Справа №2-766/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року       Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –             судді Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря –             Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів, –

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 29.03.2010 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів, в якій просить суд постановити рішення яким визначити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 серпня 2004 року на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно до повноліття дитини, а також відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу, встановленого законом.

    В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що до серпня 2004 року вона проживала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, після чого за рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 серпня 2004 року шлюб був розірваний. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 серпня 2004 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 100 грн. на місяць. На час винесення вказаного рішення суду прожитковий мінімум був значно нижчий, тому позивачу вистачало 100 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дитини, оскільки згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27 листопада 2003 року, № 1344-ІУ рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та визначення її розмірів встановлений на рівні 85 грн. на одну особу.

    Але, в даний час цей розмір явно не відповідає прожитковому мінімуму, встановленому ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року, № 835-УІ та ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, № 107-УІ, які встановили прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років на рівні 701 грн. на місяць.

    Із посиланням на вимоги ст. 48 Конституції України, ст. 7 Сімейного кодексу України позивач вважає, що сплата відповідачем аліментів у розмірі 100 грн. на місяць, встановлених рішенням суду, не забезпечує дитині достатній прожитковий мінімум в даний час.

    Відповідач не має регулярного, прозорого доходу, оскільки офіційно він ніде не працює, а весь дохід отримує в натурі, тому проконтролювати його фактичні доходи неможливо. Тому вважає, що на підставі ст. 184 СК України суд може визначити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 800 гривень на місяць, що надасть можливість забезпечити спільну дитину необхідним прожитковим мінімумом.

    Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Крім того, пояснила суду, що відповідач заборгованості по сплаті аліментів не має, сплачує аліменти раз у шість місяців всю суму. У позивача є земельний пай з якого він і живе, але документально це підтвердити не може. Також їй відомо, що у відповідача є інша дитина. Зараз позивач має постійну роботу – заробітна плата складає 1 200 грн. на місяць. З 2004 року матеріальний стан у неї покращувався. До органу праці та соціального захисту населення за призначенням тимчасової допомоги не зверталась.

    Відповідач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, оскільки він ніде не працює, на утриманні має дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2. Матеріальний стан у нього з 2004 року не змінився. Аліменти колишній дружині він виплачує за рахунок коштів отримуваних від оренди належного йому земельного паю, але договір оренди належним чином не укладався. Хто саме йому сплачує орендну плату пояснити не може. Крім цього, пояснив, що в 2004 році дохід від земельного паю був більшим ніж на даний час. Орендна плата документально ніде не фіксується.

У судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази: копія свідоцтва про розірвання шлюбу; довідка №106, видана виконавчим комітетом Миролюбівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області 23.03.2010 року; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.08.2004 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Новий Посьолок Синельниківського району Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 100,00 (ста) гривень заробітку відповідача щомісячно.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є сторони у справі.

Позивачем не заперечувалось, що відповідач має на утриманні іншу дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно вимог ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов’язку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти (аліменти) у частці від доходу матері, батька.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

При цьому перелік обставин, зазначених в ч.1 ст.192 СК України і які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Тому посилання позивача на невідповідність стягуваних з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку, встановленому ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року, № 835-УІ та ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, № 107-УІ, як на підставу своїх вимог, суд вважає необґрунтованим.

Крім того, згідно положень ч.3 ст.184 СК України якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тимчасова допомога призначається органом праці та соціального захисту населення відповідно до Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189.

Як пояснила позивач у судовому засіданні вона до органу праці та соціального захисту населення за призначенням данної тимчасової допомоги не зверталась.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 59 ЦПК України не відповідач, а позивачка повинна надати докази щодо зміни матеріального стану відповідача які є підставою для зміни розміру аліментів. Але позивачкою докази щодо зміни матеріального стану відповідача надані не були. У зв’язку з чим доводи позивача не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду.

Також суд враховує, що у відповідача на утриманні є інша малолітня дитина.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів необхідно відмовити .

На підставі викладеного, ст. ст. 110, 112, 130, 160, 179, 180-182, 184, 192 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                      Т.В.Прижигалінська