Справа № 2-2

      2010 р.                                                                                                           Копія:                                              

Р І  Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

18 червня 2010 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді:                   Заколодяжної О.А.

при секретарі:                 Титаренко Н.С.    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Гадячі  цивільну справу за позовом  

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

Треті особи: виконавчий комітет Гадяцької міської ради,

Інспекція ДАБК у Полтавській області,

Управління  з контролю за використанням земель у Полтавській області,

Відділ земельних ресурсів у Полтавській області,

ОСОБА_4

про

усунення перешкод у користуванні власністю

та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

До суду звернувся  ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Гадяцької міської ради, інспекція ДАБК у Полтавській області, Управління  з контролю за використанням земель у Полтавській області,

відділ земельних ресурсів у Полтавській області  про усунення перешкод у користуванні власністю.

В даній  позовній заяві позивач зазначав, що він разом із своєю сім»єю проживає в будинковолодінні, розташованому в АДРЕСА_2. Його сусідка, ОСОБА_2, яка проживає  по АДРЕСА_1,  самовільно збудувала на власній земельній ділянці гараж на відстані 6 м від його будинку, що є грубим порушенням ДБН-360-92 і самовільно порушила межові знаки власної  земельної ділянки, захопивши близько 1 м земель міської ради з боку вул. Калініна  та збудувала двохметровий шиферний  забор. Виступом шиферної огорожі ОСОБА_2 штучно звузила  вузьку проїзну частину  вулиці Калініна,  в зв»язку з чим  транспортні засоби рухаються досить близько до входу  в його двір і створюють загрозу його неповнолітнім дітям та членам родини.  З цієї причини до його двору не може заїхати  асанезаційна машина, чи трактор для оранки  городу, а також у разі нещасного випадку,  машина пожежної частини. Добровільно  усунути вказані порушення  ОСОБА_2 відмовляється, в зв»язку з чим у позивача постійно виникають моральні страждання через переживання за безпеку своїх дітей, виникають  нервові стреси, які негативно впливають на стан його здоров»я, тому він вимушений був звернути  до суду з даною позовною заявою та просив суд зобов»язати ОСОБА_2 перенести від його будинку, розташованого по АДРЕСА_1, самовільно збудований гараж на відстань 8 м, встановити межові знаки приватизованої земельної ділянки АДРЕСА_1, згідно державного акту на землю, звільнивши землі міської ради від шиферного паркану  та розширивши проїзжу частину вулиці, а також стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10 тисяч грн.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 надав до суду   позовну заяву про зміну позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Гадяцької міської ради, інспекція ДАБК у Полтавській області, ОСОБА_4, в якій просив суд  зобов»язати ОСОБА_2 знести гараж АДРЕСА_1, збудований нею  з порушеннями будівельних норм та проектної документації і  який створює загрозу життю та здоров’ю  як його  так і членам його сім’ї  та його майну. А також просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь сплачені ним  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 65,50 грн., державне мито в сумі 8,50 грн.,  витрати на проведення технічної експертизи в сумі 700 грн. та моральну шкоду в сумі 800 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що  являється власником будинку, розташованому в АДРЕСА_2.  По сусідству з ним  по АДРЕСА_2  проживає ОСОБА_2 . Згідно  рішення виконкому Гадяцької міської ради від 15.02.1996 року № 54-1 ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво  сараю, гаража, тамбура та добудови до житлового будинку та зобов»язано її погодити розміщення даних будівель з архітектором міста. Незважаючи на це, відповідачка  самовільно без відповідних дозволів та погоджень  на власній земельній ділянці збудувала гараж .  Збудований гараж  не відповідає будівельному плану, побудований з порушенням норм ДБН і  загрожує  життю як позивача так і членам його сім’ї  та створює небезпеку майну, оскільки знаходиться  на відстані 6 м від його житлового будинку, тоді як згідно норм ДБН- відстань повинна бути не менше 8 м. Тому просив винести рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2 знести  гараж АДРЕСА_1, збудований нею  з порушеннями будівельних норм та проектної документації. А також просив суд стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 800 грн., оскільки у нього постійно виникають моральні страждання через переживання за безпеку своїх дітей, виникають  нервові стреси, які негативно впливають на стан його здоров»я, а також  стягнути з відповідачки на його користь сплачені ним  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 65,50 грн., державне мито в сумі 8,50 грн.,  витрати на проведення технічної експертизи в сумі 700 грн..

Відповідачка ОСОБА_2  позовні вимоги позивача  не визнала, суду зазначила, що  дозвіл на будівництво  гаража їй був наданий виконкомом Гадяцької міської ради у 1996 році  і гараж був збудований у 1998 році.  Діюче на той час законодавство  не містило всього переліку вимог для дачі дозволу на будівництво, передбачене ст. 24 Закону України « Про планування і забудову територій», який був прийнятий  20.04.2000 року. Окрім того, рішенням виконкому Гадяцької міської ради її було зобов»язано погодити розташування гаража з архітектором міста і ця вимога була нею виконана. Розміщення гаража нею також було погоджене з сусідами, проживаючими по АДРЕСА_3. Відповідачка також зазначила, що  межі її будинковолодіння також межують із землями міської ради, а  із землею позивача не межують, так як будинок ОСОБА_1 розташований на протилежній частині  вулиці Калініна. Також, відповідачка зазначає, що будуючи свій гараж на рівні з парканами сусідів, вона віддала частину своєї земельної ділянки ( 0,26 м) під вулицю, щоб проїзд на ній не був ускладнений. А що стосується недотримання відстані від її гаража до будинку ОСОБА_1, то це є наслідком  невідповідності  ширини вулиці при її плануванні  органами місцевого самоврядування. Також, зазначила, що розташування гаража  не завдає ніяких моральних страждань  ні позивачу, ні членам його сім’ї  і не створює ніякої загрози  його майну, а тому просила суд  відмовити позивачу у задоволенні його позовних  вимог.

Представник відповідачки по дорученню ОСОБА_5 суду зазначила, що  позовні вимоги  ОСОБА_1  не підлягають до задоволення, оскільки відповідачкою ОСОБА_2 будівництво гаража здійснено на підставі рішення виконкому Гадяцької міської ради № 54-1 від 15.02.1996 року,   план будівництва був нею погоджений з відповідними службами міста та сусідами. Також, представник зазначила, що відповідно ч. 7 ст. 376 ЦК України,  позивач не мав права звертатися до суду з даним позовом, оскільки  з відповідними позовними вимогами можуть звертатися лише органи місцевого самоврядування.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з»явився, надав заяву в якій зазначив, що  з 1997 року за адресою АДРЕСА_1 він не проживає, позовні вимоги позивача не визнає і просить справу розглянути за його відсутності.

Представник третьої особи  виконавчого комітету Гадяцької міської ради Максименко П.І. суду пояснив, що відповідачкою ОСОБА_2 будівництво гаража будо здійснено  без належного оформлення технічної документації та з порушенням норм ДБН, а також зазначив, що виконком Гадяцької міської ради щодо вирішення позовних вимог позивача покладається  на рішення суду.

Представники третіх осіб:  інспекції ДАБК у Полтавській області, Управління  з контролю за використанням земель у Полтавській області, відділ земельних ресурсів у Полтавській області до суду не з»явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, покладаються на рішення суду.

Третя особа ОСОБА_4 суду зазначила, що відповідачкою  ОСОБА_2 будівництво гаража здійснено з порушенням будівельних норм та без погодження із сусідами, тому вважає,що  позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.      

Суд, заслухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 не підлягають  до задоволення зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що  позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить будинковлодіння  в АДРЕСА_2.

  Будинковолодіння відповідачів  знаходиться  по АДРЕСА_1 і розташоване навпроти  господарства позивача.

Відповідач ОСОБА_3 в даному будинковолодінні не проживає з 1997 року.

Згідно рішення   виконкому Гадяцької міської ради № 54-1 від 15.02.1996 року, відповідачці ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво сарая розміром 6,0 х 4,0 м,  гаража з майстернею розміром 6,0  х 6,0 м, тамбура розміром 2,0 х 2,0 м, добудови до житлового будинку розміром 4,0 х 6,80 м по АДРЕСА_1 та зобов»язано ОСОБА_2 розміщення будівництва будівель погодити з архітектором міста .

У 1998 році відповідачкою ОСОБА_2 був збудований гараж без належного  оформлення технічної документації та належного погодження з відповідними службами.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2-09 від 03.03.2009 року  гараж, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_2 по АДРЕСА_1  не відповідає нормам ДБН, є самовільним будівництвом і  мінімальна відстань від гаража до житлового будинку ОСОБА_1 становить 6,3 м.( а.с. 89-99).

Відповідно до  ч.7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам, або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов»язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню.

Таким чином, з позовом про проведення перебудови або знесення самочинного будівництва може звертатися до суду відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ч.7 ст. 376 ЦК України, ст.ст.10, 60,80, 88, 209,213,215 ЦПК України, суд, -

                                             В и р і ш и в:

Позовну заяву  ОСОБА_1  до   ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Гадяцької міської ради,  Інспекція ДАБК у Полтавській області, Управління  з контролю за використанням земель у Полтавській області, Відділ земельних ресурсів у Полтавській області,ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю  та стягнення моральної шкоди  залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.      

    Головуюча: