УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 26 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С при секретарі   Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2004 року,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2006 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2004 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник заявника ставить питання про скасування ухвали суду і просить передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що заявник не знав про відкриття виконавчого провадження 10.07.2006 року, оскільки не був належним чином повідомлений про його відкриття. Також, посилається на те, що кореспонденція ОСОБА_1 направлялася не по місцю його проживання, отже він не міг надати докази в обґрунтування свої заяви про відстрочку виконання рішення. Крім того, вважає, що судом не було взято до уваги, що 17.11.2006 року розглядалася його заява про перегляд рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2004 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, а також не прийняті докази його хвороби з 28.10.2005 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивачки, перевіривши доводи скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-ц-1125/2007 р.                       Головуючий в першій

інстанції Захарова І.О. Доповідач Синельщікова О.В.

При апеляційному перегляді питання встановлено, що на підставі рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2004 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 вересня 2004 року, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягується солідарно у відшкодування матеріальної шкоди - 6589 грн., моральної шкоди - 1000 грн. Примусове виконання здійснює Державна виконавча служба міста Євпаторії з 10.07.2006 року.

Відмовляючи боржнику ОСОБА_1 в наданні відстрочки виконання, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для відстрочення виконання рішення відсутні.

З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 373 Цивільного процесуального кодексу України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку виконання і у виняткових випадках може відстрочити виконання рішення.

Статтею 33 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, аналізуючи вказані норми, апеляційний суд вважає, що відстрочка виконання рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності обставин, які унеможливлюють виконання рішення в порядок та строки, передбачені Законом України „Про виконавче провадження", або з інших поважних причин, пов'язаних з особою боржника.

Заявник не навів обставин, за наявності яких у даний час неможливе виконання рішення про стягнення грошових сум солідарно з ОСОБА_1 та іншого боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що боржник не був повідомлений про поновлення виконавчого провадження, що він не погоджується з судовим рішенням про стягнення з нього суми завданої шкоди, не має значення для вирішення питання про відстрочку виконання рішення суду.

Неприйнятними до уваги апеляційного суду є також доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд його заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник діє в суді через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 (а.с.2), в заяві він вказав адресу свого представника для листування (а.с.1). Заявник був повідомлений про слухання справи 17 листопада 2006 року через свого представника ОСОБА_2 під розписку (а.с.7), що відповідає вимогам частини 5 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України.

Розгляд питання за відсутності повідомленого належним чином заявника та його представника є відповідним положенням статті 373 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, процесуальний закон при розгляді заяви судом першої інстанції не порушений.

Перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною процесуальною дією і не впливає на питання відстрочки виконання рішення суду.

Що стосується доводів апеляційної скарги про хворобу боржника, то у матеріалах справи є лише дані про наявність лікарняного ОСОБА_1, датованого з 28.10.2005 року по 09.12.2005 року, інших даних про стан здоров'я заявника, при якому виконання рішення є неможливим, суду першої і апеляційної інстанції не надано.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.