Справа № 2-а-126/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2010 року смт. Роздольне
Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя - Тєдєєва О.А.,
при секретарі - Нечипорук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Первомайського району при УДАІ в АР Крим сержанту міліції Кодак Олексія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ Первомайського району при УДАІ в АР Крим сержанту міліції Кодак О.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої вимоги мотивує тим, що 15.02.2010 року відповідач виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП та було призначено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300 гривень. В постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом та порушив правила проїзду пішохідного переходу, не надав перевагу у русі пішоходам, які знаходилися на пішохідному переході, чим порушив вимоги п. 18.1. Правил дорожнього руху України. Позивач з зазначеною постановою не згоден, оскільки вважає, що вона не відповідає вимогам закону та обставинам справи. У протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким було створено перешкоду та небезпеку, у момент наближення позивача до пішохідного переходу, не було пішоходів, яким би було створено перешкоду у русі, за таких умов, вважає, що його обов’язку знижувати швидкість руху або зупинятися не існувало. Між тим, така особа є потерпілим по справі або принаймні свідком, дані цих осіб є відомостями, які мають бути обов’язково при наявності свідків та потерпілих зазначатися у протоколі – сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків. Вважає, що пояснення цих осіб (свідка або потерпілого) є доказами по справі, відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. Також вважає, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, не тільки порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП. За таких умов, вважає, що його права при такому розгляді справи грубо порушено, у зв’язку з чим, просить визнати постанову незаконною та скасувати, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву, відповідно до якої просить суд розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, відповідно до якої просить справу розглядати за його відсутності на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, у задоволенні позову просить відмовити.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у заяві, у якій зазначив: водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом на 35 км автодороги Красноперекопськ – Сімферополь, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, яким він не надав перевагу, чим створив перешкоду у їх русі. В поясненнях позивач визнав себе винним. Копію протоколу та постанови отримав під підпис. Відповідач просить відмовити позивачу у відновленні строку для звернення до суду на підставі ст. 100 ч. 1 КАС України, у зв’язку з тим, що він був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, ознайомлений зі ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних правових підстав.
Судом встановлено, що 15.02.2010 року інспектором ДПС ВДАІ Первомайського району при УДАІ в АР Крим сержантом міліції Кодак О.А. була ухвалена постанова АК № 341659 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, а також постанови, 15.02.2010 року о 17 годині 26 хвилин, на 35 км а/д Красноперекопськ – Сімферополь, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», д.н. НОМЕР_1, порушив правила проїзду пішохідного переходу, не поступився пішоходам, які знаходились на пішохідному переході, чим порушив вимоги п. 18.1. Правил дорожнього руху України, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 18.1 Правил дорожнього руху, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 N341) одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних інтересів (підпункт 5 пункту 4 Положення).
Відповідно до статей 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Згідно пункту 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) - у випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення; згідно п. 2.7 зазначеної інструкції – до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Зібрані по справі про адміністративне правопорушення докази відповідно до статті 251 КУпАП повинні підтверджувати наявність правопорушення, місце, час його скоєння, наявність свідків, потерпілих при обставинах, які встановлюються, винність особи у вчиненні правопорушення.
Разом з тим, відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Крім того, Пленум Верховного Суду України Постановою №14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності (п.24).
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів, які б доводили вину позивача, окрім протоколу про адміністративне правопорушення в матеріалах справи відсутні. Крім того, в запереченнях до позову відповідач зазначив, що відносно водія було складено протокол про адміністративне правопорушення у зв’язку з тим, що ним не було надано перевагу в русі пішоходу, який переходив дорогу. Однак, пояснення пішохода (потерпілого або свідка) з приводу вказаного правопорушення відповідачем відібрані не були. За таких обставин, говорити про доведеність вини позивача не можна.
Таким чином, при ухваленні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача, суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винуватість позивача у вчинені порушення, будь-які письмові докази, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, у якому містяться письмові пояснення позивача, на підтвердження порушення позивачем ПДР в матеріалах справи відсутні; при розгляді справи, відповідач всебічно та повно не з’ясував обставини справи, а саме не відібрав пояснення пішоходів, яким було створено перешкоду у русі, пояснення яких є доказами по справі, а також відсутність відомостей про яких – протирічить вимогам ст. 256 КУпАП.
Суд вважає, що інспектором ДПС ВДАІ Первомайського району при УДАІ в АР Крим сержантом міліції Кодак О.А. не надано необхідних доказів про підтвердження законності постанови, оскільки до постанови по справі про адміністративне правопорушення не додані данні про те, що ОСОБА_1 15.02.2010 року о 17 годині 26 хвилин на 35 км автодороги Красноперекопськ – Сімферополь порушив правила проїзду пішохідного переходу, не поступився пішоходам, які знаходилися на пішохідному переході, а не в іншому місці.
Позивач заперечує дане правопорушення, а в матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані про це, а саме: схема або графічні матеріали даної ділянки дороги, характеристика даної ділянки дороги, а також відповідач не надав цих даних у судове засідання.
З зазначених підстав, суд вважає, що інспектор ДПС ВДАІ Первомайського району при УДАІ в АР Крим сержант міліції Кодак О.А. припустився порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановивши вину особи не прийнявши мір для уточнення обставин та не допитавши свідків або потерпілих.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення у відповідності до вимог ст. 71 КАС України, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості, а також пояснення свідків або потерпілих, зокрема пішоходів, яким не надав перевагу в русі під час проїзду нерегульованого перехрестя позивач, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог та вважає, що в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Стосовно вимог відповідача відмовити позивачу у відновленні строків для звернення до суду за захистом прав на підставі ст. 100 ч. 1 КАС України, суд вважає ці доводи безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач звернувся до суду за захистом порушених прав у строк, встановлений ст. 289 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. 71, 100 ч. 1, 158-163 КАС України, ст.ст. 7, 9, 247, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП; п.п. 2.6, 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463); п. 18.1. Правил дорожнього руху України, суд,
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ Первомайського району при УДАІ в АР Крим сержанту міліції Кодак Олексія Анатолійовича від 15 лютого 2010 року АК № 341659, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 300 гривень.
Закрити адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Роздольненський районний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: