ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 рокуСправа № 2а-1673/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання – Кириченко О.О.,
за участю представника позивача Буднік Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі – ВДВС Ковельського МУЮ) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №18161601 від 16.04.2010 року про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн., винесену головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МУЮ Мацюхом Д.Ю..
Позов мотивовано тим, що 23.03.2010 року головним державним виконавцем Мацюхом Д.Ю. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду за №2-а-199/08 про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатити її ОСОБА_3 у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
14.04.2010 року державним виконавцем Мацюхом Д.Ю. складено акт про невиконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області в справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації про зобов’язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Постановою головного державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Мацюха Д.Ю. від 16.04.2010 року на Управління накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою, оскільки невиплата грошової допомоги сталася не по вині управління, а в зв’язку з відсутністю належного фінансування. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Мацюха Д.Ю. ВДВС Ковельського МУЮ про накладення штрафу.
Представник позивача Буднік Т.Г. в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позові. Пояснила, що невиплата грошової допомоги по догляду за дитиною до трьохрічного віку ОСОБА_3 сталася не по вині управління, а в зв’язку з відсутністю належного фінансування на ці потреби. У зв’язку з цим, просить визнати протиправною та скасувати постанову держвиконавця про накладення штрафу від 16.04.2010 року.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, при цьому надіслав до суду письмову заяву від 15.06.2010 року за вихідним №24130/9 про розгляд справи у відсутності представника ВДВС в письмовому провадженні. Позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що постанова державного виконавця винесена на законних підставах відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», просить відмовити в позові.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття особи, яка бере участь у справі в судове засідання, яка була належним чином повідомлена, та від якої надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження визначені у законі.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що рішенням Ковельського міськрайонного суду, яке набрала законної сили, у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації про зобов’язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачам допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
З матеріалів позову вбачається, що на виконанні у головного державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Мацюха Д.Ю. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-199/08, виданого Ковельським міськрайонним судом про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку стягувачу ОСОБА_3 та виплату її у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
З оглянутого судом акту державного виконавця від 14.04.2010 року вбачається, що боржником - Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації виконавчий лист №2-а-199/08, виданий 17.03.2010 року Ковельським міськрайонним судом в частині виплати допомоги у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року встановлений строк для виконання, не виконано.
Судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації рішення суду виконано частково, а саме, в частині нарахування грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що стверджено, зокрема, письмовим перерахунком допомоги по догляду за дитиною, а в частині виплати допомоги не виконано через відсутність фінансування з Держбюджету України, що й зафіксовано в акті державного виконавця.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» та в пункті 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян і на боржника – юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в десятиденний строк.
Аналогічний порядок накладення штрафу передбачений пунктом 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року.
З оглянутої судом постанови головного державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Мацюха Д.Ю. від 16.04.2010 року про накладення штрафу вбачається, що на позивача у зв’язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду накладено штраф в розмірі 340,00 грн.
В той же час, матеріали справи свідчать про те, що відділу ДВС Ковельського МУЮ відомо, що невиплата стягувачу ОСОБА_3 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку сталася через неналежне фінансування допомоги по догляду за дитиною з Державного бюджету України.
Так, з оглянутих в судовому засіданні листів управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації №1019/1.162-10 від 01.06.2010 року, №3799/1.19 від 31.12.2008 року, №1471/1/0/2-08 від 17.-8.2008 року, №583/1.16/2-10 від 30.03.2010 року вбачається, що управління неодноразово зверталось з проханням до Головного управління праці, соціальних питань та в справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Волинської облдержадміністрації з проханнями надати роз’яснення з питань виконання рішень суду, та направляло листи до фінансового управління про збільшення розмірів фінансування та виділення або передбачення в бюджеті додаткових коштів для виконання рішень суду.
З листа Міністерства праці та соціальної політики України №458/0/15-10/04 від 18.05.2010 року, який оглянутий судом вбачається, що Мінпраці протягом 2009 року неодноразово зверталось до Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України з пропозиціями щодо впровадження заходів, які дозволять вирішити питання стосовно можливості виконання судових рішень, а також з проханням про виділення додаткових коштів на виконання рішень судів. Проте, бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень по виплаті соціальних виплат, у Державному бюджеті на 2010 рік не передбачено.
Отже, суд враховує, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець ВДВС Ковельського МУЮ не в повній мірі вивчив обставини та причини з яких рішення суду не виконано, при винесені постанови не дотримався вимог статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» щодо з’ясування об’єктивних причин неповного виконання рішення, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що дана постанова винесена з порушенням вимог закону, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.
Згідно із частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення постанови про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації.
Відповідно до статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на вищевикладене, головний державний виконавець ВДВС Ковельського МУЮ Мацюх Д.Ю. діяв не у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд визнає постанову державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Мацюха Д.Ю. від 16.04.2010 року щодо накладання штрафу протиправною, у зв'язку з чим вона підлягаю скасуванню відповідно до вимог частини 2 статті 162 КАС України.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 122, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 5, 7, 87 Закону України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюха Дмитра Юрійовича від 16 квітня 2010 року ВП №18161601 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації штрафу у розмірі 340 гривень за невиконання рішення Ковельського міськрайонного суду у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської районної державної адміністрації про зобов’язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається позивачем протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі з 18 червня 2010 року, а відповідачем – з дня отримання ним копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий С.Ф. Костюкевич