Справа № 2-1087
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Васильковського В.М.
секретаря Олексюк Г.І.
з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коломия справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі, управління пенсійного фонду України в Коломийському районі про визнання незаконною відмови в перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов”язання вчинити певні дії, –
в с т а н о в и в :
у квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася з даним позовом до управління ПФУ в Снятинському районі та управління ПФУ в Коломийському районі, мотивуючи його тим, що вона є інвалідом другої групи 1 категорії як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перебуває на обліку в управлінні ПФУ в. Коломийському районі. На підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй призначено основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, розмір якої повинен визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.54 цього Закону розмір основної пенсії повинен становити не менше 8-ти мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії – не менше як 75% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.50 цього Закону. Однак, управління ПФУ в Снятинському районі, де вона перебувала на обліку в період з 04.02.2002 року по 31.03.2004 року та управління ПФУ в Коломийському районі, де вона на даний час перебуває на обліку, визначили розмір зазначених пенсій згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1, від 28.05.2008 р. № 530 та від 09.07.2008 р. № 654, що є суттєво меншою від тієї, що передбачена вказаним Законом. Відповідачі не проводили і не проводять перерахунок пенсії після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно ст.67 ч.3 вказаного Закону. У зв’язку з цим вона звернулася до відповідачів із письмовими заявами щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак їй відмовлено в перерахунку. Із такою відмовою не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідачем при виплаті їй пенсії не дотримано положень ст.ст.8, 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” про те, що при обчисленні пенсії береться за основу розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за відповідний період, оскільки за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами застосуванню підлягають норми закону, а не постанови Кабінету Міністрів України, якими допущено звуження змісту та обсягу прав громадян.
Розмір її основної пенсії, відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинен становити:
04.02.2002 р. – 28.02.2002 р. (43 грн. х 8 : 28 днів х 25 днів) = 307,25 грн.; 01.04.2002 р. – 30.06.2003 р. (47,30 грн. х 8 х 15 міс.) = 5676 грн.; 01.07.2003 р. – 31.12.2004 р. (50 грн. х 8 х 18 міс.) = 7200 грн.; 01.01.2005 р. – 31.12.2005 р. (332 грн. х 8 х 12 міс.) = 31872 грн.; 01.01.2006 р. – 31.03.2006 р. (350 грн. х 8 х 3 міс.) = 8400 грн.; 01.04.2006 р. - 30.09.2006 р. (359 грн. х 8 х 6 міс.) = 17232 грн.; 01.10.2006р. – 31.12.2006 р. (366 грн. х 8 х 3 міс.) = 8784 грн.; 01.01.2007 р. – 31.03.2007 р. (380 грн. х 8 х 3 міс.) = 9120 грн.; 01.04.2007 р. – 30.09.2007 р. (406 грн. х 8 х 6 міс.) = 19488 грн.; 01.10.2007 р. – 31.12.2007 р. (411 грн. х 8 х 3 міс.) = 9864 грн.; 22.05.2008 р. – 31.05.2008 р. (481 грн. х 8 : 31 день х 10 днів) = 1241,30 грн.; 01.06.2008 р. – 30.06.2008 р. (481 грн. х 8) = 3848 грн.; 01.07.2008 р. – 30.09.2008 р. (482 грн. х 8 х 3 міс.) = 11568 грн.; 01.10.2008 р. – 31.10.2009 р. (498 грн. х 8 х 13 міс.) = 51792 грн.; 01.11.2009 р. – 31.03.2010 р. (573 грн. х 8 х 5 міс.) = 22920 грн.;
Розмір додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинен становити:
04.02.2002 р. – 28.02.2002 р. (43 грн. х 75% : 28 днів х 25 днів) = 28,75 грн.; 01.04.2002 р. – 30.06.2003 р. (43,30 грн. х 75% х 15 міс.) = 532,20 грн.; 01.07.2003 р. – 31.12.2004 р. (50 грн. х 75% х 18 міс.) = 675 грн.; 01.01.2005 р. – 31.12.2005 р. (332 грн. х 75% х 12 міс.) = 2988 грн.; 01.01.2006 р. – 31.03.2006 р. (350 грн. х 75% х 3 міс.) = 787,50 грн.; 01.04.2006 р. – 30.09.2006 р. (359 грн. х 75% х 6 міс.) = 1615,50 грн.; 01.10.2006 р. – 31.12.2006 р. ( 366 грн. х 75% х 3 міс.) = 823,50 грн.; 01.01.2007 р. – 31.03.2007 р. ( 380 грн. х 75% х 3 міс.) = 855 грн.; 01.04.2007 р. – 30.09.2007 р. (406 грн. х 75% х 6 міс.) = 1827 грн.; 01.10.2007 р. – 31.12.2007 р. (411 грн. х 75 % х 3 міс.) = 924,75 грн.; 22.05.2008 р. – 31.05.2008 р. (481 грн. х 75% : 31 день х 10 днів) = 166,40 грн.; 01.06.2008 р. – 30.06.2008 р. (481 грн. х 75% ) = 360,75 грн.; 01.07.2008 р. – 30.09.2008 р. (482 грн. х 75 % х 3 міс.) = 1084,50 грн.; 01.10.2008 р. – 31.10.2009 р. (498 грн. х 75% х 13 міс.) = 4855,50 грн.; 01.11.2009 р. – 31.03.2010 р. (573 грн. х 75% х 5 міс.) = 2148,75 грн.
Загальний розмір пенсії, яку вона повинна була отримати за період з 04.02.2002 року по 31.03. 2010 року повинен становити 228985,65 грн. Відповідачі повинні виплатити заборгованість, яка становить різницю між вказаною сумою та сумою фактично виплаченої пенсії з урахуванням ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за відповідні періоди.
Щодо пропуску строку позовної давності просить врахувати наступне. Про невідповідність розмірів пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів вона дізналась у 2009 роціьіз засобів масової інформації. Вона не могла передбачити, що органи держави – управління ПФУ, які покликані захищати права і законні інтереси громадян у сфері пенсійного забезпечення, ці права порушують. Про те, що розмір пенсії не відповідає вимогам законодавства компетентні органи її не інформували. Вона хворіє внаслідок аварії на ЧАЕС, постійно лікується, що є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Оскільки дія окремих положень Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зупинялась, то вважає, що у цьому разі підлягає до застосування положення ст.263 ч.1 п.3 ЦК України про зупинення перебігу позовної давності. Крім того, згідно ст.46 ч.2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, який призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Тому просить визнати причини пропуску строку позовної давності для звернення за захистом прав та законних інтересів поважними. Визнати неправомірною відмову управління ПФУ в Снятинському районі та відмову управління ПФУ в Коломийському районі щодо перерахунку її пенсії. Зобов’язати управління ПФУ в Снятинському районі здійснити перерахунок її пенсії, як інваліда ІІ групи, в період з 04.02.2002 року по 31.03.2004 року відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю 75% мінімальної пенсії за віком. Зобов’язати управління ПФУ в Коломийському районі здійснити перерахунок її пенсії, як інваліда ІІ групи, в період з 31.03.2004 року по 31.03.2010 року відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю 75% мінімальної пенсії за віком. Зобов’язати управління ПФУ в Снятинському районі та управління ПФУ в Коломийському районі виплатити їй недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за вказані періоди. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі станом на 01.04.2010р. встановити їй пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, застосовуючи правила, передбачені ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В судовому засіданні представник Позивачки позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просить задовольнити позов у повному обсязі. Від стягнення судових витрат відмовився.
Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі подало письмове заперечення, в якому позов не визнали, посилаючись на те, що Позивачка отримувала пенсію з 04.02.2002 року по 30.06.2002 року в управлінні праці та соціального захисту Снятинської райдержадміністрації, з 01.07.2002 року по 31.03.2004 рік в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі. В зв’язку з переїздом Позивачки із с.Стецева Снятинського району в с.Угорники Коломийського району особовий рахунок пенсіонера був закритий, а пенсійна справа передана в управління пенсійного фонду України в Коломийському районі. Згідно п.5 ст.45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” документи для перерахунку пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду, в якому пенсіонер перебуває на обліку. Пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, затвердженого наказом Пенсійного фонду України № 224/30 від 30.04.2002 року передбачено, що перерахунок раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є в пенсійній справі. Тому посилання Позивачки на те, що вона перебувала на обліку в управлінні ПФУ в Снятинському районі в той період не є підставою для перерахунку їй пенсії в даний час, так як пенсійної справи і документів до неї у них немає. Крім того, Позивачка пропустила строк позовної давності відносно перерахунку пенсії за 2002-2004 роки. Посилання Позивачки на ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є безпідставним, так як дана стаття передбачає виплату нарахованої суми пенсії, яка не була отримана з вини органу, що призначає та виплачує пенсію. Так як нарахування пенсії в розмірі, вказаному Позивачкою за 2002-2004 р. управління ПФУ в Снятинському районі не проводилося, то і підстав для її виплати немає. Просить справу розглядати без участі їх представника, в позові відмовити.
Представник управління ПФУ в Коломийському районі позов не визнала і пояснила, що Позивачка перебуває на обліку з 01.08.2004 року і отримує пенсію по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС. Згідно ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В той же час, відповідно до ч.3 ст.28 цього Закону, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої даної статті, який Позивачка просить застосовувати, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому положення ст.28 цього Закону щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Виходячи зі змісту ст.63 Закону № 796-ХІІ, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а не Пенсійного фонду України.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), ряд положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема положення пункту 28 розділу ІІ вказаного Закону. Зазначеною нормою передбачалось внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Разом з тим, абзацом 3 пп.5.4 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 передбачено, що у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони. Відповідних законів Верховною Радою України прийнято не було. Враховуючи цю обставину Кабінетом Міністрів України було врегульовано питання пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 796-ХІІ, шляхом прийняття постанови № 530 від 28.05.2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, що набрала чинності з 22.05.2008 року, за якою щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до Закону № 796-ХІІ виплачується, зокрема, інвалідам ІІ групи у розмірі 20 % від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 645 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” встановлено, що з 1 липня 2008 року пенсії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 р. із зони відчуження по ІІ групі інвалідності на може бути нижче 820 грн.
На даний час розмір пенсії ОСОБА_3 становить 963 грн., в тому числі: 820 грн. – мінімальний розмір пенсії по інвалідності ІІ групи для даної категорії осіб, 114, 60 грн. – додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інваліду ІІ групи, 28,40 грн. – підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам. Пенсія Позивачці нараховується і виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст.257 ЦК України строк позовної даності становить три роки. Позивачка звернулась з позовом до суду у квітні 2010 року, тому її вимога здійснити перерахунок пенсії з 04.02.2002 року є неправомірною. Посилання Позивачки на ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є безпідставним, так як дана стаття передбачає виплату нарахованої суми пенсії, яка не була отримана з вини органу, що призначає та виплачує пенсію. Вказані позивачкою суми пенсії їй не нараховувались, тому не можуть їй виплачуватись без обмеження строку. Враховуючи наведене, просить в позові відмовити.
З”ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Статтею 49 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі Закон № 796-ХІІ) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв”язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, зокрема інвалідам ІІ групи – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 цього Закону здійснюється повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Наявність такого права у Позивачки є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується статтею 46 Конституції України. Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої згідно зі ст.28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІУ) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи та віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі ст.ст.49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Наведене стверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 14.02.2002 року Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, довідкою Івано-Франківської МСЕК № 018902 від 04.02.2002 р. про інвалідність другої групи захворювання, пов”язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
На звернення ОСОБА_3 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” листом від 08.04.2010р. № 156/Ю-18 управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі відмовило, посилаючись на те, що Позивачка як одержувач пенсії не перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Снятинському районі.
На звернення ОСОБА_3 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” листом від 24.04.2010р. № 17/Ю-12 управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі відмовило, посилаючись на те, що Позивачка отримує пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, виходячи із розміру 19 грн. 91 коп. Підстав для перерахунку пенсії немає, оскільки згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
При визначенні строку, у межах якого позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають захисту, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до положень ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається із довідки Івано-Франківської МСЕК № 018902 від 04.02.2002 р. про інвалідність другої групи захворювання, пов”язаного з впливом аварії на ЧАЕС. Згідно виписки з амбулаторної карти хворої № 394 від 23.03.2010 р. ОСОБА_3 з лютого 2000 року по лютий 2010 року постійно хворіє тяжкими захворюваннями, пов’язаними з впливом аварії на ЧАЕС, неодноразово лікувалась в умовах стаціонару та амбулаторно. Ці обставини суд визнає поважними причинами пропущення позивачкою позовної давності, тому її порушене право на отримання пенсії згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягає захисту за останні три роки, що передували зверненню до суду, тобто з 19 квітня 2007 року. Посилання Позивачки на застосування при вирішенні спору положень ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суд відхиляє, оскільки дана стаття передбачає виплату нарахованої суми пенсії, яка не була отримана з вини органу, що призначає та виплачує пенсію. Вказані позивачкою суми пенсії їй не нараховувались, тому не можуть їй виплачуватись без обмеження строку.
На час виплати пенсії позивачці з 19 квітня 2007 року законодавством України було встановлено наступний розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зокрема у ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Чинним законодавством у 2007 році не встановлювались обмеження щодо застосування розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зокрема для реалізації положень ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Підпунктом 15 пункту 28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було змінено редакцію ст.54 Закону України № 796-ХІІ та встановлено, що із 01.01.2008 р. у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, по ІІ групі інвалідності – 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Стаття 50 ЗУ № 796-ХІІ передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірах, зокрема інвалідам ІІ групи – 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), ряд положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема положення пункту 28 розділу ІІ вказаного Закону. Тому перерахунок пенсії Позивачці у 2008 році слід проводити за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, оскільки з січня 2008 року діяли положення п.28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у травні 2008 року – червні 2008 року становив 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн., з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року – 695 грн.
Розрахунок пенсії Позивачці управління ПФУ в Коломийському районі провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в п.2 постанови від 3 січня 2002 р. № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при вирішенні спору суд, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами доходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю особам, віднесеним до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Отже, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-ІУ) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Суд відхиляє посилання представника Відповідача на те, що положення ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України № 796-ХІІ. Положення ч.3 ст.28 Закону № 1058-ІУ не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших, пов”язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
З наведених підстав позов підлягає до часткового задоволення. Дії управління ПФУ в Коломийському районі щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 основної пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю за період з 19 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року слід визнати протиправними та зобов”язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачці основної та додаткової пенсії у відповідності до статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за вказаний період.
Разом з тим вимога Позиваки про зобов”язання Відповідача станом на 01.04.2010 року встановити їй пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та проводити відповідні перерахунки, застосовуючи правила, передбачені ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, задоволена бути не може, оскільки встановлення розмірів пенсії на майбутній час не входить до компетенції суду, а на час розгляду справи відсутні докази порушення прав Позивачки зі сторони Відповідача в майбутньому.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
На підставі ст.ст.8, 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.257, 267 ЦК України та керуючись ст.ст.209, 212-215,218 ЦПК України, –
в и р і ш и в :
поновити ОСОБА_3 строк позовної давності для звернення за захистом прав та законних інтересів, пропущений з поважних причин.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії у відповідності до ст.50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 19 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_3 як інваліду ІІ групи, у період з 19 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року відповідно до ст.ст. 50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з розміру основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, 75% мінімальної пенсії за віком, що встановлена згідно розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за відповідні періоди.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за період з 19 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Головуючий: