№1-82                                                                                                                                                                                                          Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 червня 2010 року                                                                                    місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого – судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АБРОСІМОВІ О.О., за участю державного обвинувача – заступника військового прокурора Центрального регіону України – полковника юстиції ПОДОСІНОВА А.О., потерпілого ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця строкової служби військової частини А0139, солдата

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Енергодар Запорізької області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, несудимого, неодруженого, призваного на військову строкову службу Енергодарським РВК Запорізької області у травні 2009 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2010 року, солдат ОСОБА_6 проходячи військову строкову службу у військовій частині А0139, близько 5 години, в приміщенні туалету казарми, діючи всупереч ст.ст. 11, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи продемонструвати свою удавану перевагу над військовослужбовцем ОСОБА_7, який не перебував з ним у відносинах підлеглості, висуваючи претензії з приводу його паління у вказаному приміщенні, застосував насильство до останнього, а саме наніс потерпілому по голові, тулубу та нозі численні удари кулаками та ногою, взутою у гумовий тапок.

Так, ОСОБА_8 завдав ОСОБА_8 декілька ударів кулаками в область потилиці та обличчя та декілька аналогічних ударів по тулубу. Крім того, підсудний також наніс потерпілому декілька ударів ногою, взутою у гумовий тапок в ділянку лівого плеча та лопатки, подібний удар по лівій нозі та декілька таких ударів по обличчю, заподіявши тим самим ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження у вигляді множини синців на голові і тулубі, крововиливу в слизовій оболонці нижньої губи та садна на тильній поверхні правої кісті.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, при цьому пояснив, що 30 березня 2010 року, близько 5 години, перебуваючи в туалеті казарми побачив, що ОСОБА_8 палить цигарку, на що зробив йому зауваження, однак останній належним чином не відреагував на це, а навпаки, почав сперечатися. Обурившись на таку поведінку, він підійшов до ОСОБА_8 та наніс йому декілька ударів кулаками по голові, а саме по обличчю та потилиці, від яких останній впав на підлогу. Далі, як пояснив підсудний, він наніс потерпілому ще два удари правою ногою по спині та лопатці, декілька ударів кулаком по тулубу - у плече та лопатку та декілька ударів ногою по обличчю, а потім його відтягнули від потерпілого співслужбовці.

За клопотанням підсудного, яке було підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому судом їм було роз’яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_8 визнаний придатним до військової служби.

Таким чином, оскільки ОСОБА_8 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у заподіянні 30 березня 2010 року ОСОБА_8 легких тілесних ушкоджень у вигляді множини синців на голові і тулубі, крововиливу в слизовій оболонці нижньої губи та садна на тильній поверхні правої кісті, то ці його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 406 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_8, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують покарання, його щире каяття у вчиненому, а також і те, що потерпілий його пробачив та будь-яких претензій не мав.

Також, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_8, суд враховує і те, що він до кримінальної відповідальності притягається вперше, за час служби мав декілька заохочень, при цьому виключно позитивно характеризується з боку командування, зважаючи і на молодий вік підсудного, його склад родини, а саме те, що він з дитинства проживає з матір’ю і вітчимом, оскільки батьки розлучилися, суд знаходить можливим не призначати підсудному покарання у виді позбавленням волі чи тримання у дисциплінарному батальйоні, а застосувати до нього ст. 69, 60 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 406 КК України. В той же час, враховуючи ступінь тяжкості цього злочину, фактичні обставини злочинної поведінки, та в сукупності всі дані, які характеризують особу підсудного, на думку суду в даному конкретному випадку, слід перейти до покарання, яке все ж таки пов’язане із триманням останнього в умовах ізоляції, а саме арешту, оскільки такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 299, 323, 324, 332, 338 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

З А С У Д И В:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України, за якою, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4  рахувати з моменту затримання та перебування під вартою, а саме з 9 квітня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_4  –взяття під варту - залишити без змін і до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_4  на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

ДІЙСНИЙ ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.

КОПІЯ ЗВІРЕНА З ОРИГІНАЛОМ:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

КАПІТАН ЮСТИЦІЇ П.Л.СЛОБОДЯНЮК