Судове рішення 2-8866/10 від 14.03.2011

Судове рішення #9790869

Справа № 2-8866/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

10 червня 2010 року. м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Кулика С.В., при секретарі Гаврил - Оглу Є.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку.

10.06.2010року позивач надав судові заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається до суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя С.В. Кулик

Справа № 2-8865/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

15 червня 2010 року. м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Кулика С.В., при секретарі Давлетбаєвій О.Є., вивчивши позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини.

15.06.2010року позивач надав судові заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається до суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя С.В. Кулик

Справа № 2-о-66/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

20 квітня 2010 року. м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Кулика С.В., при секретарі ГаврилОглу Є.І., вивчивши заяву ОСОБА_5, зацікавлена особа: Маріупольська міська Рада про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

23.03.2010 року позивач звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.

20.04.2010року позивач надав судові заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_5, зацікавлена особа: Маріупольська міська Рада про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається до суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя С.В. Кулик

Дело № 5-96 / 2010г.

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

14 июня 2010 года. Жовтневый районный суд г. Мариуполя в составе судьи Кулика С.В. при секретаре Давлетбаевой О.Е. с участием прокурора Дудина А.Н., рассмотрев материалы Уголовно-исполнительной инспекции Жовтневого района г. Мариуполя УГДУВИН в Донецкой области об освобождении от наказания с испытанием осужденного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 рождения, проживающего в АДРЕСА_2,

У С Т А Н О В И Л :

Приговором Першотравневого районного суда Донецкой области от 22 апреля 2008 года ОСОБА_6 осужден по ч. 2 ст. 185 УК Украины к 2-м годам лишения свободы, в соответствии со ст. 75 УК Украины от отбывания наказания освобожден с испытанием сроком на 2 года.

Из материалов УИИ Жовтневого района г. Мариуполя усматривается, что в период испытательного срока ОСОБА_6 зарекомендовал себя положительно, новых преступлений не совершил, к административной ответственности не превлекался. Обязанности, возложенные на него судом, исполнял. Испытательный срок истек 22 апреля 2010 года.

Выслушав представителя отдела исполнения наказаний Пересечную С.Е, прокурора, поддержавшего представление, суд считает, что данное представление подлежит удовлетворению, а ОСОБА_6 – освобождению от назначенного судом наказания, поскольку осужденный в период испытательного срока выполнил возложенные на него обязанности и не совершил нового преступления.

На основании ст. 78 УК Украины, руководствуясь ст. 408-1 УПК Украины,

П О С Т А Н О В И Л :

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 рождения, освободить от отбывания наказания, назначенного приговором Першотравневого районного суда Донецкой области от 22 апреля 2008 года по ч. 2 ст. 185 УК Украины в виде 2-х лет лишения свободы.

На постановление суда в течение семи суток со дня его оглашения прокурор, осужденный вправе подать апелляции в апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя.

Судья

Дело № 5-116 / 2010г.

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

16 июня 2010 года. Жовтневый районный суд г. Мариуполя в составе судьи Кулика С.В. при секретаре Давлетбаевой О.Е. с участием прокурора Дудина А.Н., рассмотрев материалы Уголовно-исполнительной инспекции Жовтневого района г. Мариуполя УГДУВИН в Донецкой области об освобождении от наказания с испытанием осужденного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 рождения, проживающего в АДРЕСА_3

У С Т А Н О В И Л :

Приговором Володарского районного суда Донецкой области от 20 мая 2008 года ОСОБА_8 осужден по ч. 2 ст. 286 УК Украины к 5-ти годам лишения свободы, в соответствии со ст. 75 УК Украины от отбывания наказания освобожден с испытанием сроком на 2 года.

Из материалов УИИ Жовтневого района г. Мариуполя усматривается, что в период испытательного срока ОСОБА_8Е . зарекомендовал себя положительно, новых преступлений не совершил, к административной ответственности не превлекался. Обязанности, возложенные на него судом, исполнял. Испытательный срок истек 20 мая 2010 года.

Выслушав представителя отдела исполнения наказаний Пересечную С.Е, прокурора, поддержавшего представление, суд считает, что данное представление подлежит удовлетворению, а ОСОБА_8 – освобождению от назначенного судом наказания, поскольку осужденный в период испытательного срока выполнил возложенные на него обязанности и не совершил нового преступления.

На основании ст. 78 УК Украины, руководствуясь ст. 408-1 УПК Украины,

П О С Т А Н О В И Л :

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 рождения, освободить от отбывания наказания, назначенного приговором Володарского районного суда Донецкой области от 20 мая 2008 года по ч. 2 ст. 286 УК Украины в виде 5-ти лет лишения свободы.

На постановление суда в течение семи суток со дня его оглашения прокурор, осужденный вправе подать апелляции в апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя.

Судья

Дело № 5-92 / 2010г.

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

16 июня 2010 года. Жовтневый районный суд г. Мариуполя в составе судьи Кулика С.В. при секретаре Давлетбаевой О.Е. с участием прокурора Дудина А.Н., рассмотрев материалы Уголовно-исполнительной инспекции Жовтневого района г. Мариуполя УГДУВИН в Донецкой области об освобождении от наказания с испытанием осужденного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 рождения, проживающего в АДРЕСА_4,

У С Т А Н О В И Л :

Приговором Приморского районного суда г. Мариуполя Донецкой области от 28 апреля 2009 года ОСОБА_9 осужден по ч. 2 ст. 286 УК Украины к 3-м годам лишения свободы, в соответствии со ст. 75 УК Украины от отбывания наказания освобожден с испытанием сроком на 1 год.

Из материалов УИИ Жовтневого района г. Мариуполя усматривается, что в период испытательного срока ОСОБА_9И . зарекомендовал себя положительно, новых преступлений не совершил, к административной ответственности не превлекался. Обязанности, возложенные на него судом, исполнял. Испытательный срок истек 28 апреля 2010 года.

Выслушав представителя отдела исполнения наказаний Пересечную С.Е, прокурора, поддержавшего представление, суд считает, что данное представление подлежит удовлетворению, а ОСОБА_9 – освобождению от назначенного судом наказания, поскольку осужденный в период испытательного срока выполнил возложенные на него обязанности и не совершил нового преступления.

На основании ст. 78 УК Украины, руководствуясь ст. 408-1 УПК Украины,

П О С Т А Н О В И Л :

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 рождения, освободить от отбывания наказания, назначенного приговором Приморского районного суда г. Мариуполя Донецкой области от 28 апреля 2009года по ч. 2 ст. 286 УК Украины в виде 3-м лет лишения свободы.

На постановление суда в течение семи суток со дня его оглашения прокурор, осужденный вправе подать апелляции в апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя.

Судья

Справа 2- 11654/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2010 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі головуючого судді Кулик С.В., при секретарі Давлетбаєвій О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_11 В позові зазначила, що 30.09.2005р. вони з відповідачем зареєстрували шлюб, актовий запис №847, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4. Шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені з лютого 2010року, через несумісність характерів та виникнення неприязних відносин між ними, що призвело до втрати почуття любові та поваги одне до одного, у зв’язку з чим просить шлюб розірвати.

Позивач в судове засідання не зявилася, від неї надійшла заява з проханням розглянути справу у її відсутність та про підтримку позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не зявився, від нього надійшла заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та про згоду з позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 30.09.2005року у Маріупольському міському відділі РАЦС Жовтневого району Донецької області, актовий запис № 847, від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4.. Шлюбні відносини сторони припинені, проживають окремо, причиною розпаду родини стала несумісність характерів та неприязне відношення одне до одного, втрачено почуття любові та поваги одне до одного. Подалі сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать їх інтересам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,4.213,214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб між, ОСОБА_10 та ОСОБА_11,

зареєстрований 30.09.2005 року у Маріупольському міському відділі РАЦС Жовтневого району Донецької області, актовий запис № 847 - розірвати.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_11 держмито на користь держави в сумі 17грн., ОСОБА_10 звільнити від сплати держмита.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Донецької області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя

Дело № 5-91/2010

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы.

26 мая 2010 года. Жовтневый районный суд г. Мариуполя в составе судьи Кулика С.В., при секретаре Гаврил-Оглу Е.И., с участием прокурора Дудина А.Н. рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г. Мариуполе представление Уголовно-исполнительной инспекции Жовтневого района г. Мариуполя УГДУВИН в Донецкой области об отмене освобождения от наказания с испытанием осужденного

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5 рождения, уроженца г. Мариуполя Донецкой области, проживающего в АДРЕСА_5

У С Т А Н О В И Л :

Приговором Орджоникидзевского районного суда г. Мариуполя от 12 июня 2008 года ОСОБА_12 осужден по ч. 2 ст. 186 УК Украины к 4-м годам лишения свободы, в соответствии со ст. 75 УК Украины от наказания освобожден с испытанием сроком на 2 года с возложением на него обязанностей, предусмотренных п. 2-4 ст. 76 УК Украины.

26 апреля 2010года в суд поступило представление УИИ Жовтневого района г. Мариуполя об отмене освобождения от наказания с испытанием осужденного ОСОБА_12 и направлении его для отбытия назначенного наказания в связи с невыполнением им возложенных на него обязанностей.

Представитель уголовно-исполнительной инспекции ОСОБА_13 суду пояснил, что осужденный ОСОБА_12 поставлен на учет 22.08.2008года. Ему был разьяснен порядок и условия отбытия наказания с испытательним сроком. Отобрана расписка о том, что в случае уклонения от отбытия наказания, материалы могутбыть направлены в суд для отмены испытательного срока, так же было вынесено постановление дней явки на регистрацию: второй вторник каждого месяца. 09.06.2009г. и 14.07.2009г. ОСОБА_12 на регистрацию не прибыл без уважительных причин, за что ему было вынесено письменное предупреждение от 20.07.2009г. и повторно был разьяснен порядок и условия отбытия наказания с испытательним сроком. 13.04.2010г. осужденный обратно не явился на регистрацию, на его адрес был направлен вызов на 19.04.2010г. по вызову он не прибыл. ОСОБА_12 на меры профилактического характера не реагирует, на путь исправления не стал, кроме того из приговора Ильичевского районного суда г. Мариуполя стало известно, что ОСОБА_12 31.03.2010г. осужден по ч. 1 ст. 309 УК Украины к одному году лишения свободы. В связи с чем просил представление удовлетворить и отменить осужденному ОСОБА_12 испытательный срок.

Прокурор, принимавший участие в деле, представление уголовно-исполнительной инспекции поддержал.

Судом установлено, что ОСОБА_12 без уважительных причин нарушил возложенные на него приговором суда обязанности, а именно, не является на регистрацию и изменил место жительства, не уведомив уголовно-исполнительную инспекцию, что свидетельствует о его нежелании становиться на путь исправления, кроме того в период испытательного срока ним было совершено преступление предусмотренное ч. 1 ст. 309 УК Украины за которое он 31.03.2010г. осужден Ильичевским районным судом г. Мариуполя и в соответствии с ч. 2 ст. 78 УК Украины является основанием для отмены освобождения от наказания с испытанием.

На основании ч. 2 ст. 78 УК Украины, руководствуясь ст. 408-2 УПК Украины,

П О С Т А Н О В И Л :

Представление Уголовно-исполнительной инспекции Жовтневого района г. Мариуполя УГДУВИН в Донецкой области удовлетворить.

Отменить освобождение от отбывания наказания с испытанием ОСОБА_12, осужденному приговором Орджоникидзевского районного суда г. Мариуполя от 12.06.2008 года по ч. 2 ст. 186 УК Украины, и направить для отбытия назначенного судом.

На постановление суда в течение семи суток со дня его оглашения прокурор, осужденный вправе подать апелляции в Апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя.

Судья

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року Справа № 2- 3415/10

Жовтневий районний суд м. Маріуполя в складі головуючого судді Кулика С.В. при секретарі Гаврил-Оглу Є.І . , розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Маріуполя справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_14 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до ОСОБА_14 з позовною заявою до ОСОБА_14 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування. В позові зазначив, що 25 жовтня 2007р. між ЗАТ «Першим Українським Міжнародним банком» та відповідачем було укладено кредитний договір №5800488 згідно до якого відповідач отримав 7000грн. які він повинен був погашати згідно графіку повернення кредиту. Згідно п.4.1. договору, а також умов Генерального договору страхування ризику неповернення кредиту №7234083 від 02.04.2007р. укладеного між позивачем та ЗАТ «ПУМБ» ЗАТ «УАСК АСКА» було прийняте на страхування ризик неповернення кредиту згідно кредитного договору. В результаті настання страхового випадку ЗАТ «УАСК АСКА» виплатило на користь ЗАТ «ПУМБ» страхове відшкодування в розмірі 5332,11грн. у т.ч. 4930,48грн. по кредитній заборгованості та 401,63грн. по відсоткм за кредитом. Виплата страхового відшкодування підтверджується дорученням №4017 від 26.01.2009р. Відповідачу було направлено лист №804-17/1 від 18.03.2009р. з пропозицією добровільно відшкодувати заподіяний збиток. До цього часу відповіді на лист отримано не було.

Представник позивача в судове засідання не зявився від нього надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність. Позов просить задовольнити в повнему обсязі.

Відповідачі в судовому засідання позовні вимоги визнав в повному обсязі не заперечував проти їх задоволення про що надав судові відповідну заяву.

Суд вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги.

Судом встановлено, що 27.10.2007року ЗАТ «Першим Українським Міжнародним банком» уклав з ОСОБА_14 кредитний договір № 5800488 на суму 7000грн. який він повинен був погашати відповідно до графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Відповідно п.4.1. договору, а також умов Генерального договору страхування ризику неповернення кредиту №7234083-421/1 від 02.04.200гр. укладеного між позивачем та ЗАТ «ПУМБ» ЗАТ «УАСК АСКА» було прийняте на страхування ризик неповернення кредиту згідно кредитного договору. В результаті настання страхового випадку ЗАТ «УАСК АСКА» виплатило на користь ЗАТ «ПУМБ» страхове відшкодування в розмірі 5332,11грн. у т.ч. 4930,48грн. по кредитній заборгованості та 401,63грн. по відсоткм за кредитом. Згідно до довідки про розрахунок суми страхового відшкодування по генеральному договору страхування ризику неповернення платежу №7234083 від 02.04.2007р. Донецького філіалу «АСКА» складає 5332,11грн., відповідно до страхового акту №459 від 23.01.2009р. страхова виплата складає 5333,11грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1166, 1191 ЦК України, ст. 27, Закону України «Про

страхування», ст.ст. 3, 88, 122 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_14 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь Закритого акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» ( ЄДРПОУ 13490997, р/р № 265060100448 в ЗАТ «ПроКредит Банк» м. Києва МФО 320984) заборгованість за Кредитним договором та Генеральним договором страхування ризику неповернення кредиту в розмірі 5332 грн. 11 коп., судовий збір в сумі 53.32 грн., та витрати на інформаційне – технічне забеспечення судового процесу в сумі 120 грн., загальна сума, що підлягає стягненню складає 5505 грн. 43 коп.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Донецької області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя

Дело№ 3-3065 /10 г.

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

11.06.2010года Судья Жовтневого районного суда г. Мариуполя Кулик С.В., рассмотрев материалы дела об административном правонарушении в отношении ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6 рождения, гражданка Армении ,проживающей в АДРЕСА_6 по ч. 1 ст. 203 КУоАП,

УСТАНОВИЛ:

04.06.2010 г. в 15.30часов ОСОБА_15 являясь гражданкой Армении, нарушила правила пребывания иностранцев в Украине - ст. 19, 27 Постановления Кабинета Министров Украины № 1074-95 г., т.к. проживает по документам на право проживания в Украине, срок которых закончился в марте 2010 г.

При рассмотрении дела ОСОБА_15 вину признала в полном обьеме в содеянном раскаялась и дала суду аналогичные пояснения изложенные в протоколе.

Судом установлено, что гр-ка. ОСОБА_15 являясь гражданкой Армении , нарушил правила пребывания иностранцев в Украине - ст. 19, 27 Постановления Кабинета Министров Украины № 1074-95 г., поскольку проживает по документам на право проживания в Украине, срок которых, а именно регистрация закончился вм марте 2010г.

На основании изложенного, руководствуясь ст. 33, ч. 1 ст. 203, ст. 251, ст. 252, ч. 1 ст. 284 КУоАП,

П О С Т А Н О В И Л:

ОСОБА_15 привлечь к административной ответственности по ч. 1 ст. 203 КУоАП и наложить взыскание в виде штрафа в доход государства в сумме 340 грн.

На постановление может быть подано апелляционную жалобу или внесен протест прокурора в Апелляционный суд Донецкой области через Жовтневый районный суд г. Мариуполя в течение 10 дней со дня вынесения постановления.

Судья

УХВАЛА

17 травня 2010 року Справа № 6-154/10

Жовтневий районний суду м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Кулика С.В. при секретарі Гаврил-Оглу Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про вирішення питання, щодо примусового входження до житла боржника ОСОБА_17, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя надійшло подання Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про примусове входження до житла боржника. Як убачається з подання, на примусовому виконанні ВДВС Жовтневого МУЮ знаходиться виконавче проваження про примусове виконання виконавчих документів с/н 2 -н-5559 від 22.07.2009р., н.39/204 від 11.09.2009р., в/л 6-1996 від 23.11.2009р., в/л 2-4922 від 20.10.2009р., п. 3201 від 04.11.2009р., п.АН057758 від 23.09.2009р., п.АН023737 від 12.12.2008р., п.1224 від 07.05.2008р., п.1526 від 04.06.2008р., п.559 від 25.02.2009р., п.3547 від 05.11.2008р., п. 2633 від 27.08.2008р., п. 1644 від 03.06.2009р., п. 108 від 06.08.2008р., н.41/11пн від 02.09.2008р., н.41/109 від 02.09.2008р., н.41/108 від 02.09.2008р., н.41/114 від 02.09.2008р., н.41/116пн від 02.09.2008р., н. 41/114 від 02.09.2008р., н.41/109 від 02.09.2008р., н.23/111 від 12.04.2007р., п.2088 від 11.07.2007р., н.23/112пн від 12.04.2007р., п.10-04-07н від 13.04.2007р., п.29/05-01н від 18.12.2008р., п.АН106300 від 29.01.2009р., п.АН139836 від 19.02.2009р. про стягнення з ОСОБА_17 на користь КБ «СКБ» 49293,00грн., ТОВ «Гефест Холдінг» - 42602,15грн., ПАТ «Альфа Банк» 57499,72грн., ЗАТ «Альфа Банк» 57499,71грн. та на користь держави загальною сумою 3855грн. У ході виконання встановлено, що згідно довідки БТІ м. Маріуполя боржнику належить 1/1 частина квартири АДРЕСА_1. 19.02.2010р. при виході за адресою щоб скласти акт опису та арешту з метою звернення стягнення на майно боржника не виявилося можливим, оскільки ніхто не відчинив двері квартири, про було складено відповідний акт. Для необхідності виконання виконавчого документа у заяві ставиться питання про дозвіл щодо примусового входження до житла боржника. а саме до квартири АДРЕСА_1.

У судове засідання представник заявника не з’явився, просив задовольнити подання у його відсутність, заяву залишив на розсуд суду.

Боржник у судове засідання не з’явився з невідомих судові причин про день слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення заявлених вимог з наступних підставах: згідно довідки БТІ м. Маріуполя боржнику на праві власності належить 1/1 частина квартири АДРЕСА_1, тому звернення стягнення може бути накладено на нерухоме майно. Відповідно до Актів державного виконавця від 02.12.2009 року та 19.02.2010 року двері квартири АДРЕСА_1 ніхто не відчинив, на виклики до Жовтневого відділу державної виконавчої служби з цього приводу ніхто не прийшов. Для подальшого виконання виконавчих проваджень необхідно провести опис та оцінку іпотечного майна боржника за його місцем мешкання, та скласти акт опису та арешту майна, яке належить боржнику, з чого необхідно потрапити до житла.

Керуючись ст.5 Закону України «Про виконавче провадження». ст.376 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про вирішення питання, щодо примусового входження до житла боржника, задовольнити.

Дозволити державним виконавцям Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції для проведення виконавчих дій примусове входження до квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_17.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя в п’ятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя

Справа№ 2-а-7827/10

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

03 квітня 2010 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Кулик С.В.,

ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_20 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни".

В С Т А Н О В И В:

«02» квітня 2010р. ОСОБА_20 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни".

Позов подано відповідно до п.3 ч. 1 ст. 18 КАС України, але у зв’язку з тим, що 10.03.2010р. набрав чинності Закон України №1691-VI від 18.02.2010р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», згідно до ч. 2 ст. 1 вказаного закону спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат та соціальних виплат, повинно розглядатися у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті

провадження за позовом ОСОБА_20 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни".

Керуючись п.1 ч.1 ст.109, ч. 5 ст. 109 КАС України,-

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_20 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" – відмовити, позов повернути позивачеві.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається до суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Жовтневого районного

суду м. Маріуполя С.В. Кулик

Справа№ 2-а-7828/10

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

03 квітня 2010 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Кулик С.В.,

ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_21 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни".

В С Т А Н О В И В:

«02» квітня 2010р. ОСОБА_21 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни".

Позов подано відповідно до п.3 ч. 1 ст. 18 КАС України, але у зв’язку з тим, що 10.03.2010р. набрав чинності Закон України №1691-VI від 18.02.2010р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», згідно до ч. 2 ст. 1 вказаного закону спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат та соціальних виплат, повинно розглядатися у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті

провадження за позовом ОСОБА_21 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни".

Керуючись п.1 ч.1 ст.109, ч. 5 ст. 109 КАС України,-

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_21 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" – відмовити, позов повернути позивачеві.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається до суду першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Жовтневого районного

суду м. Маріуполя С.В. Кулик

Дело № 3 – 2056/10р.

П О С Т А Н О В А

28.05.2010 года Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Кулик С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правонарушення у відношенні ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_7, працюючого в ТОВ «Азовспецмонтаж» директором, який мешкає в м. АДРЕСА_7 за ч. 1 ст. 41 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

При проведенні перевірки 13.04.2010р. та 15.04.2010р. на підприємстві ТОВ «Азовспецмонтаж» було встановлено, що ОСОБА_22 будучи посадовою особою – директором ТОВ «Азовспецмлнтаж», яке розташоване в м. АДРЕСА_8, порушив трудове законодавство України, а саме: не забезпечив відповідність колективного договору, а саме несвоєчасна виплата заробітної плати, при оформленні працівників на роботу на них не було заведено особові картки форми П-2, порушено правила внутрішнього трудового розпорядку, трудові книжки працівників були не прошиті та не пронумеровані, у книзі відсутня колонка для підпису працівника про отримання трудової книжки у разі звільнення, крім того працівники під розпис не були ознайомлені з посадовою інструкцією, заробітна плата на підприємстві виплачувалася один раз на місяць відповідно до ст.115 КУпП заробітна плата повинна виплачуватися двічі на місяць, не всім працівникам була виплачена індексація, при звільненні не виплачувалася компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, не було надано графік щорічних відпусток, також були порушені вимоги щодо повноти виплати заробітної плати.

При розгляді справи ОСОБА_22 в судове засідання не з’явився з невідимих судові причин, про день слухання справи був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що ОСОБА_22 будучи посадовою особою, директором ТОВ «Азовспецмонтаж», розташованого в м. АДРЕСА_8. При проведенні перевірки територіальної державної інспекції праці, інспектором були виявлені порушення трудового законодавства, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Згідно до акту територіальної державної інспекції праці в Донецькій області № 05-20-102/0013 було виявлено, що виявлені порушення правопорушником не були виконані в повному обсязі,

При таких обставинах суд вважає, що ОСОБА_22 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, оскільки він порушив вимоги підпункт 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, п.7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, ч. 4 ст. 79 КЗпП, ч. 1 ст. 115 КЗпП, ст. 96 КЗпП, ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошовиз доходів населення», ч. 1 ст. 83 КЗпП,

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ч. ст. 41, ст. 251, ст. 252 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_22 піддати адміністративному стягненню по ч. 1 ст. 41 КУпАП в вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 600 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга або внесений протест прокурора в Апеляційний суд Донецької областї через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя

Справа № 2- 8658/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010года Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кулика С.В. при секретарі Гаврил-Оглу Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_23 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати. В позові зазначила, що вона є дитиною війни та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Віднесена до категорії - дитина війни, у зв’язку з чим на неї розповсюджуються вимоги ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та вона має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 9 липня 2007 року.

У судове засідання позивачка не з’явилася, надала судові заяву про підтримку позивних вимог та про розгляд справи у її відсутність у зв’язку з похилим віком та неможливість її прибуття у судове засідання.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав судові заяву про розгляд справи у його відсутність з урахуванням наданих ним заперечень, в яких зазначив, що згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачка має право на соціальну допомогу. Але, Законами України Про державний бюджет України на 2009, 2010роки не передбачені видатки на підвищення дітям війни до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімально пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. У зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 року законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тому відповідач вважає, що саме органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530. Таким чином, підвищення пенсії дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-IV ( набрав чинності 01.01.2006 р.) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

На підставі п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р. № 489-V з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Так само, п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-VI зупинено на 2008 рік, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Проте, Конституційний суд України 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) прийняв Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Конституційний суд України Рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України”.

П. 5 зазначеного рішення вказує, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

П.6 Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. 2195-IV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Конституційний суд України відзначив, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України. Отже, Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України” не можуть містити положення про внесення змін до чинних законів України, не можуть зупиняти дію чи скасовувати окремі положення закони України, їх положення та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим

звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 3, 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 8,22, 55, 95 Конституції України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ пов’язаних із соціальними виплатами», ст. 3, 15, 82, 88, 118, 119 ЦПК України.

ВИРІШИВ:

Прийняти позовну заяву ОСОБА_23 до розгляду.

Позов ОСОБА_23 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати – задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_23 щ омісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 31 квітня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_23 нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2009 року по 31 квітня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.

Звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Донецької області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя

Справа № 2- 5093 /10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010года Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кулика С.В. при секретарі Гаврил-Оглу Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_24 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальну допомогу "Дітям війни" та її подальшої виплати. В позові зазначила, що він є дитиною війни та отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя. Віднесена до категорії - дитина війни, у зв’язку з чим на неї розповсюджуються вимоги ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та вона має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 9 липня 2007 року.

У судове засідання позивач не з’явився, надав судові заяву про підтримку позивних вимог та про розгляд справи у його відсутність у зв’язку з похилим віком та неможливість його прибуття у судове засідання.