ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 рокуСправа № 2а-1617/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,
з участю прокурора Ревухи І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі (далі – УПФ України в Ковельському районі) до Голобського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,
ВСТАНОВИВ:
УПФ України в Ковельському районі звернулося в суд з позовом до Голобського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування термін сплати яких настав в сумі 41048,94 грн., яка виникла за період з липня по грудень 2009 року.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач з 08.03.1992 зареєстрований в УПФ України в Ковельському районі як платник страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до розрахунків сум страхових внесків за період з липня по грудень 2009 року, які подані відповідачем до УПФ України в Ковельському районі сума страхових внесків становить 24 286,28 грн., яка відповідачем не погашена. Крім того, за несвоєчасну сплату страхових внесків на підставі статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачу нараховані штрафні санкції та пеня в сумі 16 762,66 грн. Просить стягнути з відповідача на користь УПФ України в Ковельському районі заборгованість зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 41048,94 грн.
15 червня 2010 року до суду від УПФ України в Ковельському районі надійшло письмове клопотання від 15.06.2010 року за вихідним №2402/09-24, в якому просить справу розглядати у відсутності представника управління, позов підтримує в повному об’ємі.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття особи, яка бере участь у справі в судове засідання, яка була належним чином повідомлена, та від якої надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач в судове засідання двічі свого повноважного представника для участі в розгляді справи не направив, не повідомив суд про причини неявки, заперечення на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за №347519.
Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України розгляд справи проводиться у відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об’ємі з наступних підстав.
З преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі – Закон № N 1058-IV) вбачається, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У відповідності до статті 1 Закону України N 1058-IV страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 14 Закону України № N 1058-IV страхувальниками є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону N 1058-IV страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У пункті 6 частини 2 статті 64 Закону №1058-IV передбачено, що одним із обов’язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за дотриманням страхувальниками і застрахованими особами пенсійного законодавства.
Судом встановлено, що Голобське виробниче житлово-комунальне господарство є юридичною особою, що підтверджується Статутом, затвердженим Голобською селищною радою та рішенням трудового колективу господарства, та яке зареєстроване за адресою: смт. Голоби, вул. Грушевського, 15, Волинська область. Встановлено також, що відповідач з 08.03.1992 зареєстрований в УПФ України в Ковельському районі як платник страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки використовує працю найманих працівників.
Частиною 6 статті 20 Закону N 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.
З оглянутих в судовому засіданні розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2009 року, що підлягають сплаті, і які були подані відповідачем позивачу вбачається, що сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становить 24 286,28 грн., яка відповідачем не погашена.
Відповідно до частини 1, 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове …» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
В частині 3 статті 106 вищеназваного Закону передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Згідно з частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове …» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Так, УПФ України в Ковельському районі рішеннями від 21.10.2009 року до відповідача були застосовані фінансові санкції та пеня, загальна сума яких становить 16 762,66 грн. Судом встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій та пенні УПФ України в Ковельському районі направлялись відповідачу, які останнім не оскаржувались.
Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що заборгованість відповідача по страховим внескам за період з липня по грудень 2009 року становить 41048,94 грн. (24286,28+16762,66), яка на день розгляду справи відповідачем не погашена, оскільки доказів про її погашення останній не суду не надав.
Розмір недоїмки по страхових внесках також стверджується розрахунком ціни позову, який оглянутий в судовому засіданні.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами.
Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість по страховим внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 41048,94 підлягає примусовому стягненню з Голобського виробничого управління житлово-комунального господарства в користь Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі.
Судові витрати по справі згідно частини 4 статті 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 17, 122, 128, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 17, 18, 20, 58, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Голобського виробничого управління житлово-комунального господарства в користь Управління Пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області 41048 (сорок одна тисяча сорок вісім) гривень 94 копійки недоїмки зі сплати страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені за період з липня 2009 року по грудень 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання ними копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий С.Ф. Костюкевич