Справа № 2а-141/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМ ‘ЯМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року м.Брянка
Брянківський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Рудакова І. П., при секретарях Чакавій А. С., Бахтіній Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Брянки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України м. Брянка Луганської області про визнання дій посадових осіб Управління пенсійного фонду України м. Брянка Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії у заниженому розмирі – незаконними та зобов’язання Управління пенсійного фонду України м. Брянка Луганської області перерахувати та виплатити пенсію з 12.01.2005 року в розмирі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмирі 50% мінімальної пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період а з 12.01.2005 і довічно року в розмирі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмирі 75% мінімальної пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до суду з уточненим адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області про визнання дій посадових осіб Управління пенсійного фонду України м. Брянка Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії у заниженому розмирі – незаконними та зобов’язання Управління пенсійного фонду України м. Брянка Луганської області перерахувати та виплатити державну пенсію з 12.01.2005 року по 31.12.2005 року в розмирі 6 мінімальних пенсій за віком та з 1.01.2008 року і довічно в розмирі 8 мінімальних пенсій за віком. Та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмирі 50% мінімальної пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період з 12.01.2005 року по 28.08.2006 року та з 29.08.2006 року і довічно у розмирі 75 % мінімальної пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи за захворюванням, причинний зв'язок якого із Чорнобильською аварією встановлено експертною комісією, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 50 вказаного Закону інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком., однак зазначених виплат не получає. Просив вимоги задовольнити.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про підтримку позову та про розгляд справи за їх відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та заперечення, з якого вбачається , відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон без змін на 01.01.2008р.) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенси за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Частиною 5 ст. 54 Закону встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Наведеною нормою питання обчислення пенсії віднесені до відома Кабінету Міністрів України. Розмір пенсій зазначеним особам визначається ст.67 Закону, ст.15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», с і .40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановами КМУ № 100 від 08.02.1995р. та № 523 від 30.05.1997р. Згідно ст. 54 Закону пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою на може бути нижчим:По 1 групі - 10 мінімальних пенсій за віком;По 2 групі — 8 мінімальних пенсій за віком;По 3 групі - 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. № 1 «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» - розрахунок основної та додаткових пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст.54 Закону здійснюється виходячи з розміру 19,91грн. Додаткова пенсія для осіб віднесених до 1 категорії відповідно до ст.. 50 Закону, призначається у розмірі: Інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком;Інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком; Інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком. Ј Згідно із постановою КМУ від 26.07.1996р. №836 додаткова пенсія обчислюється із розміру анімальної пенсії за віком - 16грн.62 коп. Відповідно до постанови КМУ від 27.12.2005р. № 1293 з 01.01.2006р. підвищився розмір пенсій призначених відповідно до ст.54 Закону. При цьому мінімальний розмір пенсій по інвалідності для ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС не може бути нижчим : 1 групи - 540 грн.; 2 групи - 500 грн.; 3 групи - 467 грн. Частиною 3 ст. 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 05.1О2006р зазначено, що у разі збільшення прожиткового мінімуму підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до п.4 ст.54 в залежності від встановленої групи інвалідності, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорій 1,2,3,4. Відповідно до ст.9, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);пенсія у зв'язку з втратою годувальника.. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01.01.2007р. запроваджено механізм підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до п.4 ст.54 та додаткових пенсій згідно ст.50,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» на коефіцієнт збільшення прожиткового мінімуму (з 01.01.2007р. - 380:366 = 1,03825, з 01.04.2007 - 406:380 * 1,06842, з 01.10.2007р. - 411:406= 0,01232). Крім того ст. 97 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що з 01.01.2007р. максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги) та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо заява про перерахунок пенсії подана до 15 числа місяця, то перерахунок проводиться з 1-го числа цього місяця, а якщо після 15 - з 1 числа наступного місяця. Позивач звернувся за перерахунком пенси 09.06.2009 року. Вважають дії управління щодо встановлення розміру пенсії позивачу правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України. Вимоги позивача вважає незаконними. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши і оцінивши надані докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач з 01.05.2003 року є інвалідом ЧАЕС 3-ї групи, що підтверджується копією витягу із акту огляду у Луганської обласної МСЕК (а.с. 12), а з 29.08.2006 року є інвалідом 2-ї групи що підтверджується копією витягу із акту огляду у Луганської обласної МСЕК (а.с. 13)
Позивачеві виплачується пенсія як особі, якій встановлена 2 група інвалідності з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно зі ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із довідкою Управління пенсійного фонду України м. Брянка Луганської обл.. позивач отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи з січня 2005 року.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції на 15.06.04 рік, розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч. З ст. 54 Закону).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. ст. 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України, суд не приймає до уваги розмір пенсії, встановлений п. п. 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі 3 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 05.10.2006 р., що набирав чинності з 31.10.2006 року, як і норми інших законів України, не містив положень, які б зобов’язували органи, що сплачують пенсії, підвищувати розміри пенсій інвалідам Чорнобильської катастрофи (робити перерахунок цих пенсій) за відсутності відповідних заяв від цих пенсіонерів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про підвищення та перерахунок її пенсій до розмірів, передбачених статтями 51 Закону про ЧАЕС, лише 10.02.2010р.
Таким чином, перерахунок пенсій, про який йдеться у позовних вимогах позивачу, повинен, бути зроблений з 31.10.2006 р., а не з 12.01.2005 р., як про це просить позивач, тому в частині позовних вимог щодо зобов’язання Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області здійснити перерахунок та виплату з 12.01.2005 року по 31.12. 2005 року в розмирі 6 мінімальних пенсій за віком державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмирі 50% мінімальної пенсії з 12.01.2005 року по 31.12.2006 року треба відмовити.
Суд вважає, що правових підстав для спонукання відповідача до виплати позивачу разової грошової допомоги у майбутньому, немає, тому у задоволенні цій частині позовних вимог також треба відмовити.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає, що пенсії особам, віднесеним до вказаної категорії у ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25.03.2005 року ( набрав чинності 31.03.2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінена Законом України від 17.11.2005 року № 3108-15(набрав чинності 13.12.2005 року).
Саме неврахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно нього норм абзацу 1 статті 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.
Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.1997 р. № 523 (з наступними змінами та доповненнями), цією нормою визначений для даної категорії нижчий розмір пенсії.
Мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа основних державних соціальних гарантій (ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", далі ЗУ № 2017), згідно до статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону № 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму дає Закон України „Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 р. № 966-14. Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25.03.2005 р. що діє з 31.03.2005р) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також зокрема для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, для позивача, як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір основної та додаткової пенсії повинні розраховуватися, виходячи з кратності та процентів до розмірів мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для особи, яка втратила працездатність..
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області щодо нарахування пенсії позивачеві неправомірними, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачеві державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для особи, яка втратила працездатність з 22.05.2008 року по день винесення постанови, тобто по 16 червня 2010 року та в подальшому здійснювати нарахування пенсії за віком керуючись чинним законодавством і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для особи, яка втратила працездатність, з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день винесення постанови, тобто по 16 червня 2010 року та в подальшому здійснювати нарахування додаткової пенсії керуючись чинним законодавством.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Уточнений позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 в розмірі, меншому за встановлений ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 31.10.2006 року неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для особи, яка втратила працездатність, з 22.05.2008 року по 16 червня 2010 року та в подальшому здійснювати нарахування державної пенсії керуючись чинним законодавством і
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для особи, яка втратила працездатність, з 31.10.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 16 червня 2010 року та в подальшому здійснювати нарахування додаткової пенсії керуючись чинним законодавством
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили, якщо у встановлений строк заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Суддя: