеукраїнський акціонерний банк (далі – «ВіЕйБі Банк» або Банк) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6/33/07 (далі – Договір), відповідно до якого Банк надав ОСОБА_1 кредиту на споживчі потреби у розмірі 8 250 грн. 00 коп. за плату у розмірі 24% річних, терміном до 24.06.2009 року.

В зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором, станом на 09.04.2010 року у нього виникла заборгованість у сумі 7 550,92 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтвердила зазначені в позові обставини, підтримала позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 7 550,92 грн. та судові витрати.

Відповідач у судовому засіданні проти того, що є заборгованість не заперечував та пояснив, що банк не погодився приймати кошти частками.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується  надати  грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2007 року між «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6/33/07 (а.с.7-11).

          Відповідно до умов Договору, Банк надає відповідачу кредит у сумі 8 250,00 грн. на споживчі потреби, строком користування з 24 грудня 2007 року по 24 червня 2009 року зі сплатою 24% річних, а відповідач зобов’язався забезпечити своєчасне повернення грошових коштів та сплату нарахованих відсотків.

          Судом встановлено, що за відповідачем ОСОБА_1 станом на 09.04.2010 року рахується заборгованість у сумі 7 550 грн. 92 коп.

Встановлені судом обставити підтверджуються розрахунком, наданого позивачем, в якому зазначена загальна заборгованість у 7 550 грн. 92 коп., з них: 4 945,57 грн. – загальна заборгованість за кредитом; 1 935,33 грн. – відсотки за користування кредитом; 670,02 грн. – плата за пропуск платежів (а.с.13-14).

 Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. Він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

           Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.  

           За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідача зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.  

           Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 А тому, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 75 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 120 грн. 00 коп.

 На підставі ст.ст. 509, 526, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 208, 212 – 215, 218, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк заборгованість  у розмірі 7 550 (сім тисяч п’ятсот п’ятдесят) грн. 92 коп.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк сплачений судовий збір у сумі  75 (сімдесят п’ять) грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя