ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2006 м. Дніпропетровськ
Справа № А16/37
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М..
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
позивача: не з’явився;
відповідача: Вергун С.М.- головний спеціаліст, дов. №154/05 від 09.06.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.06р. у справі № А16/37
за позовом: управління Пенсійного фонду України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
про: зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2006 року по справі №А16/37 (суддя Загинайко Т.В.) частково задоволені позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області про зобов’язання включити до акту звірки по особовим справам потерпілих для відшкодування заборгованості суми пенсій. Зазначеною постановою відповідача зобов’язано включити до акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрати по виплаченим позивачем пенсіям відносно громадян: Карлович М.П. (за період з 01.01.2005р. по 18.04.2005р.) у сумі 717 грн. 76 коп. і Глушко О.І. (за період з 1.01.2005р. по 28.02.2006р.) у сумі 894 грн. 74 коп. В решті позову відмовлено.
Відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області –не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2006 року по справі №А16/37 і залишити позовну заяву без задоволення. Заявник вважає, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4 (надалі Порядок №5-4/4) не встановлює права та обов’язки по взаєморозрахункам, а стосується процедури погодження тих виплачених позивачем сум, що будуть використані Фондами позивача і відповідача при взаєморозрахунках. Відповідач зазначив, що позов про примушення підписати акт про взаєморозрахунки не є примусом до дії, а тільки волевиявленням поставити підпис на документі. Скаржник звертає увагу на те, що до 01.01.2004р. Пенсійний фонд не був страховиком, а пенсії по інвалідності в зв’язку з нещасним випадком на виробництві не були страховими виплатами, отже посилання позивача на ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (надалі Закон) є необґрунтованим. Безпідставним є також і посилання на абз. 2 ст. 2 Закону, відповідно до якої суми відшкодування шкоди, що виплачуються підприємствами (які завдали шкоди) прирівнюються до страхових виплат, але пенсії по інвалідності не входили до складу суми відшкодування шкоди (ст. 456 ЦК УРСР), тобто дана норма не відноситься до спірних пенсій.
Позивач –Управління Пенсійного фонду України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області в запереченні на апеляційну скаргу пояснив, що п. 2 Порядку №5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що призначені особам, які застраховані згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних із виконанням ними трудових обов’язків. В обґрунтування своїх доводів позивач також посилається на ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється законодавством держави на території якої вони проживають. Усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (ст. 3 Угоди). Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Представник позивача у судове засідання не явився, заявивши в запереченні на апеляційну скаргу клопотання про розгляд справи без його участі. В силу ч.4 ст.196 КАСУ неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
13.06.2006р. у судовому засіданні у справі оголошена вступна та резолютивна частина ухвали.
Переглянувши матеріали справи, вислухав представника відповідача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що підпунктами „г” і „д” пункту 1 ст.21 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, чинної з 01.04.2001 року передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов’язаний у встановленому законом порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати шкоду, завдану працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається із матеріалів справи при виконанні трудових обов’язків в Росії з громадянкою Карлович М.П. стався нещасний випадок, внаслідок чого її визнано інвалідом ІІІ групи довічно, що підтверджується довідкою МСЕК від 02.03.1949р. За період з 01.01.2005р. по 18.04.2005р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе здійснена виплата пенсії по трудовому каліцтву пенсіонерці Карлович Марії Петрівни на загальну суму 717 грн. 76 коп.
Копією акту про нещасний випадок на виробництві від 12.12.1989р. підтверджується нещасний випадок, який стався в Росії і з громадянином Глушко О.І. Інвалідність ІІ групи довічно Глушко Олександра Івановича підтверджена довідкою МСЕК від 18.03.1991р. Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе і на сьогоднішній день здійснює виплату по трудовому каліцтву даному пенсіонерові у сумі 63 грн. 91 коп. За період січень 2005-лютий 2006 включно заборгованість відповідача перед позивачем становить 894 грн. 74 коп.
Листом №46/05 від 08.02.2005р. Орджонікідзевське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області звернулося до Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе з проханням не включати даних пенсіонерів до заліку на відшкодування, у зв’язку з тим, що трудове каліцтво було отримане на території іншої держави.
Пунктом 5 частини 2 ст. 24 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-Х1V „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
У відповідності до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування Пенсійний фонд є страхувальником в галузі пенсійного забезпечення.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від 04.03.2003 року №5-4/4. В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат до 20 числі, наступного за звітним, подають її в Пенсійний фонд України і до Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7). Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.
Згідно із ст. 1 Угоди країн –учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення (яка підписана сторонами 13 березня 1992 року і є діючою) встановлюється, що пенсійне забезпечення громадян держав –учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення. (ст.3 Угоди)
Стаття 5 передбачає поширення цієї Угоди на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Статтею 17 Закону України від 22.12.1993 року № 3767-Х11 „Про міжнародні договори України” укладені Україною міжнародні договори є невід’ємною частиною національного законодавства.
За таких обставин місцевим господарським судом зроблений обґрунтований висновок щодо включення суми заборгованості по пенсіям, виплаченим громадянам Карлович М.П. і Глушко О.І в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для подальшого відшкодування.
Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача щомісячно включати до акту звірки по особовим справам потерпілих Глушко О.І., якому виплачується пенсія по інвалідності у розмірі 63 грн. 91 коп., то місцевий господарський суд правомірно відмовив у їх задоволенні, оскільки така вимога спрямована на майбутнє, а не на захист порушеного права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2006 року по справі №А16/37 залишити без зміни.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду вступає в силу з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(ухвала виготовлена у повному обсязі 16.06.2006 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
16.06.2006р.