П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

                                    Справа № 2-А-565/10

18 травня 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючої - судді Бондарьової Г.М.

при секретарі Кобкі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області адміністративну справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенськ Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання нарахування та сплати підвищення до пенсії як дитині війни -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2010 року  ОСОБА_1 звернулася  до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенськ Дніпропетровської області про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов’язання відповідача вчинити дії по нарахуванню та сплаті їй підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України № 2195-1У від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» за період  2006-2008 роки в сумі 3891,90грн. Позивач  просить справу  у його відсутність.

Відповідач у справі Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенськ Дніпропетровської області позов не визнав,надав суду заперечення згідно яких вважає вимоги позивача безпідставними,оскільки відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону від 01.01.08 року пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік згідно із пунктом 17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235 та 2007 рік згідно із пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України 2007 рік».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про  державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 відновлено у зв’язку з виключенням пункту 17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»,та встановлено,що пільги дітям війни,передбачені статтею 6 у 2006 році запроваджуються поетапно,за результатами виконання бюджету у першому півріччі,у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено,що у 2007 році виплата підвищення провадиться лише особам,які є інвалідами,у розмірі 50 відсотків надбавки,встановленої для учасників війни.

Загальна сума надбавки за рік складає 240,45 грн,що і отримав пенсіонер за 2007 рік.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,але в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам,які мають статус «Діти війни».

Визначення терміну мінімальний  розмір пенсії за віком,надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,але цей термін застосовується лише для визначення розмірів пенсій,які призначені тільки за цим Законом.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень ,передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» під час призначення та порахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»,Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців ,осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» провадиться,виходячи з розміру 19грн 91 коп.

Згідно постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії,передбачені для обчислення трудових пенсій за віком,встановлюється у сумі 50 гривень.

Крім того, п.1 зазначеної постанови визначено,що збільшення мінімального розміру пенсій,передбачених п.1 не застосовується для визначення розмірів підвищень та інших доплат до пенсій.

Визначення терміну мінімальний розмір пенсій за віком,надано лише в статті Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,але цей термін застосовується лише для визначення розмірів пенсій,які призначені тільки за цим Законом,що також зазначено в ухвалі Конституційного суду України від 19 травня 2009 року № 27-у/2009.

Згідно статті 9 вищезазначеного Закону за цим Законом за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:пенсія за віком,пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання,пенсія у зв’язку з втратою годувальника.Позивач не відноситься до даної категорії,тому посилання на ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування» є неправомірним,а оскільки законодавчо станом на 09.07.2007 року не встановлено розмір з якого обчислюється величина мінімальної пенсії за віком для даної категорії громадян,то неможливо визначити розмір підвищення «дітям війни».

Непоширення мінімального розміру пенсії з віком,установленого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058 на правовідносини,що виникають на підставі інших законів,крім цього Закону,дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни,передбаченої статтею 6 Закону « 2195.Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком,на 30 відсотків якої мають підвищуватися пенсії дітям війни. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем.

На законодавчому рівні розмір мінімальної пенсії для обчислення підвищення дітям війни протягом 2007 року не був визначений,зміни внесені тільки з 01 січня 2008 року.

Відповідно до п.4 ст.85 Конституції України затвердження Державного бюджету України  та внесення змін до нього належить до повноважень Верховної Ради України.

Станом на 01.01 2010 року зміни до статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та до статті 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Верховною Радою України не вносились,тому управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську не є належним відповідачем за всіма заявленими вимогами.

У зв’язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб,серед яких відсутня така категорія як «Діти війни» управління Пенсійного фонду України не має законних підстав застосовувати вищезазначені нормативні акти для розрахунку підвищення до пенсії «Дітям війни».

Крім того,слід зазначити,що надбавки та підвищення,встановлені до пенсій,виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,який набрав чинності з 01 січня 2008 року внесено зміни до Закону України»Про соціальний захист дітей війни»,зокрема в статтю 6 зазначеного вище Закону,відповідно до якої дітям війни/крім тих,на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту/ до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни,тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб,які втратили працездатність відповідно до ст..58 Закону України про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» складає з 1 січня 470грн,з 1 квітня -481грн; з 1 липня -482грн,з 01 жовтня-498грн,а саме:

з 01 квітня 2008 року -10% від 470грн= 47грнхз місяці= 141грн;

з з 01 квітня 2008 року 10% від 481грн= 48,10грн х 3 місяці= 144,30грн

з 01 липня 2008 року-10% від 482грн= 48,20грнх3 місяці= 144,60грн;

з 01 жовтня 2008 року 10% від 498грн= 49,80грнх 3 місяці= 149,40грн

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 установлено,що дітям війни/крім тих,на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» та про жертви нацистських переслідувань»/до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,підвищення провадиться у таких розмірах:з 22 травня -48,1 гривні,з 01 липня-48,2 гривні та з 01 жовтня -49,8 гривні. Станом на 01.01.2010 року відповідні зміни до постанови не вносились.

Загальна сума надбавки за 2008 рік становить 579,30грн,що і отримав пенсіонер.

Крім того вказують на те,що згідно ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій,передбачених цим законом,здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Пенсійний фонд України за рахунок коштів державного бюджету України у 2007 та 2008 роках реалізував програми КПКВ 3508100 за 2007 рік та КПКВ 3513020 за 2008 рік «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій,надбавок та підвищень до пенсій,призначених за різними пенсійними програмами» в межах асигнувань,передбачених на відповідний  рік.

Крім того відповідно до статті 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій,передбачених цим Законом;надання соціальних послуг,передбачених цим Законом;фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій,покладених на органи Пенсійного фонду;оплату послуг з виплати та доставки пенсій;формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі,не передбачені цим Законом.

Крім того,вони вважають,що позивачем  пропущено строк звернення до суду ,передбачений ст..99 КАС України в частині стягнення за період 2006-2008 років ,оскільки з моменту  винесення  09 липня 2007 року рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007 про визнання неконституційними положення пункту 12 ст.71 та ст..111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,що не позбавляло права позивачу звернутися до суду в річний строк  з винесення вищезазначеного рішення суду або з дня коли позивач дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення встановленого строку  звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Управління Пенсійного фонду України у місті Першотравенську наполягає на застосуванні ст.ст.99,100 КАС України.

З врахуванням зазначеного  відповідач просить  у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач просить  провести розгляд справи у відсутність їх представника,заперечення до суду надіслані,позов не визнають повністю.

Перевіривши матеріали справи суд вважає,що позовні  вимоги позивача в межах заявлених ним позовних вимог не підлягають  задоволенню зі слідуючих підстав.

    Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено,що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Першотравенську і отримує пенсію за віком  ,і  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,має статус дитини війни,що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому /а.с.__/,що не заперечується та визнано відповідачем.

    Згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У  дітям війни,пенсії або щомісячне  довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Аналізуючи питання, пов’язані із застосуванням окремих норм законодавства щодо визначення розміру нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006, 2007, 2008 роках, суд виходить з наступного:

Конституційний Суд України в Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Однак Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV “Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

    Цей Закон був опублікований 22 березня 2006 року і набрав чинності
2 квітня 2006 року.

Тобто з 2 квітня 2006 року стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” не приймалися.

З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, підстави для задоволення позову за 2006 рік відсутні.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” .

Таким чином, і з 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року
№ 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Обговорюючи питання про те,що вихідним критерієм обчислення цих виплат є мінімальна заробітна плата суд виходить за наступного:

Згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У  дітям війни,пенсії або щомісячне  довічне  грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Це свідчить про те,що основні положення щодо реалізації, зокрема, конституційного права громадян, які мають статус дітей війни на соціальний захист визначені Законом № 2195-1У.

Вихідним критерієм обчислення цього підвищення є мінімальна заробітна плата;

Вирішуючи питання щодо застосування законодавства для визначення розміру цих виплат,суд виходить за наступного:

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України /'Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

При застосуванні частини третьої статті 28 цього Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", судам слід мати на увазі, що наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які мають статус дітей війни, конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії,щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної заробітної плати на 1998, 1999 роки встановлювався законами України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2000 - 2003 роки - законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2004 - 2008 роки - законами України про державний бюджет на відповідні роки.

Тому посилання відповідача на  п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень ,передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» під час призначення та порахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»,Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців ,осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» провадиться,виходячи з розміру 19грн 91 коп.,та  постанову КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії,передбачені для обчислення трудових пенсій за віком,встановлюється у сумі 50гривень ,суд вважає безпідставними.

У зв'язку з цим слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає,що відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсій  дітям війни виходячи з розмірів, встановлених Законом № 2195-1У.

Вирішуючи позовні вимоги позивача по суті суд приходить до наступного:

Вирішуючи  вимоги позивача за 2006-2008  роки ,суд враховує те,що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,який,якщо не встановлено інше,обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав ,свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови,якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки відповідач наполягає на застосуванні річного строку для звернення до суду за 2006-2008 роки ,суд вважає,що в задоволенні  вимог позивача за 2006 рік слід відмовити по суті за відсутністю для цього підстав,що зазначено вище,а за період з 09 липня 2007 року  до 31 грудня 2007 року слід відмовити у зв’язку з пропуском річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав,так як з моменту набрання чинності  рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року –з 09 липня 2007 року позивач мав річний термін до 09 липня 2008 року чи по 31 грудня 2008 року звернутися до суду за захистом своїх прав, але звернулася до суду лише 18 січня 2010 року,а за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року також слід відмовити у задоволенні позовних вимог за пропуском річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав,який сплинув 31 грудня 2009 року,а позивач звернулася до суду 18 січня 2010 року,оскільки даних та доказів про причини пропуску,їх поважність та  про поновлення  пропущеного строку позивачем  не зазначено та не додано.

З урахуванням наведених обставин  суд вважає,що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском річного строку для звернення до суду за захистом  своїх прав.

На  підставі викладеного,  ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України,ст..ст.99,100 КАС України, ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенськ Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання  нарахування та виплати підвищення до пенсії  як дитині війни за період 2006-2008 роки в сумі 3891/три тисячі вісімсот дев’яносто одна/гривня 90 коп. відмовити у зв’язку з пропущенням річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,якщо скарга подається у строк,встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                        /Г.М.Бондарьова/