Справа № 2-644/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010  року  Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Чирського Г.М.,

при секретарі: Білоус Л.П.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

захисника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування квартири здійсненим та визнання права власності на квартиру, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду посилаючись на те, що протягом тривалого часу вона доглядала за ОСОБА_6, яка доводилась їй тіткою і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. До смерті тітка проживала одна, потребувала стороннього догляду, у зв»язку з чим вона останні п»ять років надавала їй необхідну допомогу, вела домашнє господарство, оплачувала необхідні витрати, лікування. За кілька днів до смерті ОСОБА_6 сказала, що дарує їй квартиру АДРЕСА_1 і збирається узаконити дарування після покращення стану здоров»я, але померла раптово, будучи невзмозі оформити договір дарування на її користь вказаного майна. Просила суд визнати договір дарування АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та нею здійсненим, визнати за нею право власності на вказану квартиру.

У судовому засіданні позивач та її захисник підтримали позовні вимоги із зазначених вище підстав.

Відповідачі будучи повідомленими належним чином, у судове засідання не з»явилися, у своїх письмових заявах позовні вимоги не визнали, просили справу розглядати без їх участі, при цьому  ОСОБА_4 – за участю захисника.

Заслухавши позивача та її представника, захисника відповідача, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

  Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_6 та ОСОБА_12 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 01.03.1994 р.

Відповідно до Свідоцтва про смерть ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., а ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Згідно рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 17.02.2010 р., яке вступило у законну силу, за ОСОБА_4 – відповідачем у справі, визнано право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно – квартиру АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_6

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.03.2010 р. ОСОБА_4 є власником зазначеної квартири.

Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з представлених у попередньому судовому засіданні відповідачем ОСОБА_4 документів, 11.10.2007 р. ОСОБА_6 заповідала все належне їй майно ОСОБА_4,вказаний заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі.

Згідно ст. ст. 1233, 1254, 1247 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або внести до нього зміну. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 набув право власності на спірну квартиру правомірно відповідно до чинного законодавства.

Оцінюючі доводи позивача стосовно визнання здійсненим договору дарування та визнання у зв»язку з цим права власності спірної квартири суд виходить з того, що відповідно до ст. ст.. 717, 719 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.        

Згідно ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному освідченню виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У зв»язку з тим, що спір виник стосовно нерухомого майна, до вказаних правовідносин слід застосовувати норми ст. 210 ЦК України, за якою правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації; а також ст. 640 ЦК України, за якою договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

При цьому, виходячи із роз»яснень п. 8 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними», відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладання, зокрема, не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача. Згідно із ст. ст. 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає державній реєстрації.

Таким чином, оскільки правочин щодо передачі квартири АДРЕСА_1 позивачу у дар потребував державної реєстрації та нотаріального посвідчення, позивачем не надано доказів, які підтверджують додержання вказаних форм під час його укладання, тому виходячи із змісту ст. ст. 210, 640 ЦК України він не може бути визнаним укладеним та здійсненим, на що направлені вимоги позивача.

Суд не приймає до уваги в якості доказів покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 щодо дійсності усного договору дарування між позивачем та ОСОБА_6, оскільки вони не містять інформації щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору дарування.

При цьому, як вбачається з показів свідка ОСОБА_11, на момент 16.04.2009 р., коли його позивач запросила для посвідчення договору дарування як нотаріуса, він побачив, що ОСОБА_6 була мертва, а згідно Спадкового реєстру був зареєстрований заповіт останньої. Вказані свідчення узгоджуються з іншими доказами, представленими відповідачем ОСОБА_4

Посилання позивача на те, що ОСОБА_4 не доглядав за ОСОБА_6 не стосуються заявлених вимог щодо спірних правовідносин та спростовуються показами свідка ОСОБА_10 у частині оплати відповідачем продуктів харчування та опалення та приїжджав 1 раз у 1-1,5 місяці, навіщаючи ОСОБА_6  

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

    У задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

    Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після її подачі, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                     Г.М.Чирський