Справа № 2 –355/2010

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26200, м. Мала Виска Кіровоградської області, вул. Леніна, 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И      

    21 травня  2010 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області

у складі : головуючого - судді   Березія Ю.А.,   при секретарі  Дишлові В.М.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за  первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

    15 січня 2010 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з первісним позовом про визнання недійсним заповіту від 9 квітня 2008 року на ім'я ОСОБА_3, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_5; після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Березівської сільської ради та 1/2 частини квартири АДРЕСА_1; 15 червня 2004 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачеві; після смерті спадкодавця позивач звернулась в нотаріальну контору та дізналась про наявність ще одного заповіту; позивач вважає, що що заповіт від 9 квітня 2008 року є недійсним, тому, що за даними Смолінської селищної ради заповіт від 15 червня 2004 року не був змінений і скасований; позивач вказує, що в спірній однокімнатній квартирі з позивачем проживають її двоє неповнолітніх дітей і бабуся не могла скласти заповіт на іншу людину, не повідомивши про це позивача.

    24 березня 2010 року відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що вона з 10 березня 2008 року по день смерті доглядала ОСОБА_5, яка зробила на неї заповіт, який посвідчений секретарем Нововознесенської сільської ради; у зв'язку з втратою документів, а також наявності спору з іншою особою, яка претендує на частину спадкового майна, вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, тому ставить питання про визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

    Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що первісний позов задоволенню не підлягає.

    Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1 257 ЦК України, з аповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

    За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

    Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

    Після її смерті залишилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки № 230, розміром 5,64 га, розташованої на території Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення та державного акту.

    9 квітня 2008 року ОСОБА_5,  на випадок смерті, зробила розпорядження ( заповіт), відповідно якого усі її права та обов'язки, які належали на момент складання заповіту, а також права та обов'язки, які можуть належати їй у майбутньому, та все те майно, де б воно не було із чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується світлокопією документу, показаннями свідка ОСОБА_6 та оглядом Реєстру для реєстрації нотаріальних дій Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області і копією про реєстрацію заповіту від 9.04.2008 року.

    Судом не добуто жодного доказу про те, що заповіт ОСОБА_5 від 9 квітня 2008 року суперечить положенням Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

    По справі відсутні докази, які вказують на те, що ОСОБА_5, на день укладання заповіту від 9.04.2008 року, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

    З показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що спадкодавець ОСОБА_5 на день вчинення заповіту перебувала при здоровому розумі, ясній пам'яті, усвідомлювала значення своїх дій та діяла без будь-якого примусу.

    Позивачем ОСОБА_4 не надано суду достовірні та допустимі докази про те, що волевиявлення спадкодавця ОСОБА_5 не було вільним та не відповідало її внутрішній волі.

    Тому, суд не має законних підстав для визнання недійсним заповіту ОСОБА_5 від 9 квітня 2008 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Нововознесенської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області ОСОБА_6, реєстраційний № 1.

    Зустрічний позов відповідача ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

    Відповідно до частин 2, 3 ст. 1254 ЦК України, з аповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

    Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

    Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    Судом встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3 звернулись в Маловисківську районну державну нотаріальну контору із заявами про прийняття спадщини за заповітами після смерті ОСОБА_5, що підтверджується копією матеріалів спадкової справи.

    В матеріалах спадкової справи відсутні відомості про наявність осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5.

    Між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_3 існує спір про право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5.

    Відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом від 9 квітня 2008 року після смерті ОСОБА_5, враховуючи, що заповіт від 9 квітня 2008 року складений пізніше і скасовує заповіт від 15 червня 2004 року на користь спадкоємця ОСОБА_4.

    Відповідач ОСОБА_3, у відповідності з ст.ст. 1297, 1299 ЦК України зобов'язана звернутись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

    Але з об'єктивних причин відповідач ОСОБА_3 не має можливості для оформлення спадщини подати нотаріусу  документи, які необхідні для видачі свідоцт про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та на земельну ділянку № 230, розміром 5,64 га, розташованої на території Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

    Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

    Тому, в судовому порядку за відповідачем ОСОБА_3 необхідно визнати право власності на нерухоме майно, яке входить в спадкову масу, після смерті спадкодавця ОСОБА_5

    Керуючись ст.ст. 392, 1254, 1257, ч.3 ст. 1296 ЦК України, ст.ст. 213 – 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

    ОСОБА_1 – відмовити в задоволенні первісного позову до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту.

    Зустрічний позов задовольнити.

    Визнати право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

     Визнати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку № 230, розміром 5,64 га, розташованої на території Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів від дня  проголошення рішення.

    Апеляційна скарга подається протягом 20 днів від дня подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст мотивованого рішення буде виготовлено в строк до 26 травня 2010 року.

    ГОЛОВУЮЧИЙ