Справа № 2-427/10

РІШЕННЯ

    іменем України

      м. Селидове                                                                             20 травня 2010 року

        Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді  – Владимирської І.М., при секретарі Толкачовій І.М., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах підопічних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Селидове Донецької області про призначення та виплату одноразової допомоги на сім’ю, -                    

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відділення виконавчої дирекції ФССНВтаПЗ в м.Селидове, в якій вказала, що вона є рідною бабусею та піклувальником неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 15.04.2009 в наслідок нещасного випадку на виробництві загинула ОСОБА_7. На час смерті постраждала в шлюбі не перебувала, членами її сім’ї були її неповнолітні діти - доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мешкали разом із матір’ю і складали сім’ю загиблої. В серпні 2009 року позивач в інтересах своїх підопічних звернулася до відповідача із заявою про призначення одноразової допомоги на сім’ю в розмірі п’ятирічної заробітної плати постраждалої, яка призначається в разі смерті постраждалого в результаті нещасного випадку на виробництві, і  передбаченої ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105. Постановою Фонду від 31.08.2009 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової допомоги на користь дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з посиланням на неможливість визначення складу сім’ї загиблої на виробництві. Вважає відмову відповідача неправомірною та такою, що суперечить вимогам Закону № 1105. В обгрунтування непогодження з відмовою відповідача, позивач посилається на те, що на момент смерті потерпілої її сім’я складалася виключно із неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та які мають виключне право претендувати на одноразову допомогу на сім’ю. Окрім позивача, як піклувальника членів сім’ї загиблої, із заявою про призначення даної одноразової допомоги до відповідача ніхто не звертався, слад сім’ї ОСОБА_7 на момент смерті ніким не оскаржується. У відповідача відсутні жодні законні підстави ставити під сумнів склад сім’ї постраждалої, з урахуванням того, що позивач здатна сама отримувати передбачені законом документи, у посадових осіб Фонду відсутні підстави для самостійного отримання документів, тим більш документів, що не передбачені Законом № 1105, зокрема, довідки з місця проживання. Законом № 1105 статтею 35 регулюється вичерпний перелік документів для розгляду справ про призначення страхових виплат в разі смерті постраждалого, до яких віднесено в тому числі: «2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності — довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім’ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду». За змістом даної статті, рішення суду необхідно в разі відсутності відповідних довідок про склад сім’ї. В даному ж випадку, у відповідності до ст. 35 Закону № 1105 відповідачу позивачем було надано довідку про склад сім’ї ОСОБА_7, складену 20.08.2009 Виконкомом Курахівської селищної ради м.Селидове, згідно якій ОСОБА_7 на момент смерті мала склад сім’ї доньку ОСОБА_5 та доньку ОСОБА_4 В зв’язку з вищевикладеним позивач просила зобов’язати відповідача призначити та виплатити підопічним ОСОБА_4 і ОСОБА_5 одноразову допомогу на сім’ю в зв’язку із смертю ОСОБА_7 в розмірі п’ятирічної заробітної плати постраждалої.

    Позивач та його представник підтримали позовні вимоги, викладені в позові, наполягали на його задоволенні.

    Представник відповідача виконавчої дирекції ФССНВтаПЗ у м.Селидове напочатку судового засідання позов не визнав, надав до суду письмові заперечення. Наприкінці судового слідства відповідач визнав позов, зробивши про це усну заяву.

    Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вана була рідною сестрою померлої ОСОБА_7, на час смерті сестри її сім’я складалася із неповнолітніх дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мешкали разом із матір’ю в АДРЕСА_1. В цьому ж будинку мешкав також ОСОБА_9, з яким ОСОБА_7 до березня 2008 року перебувала в зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу сестра була вимушена продовжувати жити в цьому будинку, в зв’язку із відсутністю іншого житла та свідку  достовірно відомо про те, що ОСОБА_7 знаходилася в пошуку іншої квартири для забезпечення себе та своїх дітей самостійним житлом. Зі слів сестри свідку відомо про те, що між ОСОБА_7 та її колишнім чоловіком ОСОБА_9 після розірвання шлюбу сім’ї не було спільного бюджету, сестра придбавала для себе та своїх доньок речі окремо, мешкала із дітьми в окремій кімнаті та окремо від ОСОБА_9, вони не вели спільне господарство, сім”ї у них не було. Після смерті сестри її діти одразу ж були вимушені кинути даний будинок та переїхати до своєї бабусі ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 до березня 2008 року, шлюб розірвано за ініціативою колишньої дружини. На час смерті ОСОБА_7 вони в шлюбі не перебували. Після смерті ОСОБА_10 даний свідок не звертався до судової інстанції із позовом про встановлення факту проживання однією сімє’ю без шлюбу. Зазначив про те, що на час смерті потерпілої разом із її дітьми вони спільно мешкали в одному будинку АДРЕСА_1, підтвердив, що інше житло у ОСОБА_7 було відсутнє та вона шукала квартиру, тому що не бажала жити в будинку садибного типу. Свідок погоджується із тим, що неповнолітні діти ОСОБА_7 мають право на одноразову допомогу на сім’ю після смерті потерпілої - їх матері та він не має ніяких намірів обмежувати це право. Свідок подав суду письмову заяву, згідно якій позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей потерпілої повністю підтримує, просив вимоги задовольнити, зазначив, що на одноразову допомогу після смерті ОСОБА_7 в якості члена її сім’ї не претендує.    

Суд, вислухав пояснення позивача, його представника, раховуючи визнання позову відповідачем, допитавши свідків, а також дослідивши матеріали справи, вивчив законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком  держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21). Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 69 Цивільного Кодексу України піклувальник зобов’язаний застосвувати засоби на захист цивільних прав та інтересів підопічного.

Судом встановлено, що 15 квітня 2009 року в результаті нещасного випадку на виробництві ТОВ «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» загинула ОСОБА_7, що підтверджується актом (спеціального) розслідування нещасного випадку від 13.05.2009 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_7

Згідно довідці Виконкому Курахівської селищної Ради м.Селидове Донецької області від 20.08.2009 ОСОБА_7 була зареєстрована в АДРЕСА_1 і на час смерті 15.04.2009 мала склад сім’ї доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішенням виконкому Курахівської селищної Ради № 34 від 15.07.2009 позивача ОСОБА_1 призначено піклувальником над неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_4, позбавленими батьківського піклування, без закріплення житлової площі (житла та майна діти не мають).

Постановою Відділення ВД ФССВНтаПЗ у м.Селидове від 31.08.2009 № 0556/4074/4074/2 донькам постраждалої ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які знаходилися на утриманні ОСОБА_7, призначено суму одноразової допомоги в розмірі однорічного заробітку загиблої.

Постановою Відділення ВД ФССВНтаПЗ у м.Селидове від 31.08.2009 № 0556/4074/4074/3 ОСОБА_1 піклувальнику неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на їх користь відмовлено у призначенні страхових виплат. В якості підстави відмови відповідачем вказано на неможливість однозначно визначити склад сім’ї  загиблої на виробництві.  

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із щомісячної страхової виплати; страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого) та ін.

    Згідно п. 7 ст. 34 даного Закону № 1105 у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

    Статтею 35 Закону № 1105 регулюється перелік документів для розгляду справ про страхові виплати. До таких документів для прийняття Фондом рішення про виплати на сім’ю в разі смерті смерті постраждалого віднесено довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності — довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім’ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду.

  Статтею 37 Закону №1105 регулюється вичерпний перелік випадків, при навності яких  ФССНВ може відмовити у страхових виплатах. До таких випадків законодавець відносить навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом.

    В судовому засіданні  встановлено, що на момент смерті ОСОБА_7 в шлюбі не перебувала, що підтвержується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Сім’я загиблої складалася із її неповнолітніх доньок, про що свідчить довідка Виконкому від 20.08.2009 про склад сім’ї ОСОБА_7 Окрім позивача в інтересах підопічних із заявою про призначення та виплату одноразової допомоги на сім’ю після смерті постраждалої до відповідача ніхто не звертався. Особа, яка мешкала разом із постражадлою та її доньками під одним дахом, якою є ОСОБА_9, склад сім’ї ОСОБА_7 на час смерті не оскаржує, до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу не звертався.

    В судовому засіданні також встановлено відсутність жодної обставини, з якою законодавець пов’язує для відповідача можливість відмови заявнику в призначенні страхових виплат, до яких віднесено й одноразову допомогу.

    Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підстверджуватись іншими засобами доказування.

При вирішенні питання щодо складу сім’ї  постраждалої ОСОБА_7 на час смерті суд бере до уваги довідку виконкому про склад сім’ї померлої та на яку вказують норми матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді даної справи.

    Суд не приймає до уваги довідку із місця проживання ОСОБА_7, тому що такий документ не передбачений Законом № 1105, а відповідно не є допустимим доказом складу сім’ї постраждалої.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в інтересах підопічних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в призначенні одноразової допомоги на сім’ю.

    Згідно ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Суд приймає заяву відповідача про визнання позову як таку, що не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб та навпаки цілком відповідає інтересам підопічних позивача – неповнолітніх ОСОБА_5 і ОСОБА_4

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.79 ЦПК України судови витрати складаються з судового збору та витрат,пов”язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 34, 35, 37 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які потягли втрату працездатності» від  23.09.1999 р. № 1105-XIV, ст.ст. 10, 11, 59, 60,79,88, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах підопічних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.

Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Селидове Донецької області призначити та сплатити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, одноразову допомогу на сім’ю в зв’язку із смертю ОСОБА_7 в розмірі п’ятирічної заробітної плати постраждалої.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Селидове Донецької області  на користь ОСОБА_1  понесені нею  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його  винесення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис)