ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.07.06 р.                                                                               Справа № 16/232                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

При секретарі  судового  засідання Москаленко  О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Ландгут Україна”               м. Донецьк

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк

Про стягнення    105 835  грн. 90 коп

          За участю:

  Представників сторін :          

  від позивача:                       Прощенко О.С.   по  дор.

  від  відповідача :                         Петухова Я.М.  по  дор.  

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Ландгут Україна” м. Донецьк  звернулось  до господарського   суду  Донецької  області   з  позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк про стягнення: 95 940 грн.  00   коп. – суми основного  боргу , 9 895 грн. 90 коп. -  пені , а всього 105 835 грн. 90  коп.       

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні не було надано клопотання про відмову від фіксації судового процесу  технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено. Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

           У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

           Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування  своїх  вимог позивач  посилається на не належне виконання з боку відповідача умов договіру поставки № 27/10/3 від  27.10.2005 р., на специфікацію № 1 від 27.10.2005р., на акти прийому передачі товару: № 1 від 09.11.2005 р., № 2 від 10.11.2005 р., № 3 від 11.11.2005 р., № 4 від 12.11.2005 р., № 5 від 13.11.2005 р., № 6 від 14.11.2005 р., № 7 від 15.11.2005 р., № 8 від 22.11.2005 р., № 8 від 24.11.2005 р., № 9 від 26.11.2005 р.

            Відповідач    проти  завлених вимог  не  заперечує , суму боргу не оспорив.

          Розглянувши матеріали справи,  заслухавши  пояснення  представників  сторін  ,  суд встановив:

27.10.2005 р. між  позивачем  та  відповідачем   був укладений договір №  27/10/3.  

Данний  договір  за  своєю  правовою  природою  є  договіром  поставки .

          Так ,  відповідно  до  ст. 698  ЦК України   за  договором  поставки  організація  поставщик зобов`язується  передати  у  певні  строки організації - покупцеві  у властність   товар .  Договір  поставки  є  двостороннім  договором  і  передбачає  взаємні  зобов`язання   сторін .

Відповідно  до п. 1.1. договору поставки № 27/10/3 від 27.10.2005 року, постачальник (відповідач по справі ТОВ “Ардал”) зобов’язується передавати у власність покупцю (позивачу по справі ТОВ “Ландгут Україна) товар (сировину для виробництва комбікорму - кукурудза) у кількості та асортименті згідно до оформлених специфікацій, які є невідємними частинами даного договору, а покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно ст. 171  ЦК  України, взаємні  зобов`язання за  договором  повинні  виконуватись  одночасно , якщо  в  закону  , договору  або  змісту  зобов`язання  не  впливає   інше.

Згідно з пунктом 3.1 договору, розрахунки здйснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах визначених у оформлених специфікаціях.

Відповідно до специфікації від 27 жовтня 2005 року порядок розрахунуку передбачає 100 % передплату – 28 жовтня 2005 року, яку здійснив позивач (ТОВ “Ландгут Україна) на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджує платіжнє доручення        № 1970 від 28 жовтня 2005 року. Сума передплати складає 164 000 грн. 00 коп.        

У специфікації від 27 жовтня 2005 року зазначені строки поставки, а саме: 31 жовтня 2005 р. – 40 тон; 01 листопада 2005 р. – 40 тон; 02 листопада 2005 р. – 40 тон; 03 листопада 2005 р. – 40 тон; 04 листопада 2005 р. – 40 тон; 07 листопада 2005 р. – 40 тон; 08 листопада 2005 р. – 40 тон; 09 листопада 2005 р. – 40 тон; 10 листопада 2005 р. – 40 тон; 11 листопада 2005 р. – 40 тон. ( в загалі 400 тон), на загальну суму 164 000 грн.

Згідно актів прийому-передачі відповідно до договору № 27/10/3 відповідач  поставив на адресу позивача товар (сировину для виробництва комбікорму - кукурудза) на загальну суму 68 060 грн. Решта товару, загальною вартістю 95 940 грн. відповідачем не була поставлена.

Акт звірки між відповідачем та позивавчем, який був наданий господарському суду Донецькой області підтверджує, що станом на 26.07.2006 р. заборгованість відповідача складає 95 940 грн. 00 коп.

Позивач (ТОВ “Ландгут Україна”) надіслав на адресу відповідача (ТОВ “Ардал”) претензію № 80 від 12 березня 2006 року, з вимогами про відшкодування суми збитків (вартість оплаченого, але недопоставленого відповідачем товару), а також на підставі ч. 3 ст. 612 відмовляється від подальшого прийняття виконання зобов’язання ТОВ «Ардал» за договором № 27/10/3 від 27 жовтня 2005 року.

          Претензія відповідачем була проігнорована. Відповідь не надана.   

Пунктом 4.3. договору № 27/10/3 від 27.10.2005 року передбачено, що за порушення термінів або строків встановлених п. 1.4. договору, постачальник відшкодовує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у день від вартості не поставленого, або не заміненого товару.

На  підставі  п 4.3. договору позивачем нарахована пеня в розмірі 9 895  грн.  90  коп.

Згідно зі ст. 549 ЦК  України   неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (  за умовами  передбаченими договором). Пеня - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання  за  кожен  день прострочення.

В даному випадку у позивача згідно з п. 4.3 договору № 27/10/3 від 27.10.2005 року  грошове зобов’язання відсутнє.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року за прострочення грошових зобов’язань, суб’єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, боржники сплачують кредиторам пеню в розмірі, який встановлений договором, але не може перевищувати подвійної залікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за котрий стягується пеня.

На підставі зазначеного, вимоги позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ландгут Україна”  м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк щодо стягнення пені в розмірі 9 895,90 грн. суперечать діючему законодавству.

В порушення умов  вищевказаного  договору  та  стверджень позивача   відповідач   на  момент подачі  позову залишок суми передплати позивачу не повернув.   

Таким  чином, сума основного боргу відповідача, на момент подачі позову по  вищевказаному  договіру  складала 95 940 грн. 00 коп.            

Відповідно до ст.526  ЦК України зобов`язання   повинні  виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно  ст. 49 ГПК України   господарський  суд  покладає  стягнення  судових  витрат   пропорційно  розміру  задоволених вимоги  на сторін  (відповідача по  справі).

Відповідач  суму основного  боргу не оспорив.

Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають  частковому   задоволенню.          

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст.ст. 171, 526, 549, ч. 3 ст. 612, 698, ЦК України, і керуючись ст.33, 34, 43, ст. 49, 82-85 ГПК України, -      

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ландгут Україна”               м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк   задовольнити    частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ардал” м. Донецьк на  користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ландгут Україна” м. Донецьк –    95 940 грн. 00  коп.  -  основного  боргу , 959  грн. 40  коп.  -   витрати по сплаті держмита і    118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

В частині  стягнення пені, відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

Суддя                                                                         Манжур В.В.