ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року                                             місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого – судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АБРОСІМОВІ О.О., за участю державного обвинувача – заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції АНАНКА І.І., підсудного ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього оперуповноваженого 1 відділу ГВ ВКР СБ України по Сухопутним військам Збройних Сил України у Північному регіоні, капітана

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ніжин Чернігівської області, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, раніше несудимого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 410 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Військовий суд

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2004 року, в дообідній час, на території військової частини А-1479, ОСОБА_7 являючись оперуповноваженим ГВ ВКР СБ України, тобто військовою службовою особою, яка здійснювала контррозвідувальне забезпечення військової частини А1479, зловживаючи вказаним своїм службовим становищем, ввівши в оману службових осіб даної військової частини з приводу нібито необхідності передачі йому майна частини, заволодів трьома тротиловими шашками, тобто придбав вибухові речовини без передбаченого законом дозволу і носив їх при собі нетривалий час.

У той же день, з метою приховати вчинений злочин, ОСОБА_7 в службовому кабінеті на території військової частини склав і видав завідомо неправдивий документ - протокол виїмки від 10 грудня 2004 року про вилучення вказаних тротилових шашок, який залишив в частині.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчинених злочинах повністю не визнав та при цьому пояснив, що проходячи службу у військовій контррозвідці Служби безпеки України, в рамках своїх повноважень у 2004 році займався контррозвідувальним супроводженням військової частини А1479. Далі підсудний пояснив, що в серпні 2004 року у вказаній військовій частині зникли тротилові шашки, у зв’язку із чим було порушено кримінальну справу, створено групу слідчих, в яку входив і він, а очолював вказану групу і керував слідством слідчий ОСОБА_7, який надавав йому виключно усні вказівки, що необхідно робити по даній справі. Через деякий час зазначені тротилові шашки були знайдені, і 10 грудня 2004 року, як показав далі ОСОБА_7 йому передзвонив слідчий ОСОБА_7 та сказав провести виїмку трьох шашок зі сховища, де вони зберігались. Виконуючи вказівку ОСОБА_7, він дізнався у відповідальної особи за пропускний режим в частині - ОСОБА_7, який порядок виносу тротилових шашок за межі частини, на що останній йому повідомив, що при виносі вибухівки за межі частини оформлюється за підписом начальника операційного відділу та командира частини відповідна перепустка, яка завіряється гербовою печаткою частини. Після цього, як пояснив далі ОСОБА_7 він повідомив командуванню частини про те, що йому доручено провести виїмку тротилових шашок, та дізнавшись від начальника зберігання ОСОБА_7, що понятими при виїмці будуть ОСОБА_8 та ОСОБА_9, він прийшов з ним до сховища №49, де їх вже чекали завідувач сховища ОСОБА_9 та начальник відділу зберігання ОСОБА_10 Далі він всім повідомив, що буде проводити виїмку трьох тротилових шашок, після чого, отримавши предмети, схожі на тротилові шашки, поклав їх до пакету та поніс до КПП №2, де дізнавшись, що немає перепустки на винос цих шашок, залишив їх на цьому КПП. Потім він пішов до свого кабінету, склав там протокол виїмки, дочекався, поки всі учасники виїмки прийшли до нього і розписалися у цьому протоколі, розписався там сам та направився до КПП№2 дізнатись, чи вже оформлена перепустка. Прибувши на місце, він знову виявив, що перепустки немає, і тоді поклав в пакет, який залишив на КПП раніше ще протокол виїмки і записку із написом „Для ОСОБА_7”, а далі знову залишив вказаний пакет на КПП№2 та пішов по своїм справам. Наступна доля зазначеного пакету, в якому були шашки, протокол та записка, йому невідома.  

Незважаючи на повне невизнання ОСОБА_11 своєї вини по всім пунктам обвинувачення, його вина у вчинених злочинах підтверджується крім власне його показів, в яких не заперечується окремі фактичні обставини (проведення безпосередньо ним виїмки у грудні 2004 року без фактичної наявності належної постанови та складання у подальшому протоколу цієї виїмки, отримання ним в ході вказаної виїмки трьох предметів, схожих на тротилові шашки та подальше їх носіння до приміщення КПП№2), усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають будь-яких сумнівів у своїй достовірності.

Так, свідок ОСОБА_12 який у грудні 2004 року проходив військову службу у військовій частині А1479 на посаді начальника зберігання, в ході допиту в суді показав, що у грудні 2004 року відповідав за забезпечення проведення ОСОБА_11 виїмки трьох тротилових шашок, для чого були визначені особи, які будуть приймати участь при вказаній виїмці, а саме начальник відділу зберігання - ОСОБА_2 та свідки - відповідно військовослужбовець та працівник частини ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_2 в суді пояснив, що в грудні 2004 року виконував обов’язки начальника відділу зберігання військової частини А1479. Далі згідно показів ОСОБА_4 10 грудня 2004 року ОСОБА_3 сказав йому знайти завідувача сховищем №49 ОСОБА_5, щоби вона відкрила це сховище, оскільки ОСОБА_6 буде вилучати тротилові шашки, і близько 12 години, перебуваючи разом із нею на вказаному складі, до них разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийшов ОСОБА_7. У подальшому ОСОБА_7 всім повідомив, що він проводить виїмку трьох тротилових шашок для проведення експертизи, після чого попросив ОСОБА_5 видати йому вказані шашки. Далі, отримавши ці шашки, ОСОБА_7 сказав, щоби всі учасники цієї слідчої дії після обіду зайшли до нього в службовий кабінет розписатись у протоколі, що він, ОСОБА_2, і зробив. Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_7 отримані шашки поклав у пакет та направився з цим пакетом у сторону КПП№2 частини.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що в грудні 2004 року, працювала у військовій частині А1479 завідуючою сховищем №49, де зберігались боєприпаси, а саме тротилові шашки. Далі згідно показів ОСОБА_9, в цьому ж місяці 2004 року, приблизно на другий день після проведення інвентаризації у сховищі, близько 11 години, ОСОБА_2 сказав їй, що ОСОБА_7 буде проводити виїмку трьох тротилових шашок в її сховищі, для чого потрібно відкрити це сховище та чекати його, що вона із ОСОБА_10 і зробила. ОСОБА_7 який на той момент був співробітником СБУ і служив на території частини, прийшов до них разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та повідомив, що він буде проводити виїмку і сказав видати йому три тротилові шашки. Виконуючи вимогу ОСОБА_11 вона передала йому три тротилові шашки зі сховища, а потім він сказав всім зайти пізніше до його кабінету та розписатися у протоколі, що вона далі в цей же день після обіду і зробила. Крім того, ОСОБА_9 також пояснила, що ОСОБА_7 поклав у пакет вилучені шашки та пішов з цим пакетом на вихід. Крім того, ОСОБА_9 також доповнила, що короб, в якому зберігались тротилові шашки і з якого проводив виїмку шашок у грудні 2004 року ОСОБА_7 після цього було перенесено до сховища №79.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що 10 грудня 2004 року, в дообідній час, він, з метою прийняття участі в якості понятого разом із ОСОБА_8, прийшли з ОСОБА_11 до сховища №49, де вже їх чекали ОСОБА_2 та ОСОБА_9. Прибувши до сховища, ОСОБА_7 повідомив, що він проводить виїмку трьох тротилових шашок для експертизи, при цьому будь-яких документів з приводу виїмки ОСОБА_7 не показував. Отримавши тротилові шашки, ОСОБА_7 поклав їх у пакет, після чого спільно із ними, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, направились до КПП№2, при цьому ОСОБА_7 ніс тротилові шашки в пакеті, а потім підсудний залишився на КПП, а він і ОСОБА_9 пішли до штабу, де через деякий час він і підписав протокол виїмки.

Свідок ОСОБА_9 - працівник військової частини А1479, в суді показала, що у грудні 2004 року, поряд із ОСОБА_7, також була понятим при вилученні ОСОБА_11 тротилових шашок зі сховища №49. Далі ОСОБА_9 пояснила, що в дообідній час, вона разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_7 прийшли до сховища №49, де вже були ОСОБА_2 та ОСОБА_9. Потім остання передала ОСОБА_12 три тротилові шашки, які поклали до пакету, що був забраний із собою підсудним. Після обіду, як доповнила ОСОБА_9, вона прийшла до штабу, де в кабінеті ОСОБА_13 прочитала протокол виїмки та розписалася у ньому.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що у 2004 році він розслідував кримінальну справу по зникненню з території військової частини А1479 вибухівки. В склад групи слідчих, керівником якої він являвся входив також і ОСОБА_7 який, будучи співробітником СБУ здійснював оперативне супроводження вказаної кримінальної справи. Далі ОСОБА_7 пояснив, що зникнена вибухівка була знайдена, а згадана кримінальна справа була в двадцятих числах листопада 2004 року закрита, тому будь-яких доручень з приводу виконання тих чи інших слідчих дій кому-небудь зі складу групи слідчих, в тому числі і ОСОБА_12, він не давав, адже і процесуальної необхідності у цьому не було, зважаючи на факт закриття цієї справи.

Свідок ОСОБА_14 в ході судового розгляду показав, що у 2004 році проходив службу на посаді начальника відділу військової контррозвідки ГВ ВКР СБ України по СВ ЗСУ у Північному регіоні та був прямим начальником для ОСОБА_11 який в силу своїх службових обов’язків здійснював оперативно-розшукові заходи на території військової частини А1479, в тому числі проводив такі заходи по конкретним ситуаціям, збирав інформацію про можливу протиправну діяльність та в цілому здійснював контррозвідувальне забезпечення військової частини А1479. Далі ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_7 у грудні 2004 року не доповідав йому про проведення вилучення тротилових шашок, а про факт складання протоколу виїмки від 10.12.2004 року йому стало відомо лише у 2009 році, під час слідства по даному факту.

Свідок ОСОБА_15 в суді пояснила, що як у грудні 2004 року, так і по теперішній час вона займалається обліком вхідної та вихідної документації у військовій прокуратурі Чернігівського гарнізону. Далі ОСОБА_15 показала, що за час її роботи в прокуратурі ОСОБА_7 не здавав їй жодних документів, які б стосувалися вибухівки, тим більше не здавав і тротил.

Свідок ОСОБА_16 який у грудні 2004 року проходив військову службу у військовій частині А1479 на посаді офіцера режимної служби, показав, що ОСОБА_7 на початку грудня 2004 року цікавився у нього який порядок виносу майна за межі КПП№2.

Постановою від 24.12.2009 року органом досудового слідства було відмовлено в порушенні кримінальної справи за недбале ставлення до військової служби відносно військовослужбовців частини, а саме командира військової частини А1479 ОСОБА_19, військовослужбовців частини: ОСОБА_7, ОСОБА_17 та ОСОБА_18. Цією ж постановою було відмовлено і в порушенні кримінальної справи за фактом службової недбалості відносно працівників згаданої частини: ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Аналогічні своїм показанням в суді, свідки ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_9 та ОСОБА_18 давали покази і під час проведення із останніми відтворення обстановки та обставин події, а ОСОБА_9, окрім цього, ще й під час проведення із нею огляду місця події (сховища №49). Крім того, покази допитаних в суді свідків узгоджуються між собою, мають взаємодоповнюючий характер, а також повністю узгоджуються і з іншими матеріалами справи, які були досліджені у судовому засіданні.

Так, з протоколу виїмки від 10 грудня 2004 року вбачається, що ОСОБА_11, в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_8, а також ОСОБА_17 та ОСОБА_9 із посиланням на дотримання вимог ст.ст. 178, 180, 181, 183, 186 КПК України було проведено виїмку трьох тротилових шашок з приміщення сховища №49, і як пояснив в суді підсудний, він особисто у своєму службовому кабінеті склав даний протокол, а ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 особисто розписались у ньому.

ОСОБА_5 протоколу виїмки від 5.10.2009 року, органом досудового слідства в присутності понятих, завідуючої сховищем №79 та представника військової частини А1479 ОСОБА_4 в приміщенні вказаного сховища із того ж коробу, з якого 10.12.2004 року вилучались ОСОБА_11 тротилові шашки, було вилучено три тротилові шашки, які у подальшому були належним чином оглянуті та направлені для проведення експертного дослідження.

З висновку експертів від 23.11.2009 року за №8905/8906 встановлено, що речовина, надана на дослідження (у вигляді трьох шашок циліндричної форми темно-коричневого кольору), вилучена 5.10.2009 року у сховищі військової частини А1479 - є тринітротолуолом (тротилом) - бризантною вибуховою речовиною (тобто зазначена речовина має вибухові властивості) і для спричинення вибуху придатна.

Як було встановлено в ході дослідження п’яти томів матеріалів кримінальної справи за №411017-04, порушеної 6 серпня 2004 року за фактом викрадення з території військової частини А1479 тротилових шашок невстановленими особами, 7.08.2004 року було створено групу слідчих, в яку входив капітан ОСОБА_7 а старшим групи було призначено ОСОБА_7. 25 листопада 2004 року вказана кримінальна справа була закрита в частині причетності військовослужбовців, працівників ЗС України, осіб загону ОСОБА_8 військової частини А1479 до викрадення 315 шт. тротилових шашок з приміщення сховища №51 цієї частини. 26 листопада цього ж року ця справа направлена до прокурора Чернігівської області за підслідністю, а 20 грудня 2004 року - в цілому закрита без прийняття її до провадження. Крім того, в ході дослідження вказаних матеріалів справи було встановлено, що вони не містять постанови про призначення виїмки, яку проводив ОСОБА_7 у грудні 2004 року, що свідчить про те, що ОСОБА_11 була проведена виїмка саме у той час, коли кримінальна справа була закрита.

ОСОБА_5 №454 проведення інвентаризації шашок тротилових та шашок комбінованих, затвердженого 9.12.2004 року командиром військової частини А1479, у сховищі №49 частини станом на вказану дату зберігалось 2412 шашок тротилових без виробничих даних.

ОСОБА_5 матеріалів справи, 8.10.2009 року органом досудового слідства було визнано речовим доказом картку обліку №1/6647обліку боєприпасів та некерованих ракет, розпочату 14.03.2002 року. В той же час у вказаних матеріалах справи за таким номером та датою початку заведення міститься ще одна картка (т. 1 а.с. 174), однак зі змістом, який в окремих частинах відрізняється від змісту іншої подібної картки (т. 3 а.с. 110). Оцінюючи даний факт із поєднанням з системним та детальним аналізом показів допитаних в суді свідків, суд вважає встановленим, що картка обліку №1/6647 боєприпасів і некерованих ракет (т. 3 а.с. 110), в якій у розділі ІV „Данные об испытаниях” міститься останній запис датований 29.09.2009 року, відповідає тим фактичним обставинам, які вірно у хронологічному порядку висвітлюють облікові процедури, пов’язані із зберіганням тротилових шашок у сховищах військової частини А1479, і відповідно вважає саме цю картку - речовим доказом по справі.

Як вбачається з цієї картки обліку боєприпасів і некерованих ракет №1/6647 (т. 3 а.с. 110, 9.12.2004 року до вказаної картки було внесено запис про акт інвентаризації від 9.12.2004 року із позначенням у відповідній графі кількості тротилових шашок у розмірі 2412 штук, що свідчить про підтвердження даних, які містяться в дослідженому раніше в суді акті інвентаризації.

Далі з вказаної картки вбачається, що наступний запис у ній датований 12.12.2004 року і вказує на протокол виїмки від 10.12.2004 року із позначенням у відповідній графі вже 2409 тротилових шашок, що свідчить про зменшення облікової кількості цих шашок у військовій частині А1479 на три одиниці, після проведення виїмки 10 грудня 2004 року.

ОСОБА_5 послужного списку ОСОБА_11 останній з 15.03.2004 року по 20.05.2005 року на підставі наказу начальника ГВ ВКР СБ України по СВ ЗСУ у Північному регіоні №26-03-ос від 15.03.2004 року проходив військову службу на посаді оперуповноваженого за рахунок посади старшого оперуповноваженого 1 відділу ГВ ВКР СБ України по Сухопутних військам ЗС України у Північному регіоні.

Вище наведені дані суд оцінює в сукупності із показами підсудного, його захисною позицією, при цьому бере до уваги, що підсудний давав суперечливі та непослідовні покази.

Так, під час досудового слідства по справі ОСОБА_7 зазначав про те (т. 2 а.с. 39-46), що 10 грудня 2004 року він провів виїмку трьох тротилових шашок на підставі постанови слідчого, прізвище якого не пам’ятав. У наступних своїх показах (т. 2 а.с. 221-224) ОСОБА_7 також вказував на те, що 10.12.2004 року виконував постанову слідчого, і вважав, що діяв правомірно. Разом з тим у суді ОСОБА_7 змінив свої покази і вже зауважив, що проводячи виїмку 10.12.2004 року діяв виключно за усною вказівкою керівника групи слідчих - ОСОБА_7, при цьому наполягаючи на тому, що останній не повідомив його, що повинна бути постанова. Крім того, на непослідовний та суперечливий характер показів ОСОБА_13 вказує також і той факт, що даючи згадані показання на досудовому слідстві (т. 2 а.с. 221-224, а.с. 231) ОСОБА_7 досить детально та чітко зазначав про оформлення супровідного листа на вилученні тротилові шашки та передачі його разом із шашками до військової прокуратури із включенням ще двох примірників такого листа відповідно до оперативно-розшукової справи „Рибалки” та справи контррозвідувального пошуку, а після того, як органом досудового слідства така інформація не підтвердилась, що було також перевірено та досліджено і в суді (т. 3 а.с. а.с. 4-7, 8-18, 20, 21, 23, 26-38, 39-83, 84-88, 89-96), ОСОБА_7 відмовився в цій частині від своїх попередніх показів, зазначивши, що раніше помилявся. При цьому посилання ОСОБА_13 на те, що вилучені тротилові шашки він залишив в той же день в приміщенні КПП№2, спростовується також і показами свідка ОСОБА_16 який пояснив в суді, що випадків залишення на зберігання в приміщенні КПП№ 2 тротилових шашок ніколи не було.  

Такі   покази ОСОБА_13 суд оцінює як намагання останнього обґрунтувати власну захисну версію, яка хоча і відповідає основним фактичними обставинами справи, однак за окремими деталями, які мають суттєве та фактично вирішальне значення, не узгоджується із доказовою базою, заснованою на показах свідків, які не містять у собі суттєвих протиріч, узгоджуються не тільки з іншими матеріалами справи, а й і з показами самого підсудного в частині окремих фактичних обстави, при цьому обґрунтованих підстав, для можливого оговору ОСОБА_13 з боку вказаних свідків в суді встановлено не було.

Що ж стосується окремих неточностей, виявлених у суді в ході допиту заявлених свідків, то суд оцінює їх дрібними та такими, що викликані давністю подій, що досліджувались судом (серпень-грудень 2004 року), і такі неточності мають об’єктивний характер, при цьому не спотворюють ті обставини, які прямо підтверджують фактичну складову протиправної поведінки ОСОБА_13.

Не ґрунтується на отриманих в ході судового слідства даних посилання захисника підсудного на те, що тротилові шашки, які були вилучені ОСОБА_11 у грудні 2004 року, не перебувають у власності Міністерства оборони України, а й отже не є військовим майном, а є власністю АТЗТ „Еллаєнт-Київ”. В матеріалах справи міститься достатньо даних, які вказуть на військово-відомчу приналежність тротилових шашок, які зберігаються на території військової частини А1479, а саме облікова документація, згідно якої вказані тротилові шашки знаходяться на відповідному обліку в частині, матеріали проведених інвентаризацій майна частини, тобто боєприпасів і інших матеріальних ресурсів. Більше того, про приналежність зазначених тротилових шашок до військового майна, зазначається і в долученому до справи листі на адресу керівництва Міністерства оборони України з боку керівника Департаменту утилізації компонентів ракетного палива та ракет і боєприпасів, за №274/3/830 від 12.06.2009 року. Так, згідно вказаного листа, керівництво військового відомства повідомлялось про те, що в структурних підрозділах Міноборони відсутні документи, що підтверджують право власності „Еллаєнт-Київ” на боєприпаси та їх елементи, які передавались компанії у 1993-1999 роках. Зазанчене майно Міноборони включено до переліку боєприпасів, що підлягають утилізації у 2009 -2010 роках. Також у цьому листі є посилання на те, що Міноборони не має правових підстав щодо передачі АТЗТ „Еллаєнт-Київ” боєприпасів та їх елементів, що залишились не утилізованими під час виконання робіт зазначеним підприємством в попередні роки, які на цей час зберігаються на арсеналах, базах та складах Збройних Сил. Не міститься і положень щодо визначення права власності АТЗТ „Еллаєнт-Київ” на тротилові шашки і в долученому до справи договорі, укладеному між згаданим підприємстовм і військовою частиною А1479 1.01.1998 року.  

Крім того, суд критично оцінює посилання захисника на те, що починаючи з першої інвентаризації тротилових шашок після 10.12.2004 року та в ході наступних інвентаризацій у військовій частині А1479 не було виявлено недостач або надлишків в кількості тротилових шашок. На переконання суду, даний факт обумовлений тим, що всі інвентаризаційні комісії працювали із вихідними даними, в тому числі і протоколами виїмок, не володіючи на момент проведення вказних перевірок повноцінною інформацію щодо відсутності належних підстав для вилучення тротилових шашок, як це мало місце 10.12.2004 року, наслідком чого стала спотворена інформація в частині відсутності відповідної недостачі вибухових речовин у військовій частині А1479.

Не погоджується суд і з висновками захисника про те, що для вірної кваліфікації дій ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 410 КК України необхідно встановити точну вартість вилученої вибухової речовини та її масу. Відповідно до диспозиції вказаної норми, в обов”язковому порядку підлягає встановленню те, чи являється речовина, якою заволоділа винна особа, саме вибуховою речовиною, а згідно висновку експерта, дослідженому в суді дана вимога була виконана.

Суд не вбачає також підстав і для сумнівів, висловлених в суді захисником, і які стосуються належності окремих доказів по даній справі, а саме дослідженому в суді висновку експертів, виходячи з того, що на думку захисника, зміст протоколу виїмки трьох тротилових шашок від 5.10.2009 року та протоколу огляду вказаних шашок від 5.10.2009 року, свідчить про те, що орган досудового слідства міг направити до експертної установи інші предмети, аніж ті, які були вилучені в цей день. Як вбачається з вказаних протоколів, виїмка тротилових шашок та подальший їх огляд здійснювався органом досудового слідства за участю відповідних осіб, в тому числі понятих та представника військової частини А1479 ОСОБА_4 який в суді дав досить детальні покази щодо проведення зазначеної виїмки (5.10.2009 року) та подальшого огляду тротилових шашок, які були вилучені в цей день, і згідно показів ОСОБА_4 останній фактично постійно був присутній з моменту вилучення тротилових шашок зі сховища і аж до моменту їх огляду в іншому приміщенні, і при цьому жодних зауважень або заяв з приводу сумнівів щодо ідентичності тих тротилових шашок, які були вилучені, тим, які оглядались під час проведення огляду цих предметів, не висловлював, не було таких заяв і з його боку і під час судового розгляду даної справи.

Оцінюючи покази підсудного про те, що він, проводячи 10.12.2004 року виїмку тротилових шашок за вказівкою керівника слідчої групи ОСОБА_7, не знав, що кримінальна справа вже закрита, суд вважає ці посилання ОСОБА_13 надуманими, оскільки, як пояснив в суді ОСОБА_7, всі члени слідчої групи були обізнані про закриття кримінальної справи. Більше того, якщо навіть і припустити необізнаність підсудного про закриття кримінальної справи, зважаючи на його правовий статус як члена групи слідчих, останній не володів процесуальним правом самостійно приймати рішення про проведення тих чи інших слідчих дій, оскільки така можливість була лише у старшого групи слідчих - ОСОБА_7, який крім того, в суді зауважив, що необхідності у проведенні 10.12.2004 року виїмки тротилових шашок взагалі не було, оскільки справа на той момент була вже закрита. І такі покази ОСОБА_7, на думку суду, черговий раз підтверджують надуманий характер захисної версії ОСОБА_13.

За таких обставин, суд в основу свого рішення по суті справи суд кладе показання всіх вище перелічених свідків і приходить до переконання, що захисна позиція ОСОБА_13 була обрана підсудним виключно з метою уникнути відповідальності за вчинене, шляхом спотворення відповідних фактичних обставин по даній справі та намаганням перекрутити окремі факти на свою користь.

Водночас, органом досудового слідства ОСОБА_12 інкримінується складання завідомо неправдивого документу - протоколу виїмки від 10.12.2004 року і видача цього протоколу завідуючій сховища №49 ОСОБА_8 та ТВО начальника І відділу зберігання військової частини А1479 ОСОБА_8, спричинивши тяжкі наслідки.

В той же час, як було встановлено в суді, вказаний протокол виїмки ОСОБА_7 не передавав ОСОБА_8 або ОСОБА_8, а тому, зважаючи на те, що цей протокол, як вбачається із повідомлення командира військової частини А1479 (т. 1 а.с. 27), був відповідним чином облікований в цій частині, суд вважає встановленим, що зазначений протокол виїмки був виданий ОСОБА_11 юридичній особі - військовій частині А1479, отже посилання в обвинуваченні ОСОБА_13 на те, що він видав протокол виїмки від 10.12.2004 року фізичним особам: ОСОБА_8 та ОСОБА_8 слід змінити на те, що він видав вказаний протокол військовій частині А1479. Також, враховуючи і те, що під час судового розгляду даної справи, не знайшло свого підтвердження спричинення ОСОБА_11 тяжких наслідків, склавши та видавши протокол виїмки від 10.12.2004 року, тому суд вважає необхідним перекваліфікувати дії ОСОБА_13 з ч. 2 ст. 366 на ч. 1 тієї ж статті.

Крім того, орган досудового слідства, кваліфікувавши дії ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 410 КК України, вказав, що останній вчинив викрадення вибухових речовин, проте, як було встановлено в суді, ОСОБА_7 фактично ввів в оману службових осіб військової частини А1479 щодо необхідності проведення виїмки трьох тротилових шашок, при цьому і досягнув своєї цілі шляхом відкритого заволодіння вказаними вибуховими речовинами, отже в даному конкретному випадку, дії ОСОБА_13 полягали у заволодінні вибуховими речовинами шляхом шахрайства, а не шляхом викрадення.

Також в діях ОСОБА_13 орган досудового слідства вбачав, що останній після викрадення трьох тротилових шашок в сховище №49 військової частини А1479, їх носив та зберігав без передбаченого законом дозволу за межами частини біля 10 діб. В той же час, в ході судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_7 ніс тротилові шашки зі сховища №49 до КПП №2, тобто короткий проміжок часу, а те, що ОСОБА_7 виніс за межі частини вказані вибухові речовини, а тим більше зберігав їх біля 10 днів в суді свого підтвердження не знайшло, тому суд виключає такі посилання з обвинувачення, як помилково інкриміновані, та вважає встановленим, що ОСОБА_7 заволодів, тобто придбав та носив вибухові речовини без передбаченого законом дозволу короткий проміжок часу.

Що ж стосується інших посилань захисника з приводу заперечення протиправної складової поведінки ОСОБА_11 що інкримінується останньому органом досудового слідства, то на переконання суду, вони спростовуються як показами допитаних в суді свідків, так і іншими матеріалами справи.

Таким чином, оскільки ОСОБА_7 вчинив службове підроблення, тобто 10 грудня 2004 року склав та видав завідомо неправдивий документ - протокол виїмки від 10.12.2004 року, то такі дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, оскільки ОСОБА_7 будучі військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, 10 грудня 2004 року заволодів шляхом шахрайства зі сховища №49 військової частини А1479 трьома тротиловими шашками - вибуховими речовинами, тому такі його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 410 КК України.

Дії ОСОБА_11 що полягали у придбанні та носінні 10 грудня 2004 року трьох тротилових шашок - вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_12, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують покарання, незначну вартість військового майна, яким заволодів підсудний, а також і те, що будь-яких тяжких наслідків від злочинних дій ОСОБА_13 не настало.

Беручи до уваги вказані пом’якшуючі обставини та, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання і роботи характеризується виключно з позитивної сторони, а за час служби в СБ України неодноразово заохочувався з боку керівництва, суд вважає, що при призначенні покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 366 КК України, слід обрати ОСОБА_12 найменш суворі види покарання, передбачені у санкціях зазначених норм, а при призначенні покарання, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, застосувати до нього ст. 69 КК України і призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 410 КК України, оскільки такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів

Разом з тим, відповідно до положень ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, та п’ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості. ОСОБА_5 ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 263 КК України, являється відповідно злочинами невеликої та середньої тяжкості. На час розгляду в суді даної справи вказані строки вже минули, проте ОСОБА_7 відмовився від звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч.1 ст. 263 КК України, а тому відповідно до правил ст. 74 цього ж кодексу останній підлягає звільненню від покарання, призначеного за вчинення цих злочинів.

Крім того, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_11 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, особу підсудного, який має на утриманні дружину та трьох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства, зважаючи і на те, що батьки підсудного мають окремі проблеми зі здоров’ям, а батько останнього є інвалідом 2 групи, отже потребують його допомоги, беручи до уваги обставини даної справи, в даному конкретному випадку, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому вважає доцільним застосувати до ОСОБА_13 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323, 324, 330, 331, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону

З А С У Д И В:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочинів, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 263 КК України, за якими призначити йому покарання у виді:

- за ч. 1 ст. 366 КК України – штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.;

- за ч. 1 ст. 263 КК України – позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст. ст. 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_3  від покарань, призначених за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 263 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, за якою, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підстави ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_3  від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст.76 КК України на протязі іспитового строку покласти на  ОСОБА_3  такі обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначені державні органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме: протокол виїмки від 10.12.2004 року - зберігати в матеріалах справи, три тротилові шашки, які були знищені в результаті експертного дослідження - вважати знищеними у встановленому порядку, а інші речові докази, зазначені в т. 1 на а.с. 34, т.3 а.с. 121 - повернути до військової частини А1479.

Судові витрати, пов’язані із проведенням Київським НДІ судових експертиз МЮ України експертизи вартістю 9560 грн. 00 коп. – стягнути із засудженого на користь вказаної установи.

 Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.

КОПІЯ ЗВІРЕНА З ОРИГІНАЛОМ:

СУДДЯ ВІЙСЬКОВОГО МІСЦЕВОГО СУДУ

КИЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

КАПІТАН ЮСТИЦІЇ П.Л. СЛОБОДЯНЮК