№2-а-72\10

                             П О С Т А Н О В А

                   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         04 лютого 2010 року  

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області як адміністративний суд у складі:

головуючої судді:                             Заставенко М.О.,

при секретарі:                             Андрейченко Р.А.,

за участю позивача:                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Макіївки    адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автоінспекції ДУ УМВС України в Донецькій області про визнання дій відповідача противоправними, визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

                    В С Т А Н О В И В:

    03 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної автомобільної інспекції ДГУМВС України в Донецькій області,  про скасування постанови АН № 247207 від 21 листопада 2009 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення у виді штрафу за перевищення швидкості руху, мотивуючи свої вимоги порушенням протиправними діями суб'єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що 21 листопада 2009 року у відношенні нього було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України - перевищення швидкості руху, яке нібито мало місце 21 листопада 2009 року близько 16години 50 хвилин на автодорозі в селі Нетайлове в сторону м. Донецьк керував автомобілем Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, яке було зафіксовано за допомогою пристрою автоматичної фіксації «Беркут». Однак дані швидкості руху зафіксовані автоматичним пристроєм не відповідали фактичним даним швидкості руху автомобілю, окрім того час на радарі не співпадав із часом зупинки автомобілю. Оскільки, на автодорозі вже було темно та велика кількість ям він не міг перевищити швидкість та дотримувався правил дорожнього  руху. Крім того зупинив його інспектор ДАІ ( номерний знак НОМЕР_2, а склав протокол та постанову інший інспектор ДАІ (  номерний знак НОМЕР_2), який теж не представився. Про зазначені обставини він повідомив представників Державтоінспекції, та написав незгоду з обвинуваченням, однак вони залишились поза увагою. Його прохання про запрошення свідків залишилось без задоволення. Після чого у відношенні нього був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладання штрафу у розмірі 255 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд скасувати постанову від 21 листопада  2009 року № АН 247207 про накладення на нього адміністративного стягнення.

У судовому засіданні  допитав свідка ОСОБА_2, який зазначив, що він і   позивач 21 листопада 2009 року їхали по автодорозі  села Нетайлове в напрямку м. Донецька на автомобілі Mitsubishi номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 рухалися зі швидкістю 60 кмг, у автомобілі він сидів поряд з водієм. Оскільки, він сам водій то на його думку позивач правила дорожнього руху не порушив тому, що на автодорозі було темно та велика кількість ям, коли вони рухалися то інспектори ДАІ стояли на протилежної сторони автодорозі, після того як їх зупинив лейтенант який не представився і сказав, що водій перевищив швидкість, ОСОБА_1 пішов до автомобіля ДАІ для з’ясування обставин. Інспектори ДАІ не з’ясували усі обставини справи та не допитав його як свідка вже прапорщиком ДАІ склали протокол та постанову на позивача.

Представник відповідача , який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явився, без поважних причин , від них не надійшло повідомлення про причину неявки, тому суд, враховуючи згоду позивача, вважає необхідним відповідно  до частини 4 ст.128 КАС України, що справа може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, свідка вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

Постановою від 21 листопада 2009 року № АН 247207, винесеною інспектором ДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України Куваріним О.Я., водія транспортного засобу ОСОБА_1 визнано винним у порушенні пункту 12.4 Правил дорожнього руху, у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

У змісті постанови зазначено, що 21 листопада 2009 року у 16:52 хвилини на 435 км автодорозі Знаменка- Луганськ- Ізварено водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mitsubishi, державний номер НОМЕР_1, на ділянці дороги де обмежена швидкість до 60 км під дорожнім знаком 5.45, рухався 91 км/год, чим перевищив швидкість більш ніж на 20 км/год, порушив пункт 12.4 ПДР. Швидкість була зафіксована вимірюваним приладом « Беркут» 0601166. Згідно даних протоколу адміністративного правопорушення свідки та поняті правопорушення відсутні.

Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306) передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більш 60 км/год.

Адміністративним правопорушенням за правилами частини першої статті 122 КпАП України визнається порушення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до вимог статті 293 КпАП України і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 198 року № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

Вивченням судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданих сторонами доказів встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення за ознаками частини першої статті 122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 винесена правомочною на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в межах _її компетенції та строку накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до вимог статті 10 КпАП України вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Управлінням Державтоінспекції не надано об'єктивних доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про і перевищення ним швидкості руху.

За таких обставин суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 251, 255 КпАП України у справі не зібрано достатніх, беззаперечних доказів, на підставі яких можна було б зробити достовірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова від 21 листопада 2009 року скасуванню.

На час прийняття судового рішення сплинув двохмісячний строк, встановлений для накладенні адміністративного стягнення, тому справа не може бути надіслана на новий розгляд і підлягає відповідно де положень частини першої статті 38 та частини 7 статті 247 КпАП України закриттю.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автоінспекції ДУ УМВС України в Донецькій області про визнання дій відповідача противоправними, визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21 листопада 2009 року № АН 247207 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. скасувати

Провадження   по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за ст.122 ч.2 КУпАП- закрити .

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Червоногвардійський районний  суд м. Макіївки Донецької області.

Заяву про   апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна   скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне   оскарження, або протягом десяти днів з дня   проголошення даної постанови без попереднього   подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка   її подає  до суду апеляційної інстанції.

Суддя: