ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 рокуСправа № 2а-1740/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Філюка С.П.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Крижановської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Крижановська Олена Володимирівна про визнання протиправною та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про поновлення виконавчого провадження від 04.12.2009 року, винесеної старшим державним виконавцем Першого ВДВС Луцького МУЮ Смірновою О.В. у зведеному виконавчому провадженні. Зазначає, що згідно акту опису й арешту майна від 25.03.2009 року державним виконавцем проведено опис належної йому квартири №24, що по вул. Кравчука, 18 в м. Луцьку. Цей акт він оскаржив до Волинського окружного адміністративного суду. В даній справі була винесена ухвала про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо реалізації вищеназваної квартири. Постановою суду від 03.12.2009 року в задоволенні позову було відмовлено. Поряд з цим, цією ж постановою були скасовані вжиті заходи забезпечення адміністративного позову. На постанову Волинського окружного адміністративного суду ним була подана апеляційна скарга, і справа на даний час знаходиться на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді, по якій рішення не прийнято. Отже, постанова суду від 03.12.2009 року не набрала законної сили, а тому вважає, що не вступило в законну силу і скасування заборони на відчуження квартири, оскільки рішення набирають чинності з моменту розгляду справи апеляційною інстанцією.
Вважає, що державний виконавець в порушення законодавства 04.12.2009 року передчасно винесла постанову про поновлення виконавчого провадження та проводить дії щодо реалізації описаної квартири. Позивач зазначає, що десятиденний строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки про існування оскаржуваної постанови він дізнався в травні 2010 року, коли на письмову заяву отримав відповідь 08.06.2010 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 року ОСОБА_1 відмовлено у вжитті заходів адміністративного позову щодо заборони ВДВС вчиняти будь-які виконавчі дії по квартирі, оскільки не було наведено жодної із підстав існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також не наведено очевидність ознак протиправності будь-яких рішення, дій чи бездіяльності.
17 червня 2010 року за клопотанням Крижановської О.В. ухвалою Волинського окружного адміністративного суду її залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, так як вона є стягувачем у даному виконавчому провадженні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові. По суті пояснили, що державним виконавцем було поновлено виконавче провадження незаконно, оскільки ще не набрало законної сили рішення суду, яким було відмовлено в його позові до Першого ВДВС Луцького МУЮ про скасування акту опису й арешту майна та скасовано винесені ухвалою заходи забезпечення адміністративного позову щодо вчинення дій по реалізації квартири боржника. Про поновлення виконавчого провадження позивач дізнався у травні 2010 року, коли написав письмову заяву про видачу копії постанови про поновлення виконавчого провадження, яку отримав лише в червні. Вказали, що десятиденний строк звернення до адміністративного суду позивач не пропустив, оскільки оскаржувану постанову отримав 08.06.2010 року, а до суду звернувся 10.06.2010 року. При цьому вказав, що ніякої копії постанови про поновлення виконавчого провадження з грудня 2009 року по травень 2010 року не отримував з виконавчої служби поштою. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача Філюк С.П. в судовому засіданні позов не визнав, при цьому пояснив, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого ВДВС Луцького МУЮ про скасування акту було вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони державній виконавчій службі вчиняти дії щодо реалізації квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 На підставі цієї ухвали винесена постанова від 24.11.2009 року про зупинення виконавчого провадження щодо виконання виконавчих листів №1-31. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року в позові ОСОБА_1 було відмовлено, а також цією ж постановою скасовано заходи забезпечення адміністративного позову вжиті ухвалою суду від 23.11.2009 року. У зв’язку з тим, що заходи забезпечення адміністративного позову постановою суду від 03.12.2009 року скасовані, тому 04.12.2009 року державним виконавцем винесена постанова про поновлення виконавчого провадження, яка надіслана позивачу. Вважає, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови про поновлення виконавчого провадження, вказавши, що її копія направлялась боржнику у встановленому законодавством порядку. Доказів отримання боржником оскаржуваної постанови суду надати не може. Підтвердив, що від сторін виконавчого провадження чи суду копія постанови суду від 03.12.2009 року з записом, що набрала законної сили, до виконавчої служби не надходила. Просить в позові відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Крижановська О.В. підтвердила, що вона у виконавчому провадженні №1-31 є стягувачем. Вважає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про поновлення виконавчого провадження є правомірними, а постанова законною. Просить відмовити в позові. Підтримує пояснення надані представником відповідача. Просить в позові відмовити.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Частина 1 статті 17 КАС України передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження визначені у законі.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
В силу частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам.
Судом встановлено, що державним виконавцем Другого ВДВС ЛУЮ Смірновою О.В. виконується зведене виконавче провадження з виконання виконавчих листів Луцького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_1 в користь Крижановської О.В. за вироком суду від 29.01.2008 року 10 000 грн. боргу, 1 111,66 грн. збитків заподіяних злочином та 429 грн. на користь Луцької клінічної лікарні відшкодування витрат на лікування та за рішенням суду від 30.09.2009 року 5000 грн. понесених на правову допомогу. Постановою державного виконавця від 18.04.2008 року виконавчі провадження об’єднано.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження», визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до пункту 4.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у разі подання до суду позову про виключення майна з опису. При цьому, боржник має надати письмове повідомлення суду про порушення провадження за цим позовом. Виконавче провадження з указаної підстави зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, щодо якого до суду подано позовну заяву про виключення його з акта опису й арешту.
Згідно з підпунктом 4.7.1. пункту 4.7 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження (додаток 10) з підстав, передбачених у пунктах 4.5 та 4.6 Інструкції, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається в 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Судом встановлено, що 23.11.2009 року ухвалою Волинського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого ВДВС Луцького МУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Крижановська О.В. про скасування акту опису й арешту майна вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Першому ВДВС Луцького МУЮ вчиняти дії щодо реалізації квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1
З досліджених судом постанов від 24.11.2009 року, винесених державним виконавцем Першого ВДВС Луцького МУЮ Смірновою О.В. вбачається, що відповідно до ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2009 року зупинено виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів Луцького міськрайонного суду №1-31 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Крижановської О.В. разом 11 111,66 грн. боргу, до розгляду справи по суті.
03 грудня 2009 року постановою Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 в його позові до Першого ВДВС Луцького МУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Крижановська О.В. про скасування акту опису й арешту майна відмовлено. Разом з цим, цією ж постановою суду скасовано заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою суду від 23.11.2009 року.
Постановою державного виконавця від 04.12.2009 року Першого ВДВС Луцького МУЮ Смірновою О.В. виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів Луцького міськрайонного суду №1-31 про стягнення з ОСОБА_1 в користь Крижановської О.В. 11 111,66 грн. боргу, поновлено з посиланням на те, що заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою суду скасовані постановою суду.
Підпунктом 4.7.2. пункту 4.7 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що виконавче провадження зупиняється, зокрема, у випадках подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту - до розгляду питання по суті.
Згідно із підпунктом 4.7.4. пункту 4.7 вищеназваної Інструкції, після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини зобов'язаний поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача, про що виноситься постанова. Копія постанови про поновлення виконавчого провадження надсилається сторонам та органу (посадовій особі), який прийняв рішення.
Частина 1 статті 117 КАС України передбачає, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 118 КАС України, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.
З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою законної сили, якщо у ній не обумовлено інше. Після набрання постановою законної сили вжиті заходи забезпечення адміністративного позову втрачають свою силу автоматично.
У справі за позовом ОСОБА_1 до Першого ВДВС Луцького МУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Крижановська О.В. про скасування акту опису й арешту майна, заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою суду від 23.11.2009 року скасовані не ухвалою суду, а постановою суду від 03.12.2009 року. Проте у постанові суду не зазначено, зокрема, конкретної дати скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
Частини 3 статті 186 КАС України передбачає, що заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року оскаржив до Львівського апеляційного адміністративного суду. Як вбачається з листа Волинського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року за вихідним №3528, що адресований ОСОБА_1 вбачається, що справа за його позовом до Першого ВДВС Луцького МУЮ про скасування акту опису й арешту майна за його ж апеляційною скаргою на рішення суду від 03.12.2009 року направлена до Львівського апеляційного адміністративного суду 11.01.2010 року.
З оглянутої в судовому засіданні ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2010 року вбачається, що відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року по справі №2-а-19244/09/0370 за позовом ОСОБА_1 до Першого ВДВС Луцького МУЮ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Крижановська О.В. про скасування акту.
Судом встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 Львівським апеляційним адміністративним судом по суті ще не вирішена.
Відповідно до статті 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Проаналізувавши вищенаведене, та враховуючи те, що постанова Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого ВДВС Луцького МУЮ про скасування акту опису й арешту майна на день винесення державним виконавцем постанови про поновлення виконавчого провадження не набрала чинності, і в ній не обумовлено дати скасування заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про поновлення виконавчого провадження державним виконавцем винесена передчасно, а отже, з порушенням діючого законодавства.
Згідно із частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Натомість відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні постанови про поновлення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на вищевикладене, державний виконавець Першого ВДВС ЛУЮ Смірнова О.В. при винесенні постанови про поновлення виконавчого провадження діяла не у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про вчинення виконавчих дій.
Отже, вищевказаним рішенням суб’єкта владних повноважень порушені права позивача.
Таким чином, постанова державного виконавця Першого ВДВС ЛУЮ Смірнової О.В. про поновлення виконавчого провадження винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про вчинення виконавчих дій, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд приймає постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ Максимець Г.Г. від 13.11.2009 року ВП №14460191 про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Посилання відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду не заслуговує на увагу суду з врахуванням наступного.
Суд вважає, що позивачем строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 181 КАС України не пропущено.
Так, частинами 1, 2 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 04.12.2009 року, яка, як вбачається з відмітки на супровідному листі Першого ВДВС Луцького МУЮ про направлення ОСОБА_1 постанови про поновлення виконавчого провадження позивач її отримав 08.06.2010 року, а до Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся 10.06.2010 року. Інших доказів отримання позивачем постанови про поновлення виконавчого провадження відповідачем не надано. За таких обставин позивач не пропустив строк звернення до суду.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 99-103, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 5, 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 4.5, 4.7 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати протиправною та скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження від 04 грудня 2009 року, винесену старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Смірновою Оксаною Володимирівною у зведеному виконавчому провадженні №7113392.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається сторонами та їх представниками протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі – 18 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич