справа №2-963/10
Рішення
іменем України
09 червня 2010 року Голопристанський районний суд Херсонської області
в складі головуючого судді - Охтень А.А.,
при секретарі - Адонка К.О.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
відповідача – ОСОБА_2, її представника – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гола Пристань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Голопристанського округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі продажу недійсним,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що з 09.11.1996 року по 14.06.2005 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. За час шлюбу ними придбано будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу товарної біржи «ВА-БАНК» від 31.10.2003 року та даний договір за рішенням суду 05.11.2007 року визнано дійсним. 04.07.2009 року між відповідачами укладено договір купівлі продажу зазначеного спільно нажитого майна подружжя без згоди позивача, у зв’язку з чим позивач просить визнати угоду між відповідача від 04.07.2009 року недійсною та зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 кошті за будинок у розмірі 237806, 00 грн., а ОСОБА_4 повернути спірний будинок, стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати договір купівлі продажу недобудованого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 04 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 285 – недійсним з моменту його укладення. Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 отримані за договором купівлі продажу кошти у сумі 135000 грн., а ОСОБА_7 повернути недобудований будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 171 грн.
Представник відповідача та відповідач проти позову заперечували, та вважають, що позивач не має права для пред’явлення позивних вимог, оскільки він не був стороною даного правочину, також позивач пропустив трьохрічний строк щодо визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та взагалі право власності за відповідачем визнано за рішення суду, внаслідок чого позивач не має до даного майна ніякого відношення.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, повідомлена судом належним чином, про причини неявки не повідомила.
Третя особа у судове засідання не з’явилась, просила справу розглянути у її відсутності.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що з 09.11.1996 року по 14.06.2005 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2.
На підставі договору купівлі продажу зареєстрованого товарною біржею «ВА-БАНК» 31.10.2003 року ними придбано будинок АДРЕСА_1
Збуріївка Голопристанського р-ну, у подальшому даний договір визнаний дійсним за рішенням суду від 05.11.2007 року та зареєстровано в єдиному державному реєстрі право власності за ОСОБА_2.
04 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі продажу недобудованого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 285. Продаж за домовленістю сторін вчинено за 135000 грн.
В матеріалах по спірному договору купівлі продажу, наданих приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу ОСОБА_5, згода позивача на дану угоду відсутня, натомість є заява ОСОБА_2 від 04.07.2009 року, відповідно до якої, вона підтверджує той факт, що продає недобудований будинок за адресою АДРЕСА_1, який придбала за свої кошти, оскільки на час набуття права власності була неодружена і осіб, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності відповідно до ст.65, 74, 94 СК України немає. Наданий ОСОБА_2 паспорт не містить відмітки про реєстрацію шлюбу.
Відповідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, правочин не може суперечити чинному законодавству України.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до роз’яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику про визнання угод недійсними» відсутність згоди одного із подружжя на відчуження спільного майна може бути підставою для визнання недійсною угоди в тому випадку, коли угода потребувала обов’язкового нотаріального посвідчення.
У зв'язку з недодержанням, в момент вчинення правочину, вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 ЦК України, договір купівлі - продажу недобудованого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 04 липня 2009 року, суд вважає недійсним.
Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути у натурі другій стороні все одержане на виконання цього правочину.
Заперечення відповідача та її представника суд не може прийняті до уваги, оскільки у даному випадку звернення позивача до суду із позовом про визнання спірної угоди недійсною передбачено законом, строк позовної давності щодо предмету даного спору не сплив, також суд враховує, що право власності на зазначене нерухоме майно визнано за відповідачем рішенням суду на підставі визнання угоди дійсною, а ні при розподілі сумісно нажитого майна подружжя.
З урахуванням викладеного, беручі до уваги роз’яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику про визнання угод недійсними», суд приходить до висновку, що в межах заявлених позовних вимог позов підлягає задоволенню в повному обсягу.
Керуючись ст. 60, 65, 69, 70 СК України, ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 88, 209-212 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити у повному обсягу.
Визнати договір купівлі продажу недобудованого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 04 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстр № 285 – недійсним з моменту його укладення.
Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 отримані за договором купівлі продажу кошти у сумі 135000 грн., а ОСОБА_7 повернути недобудований будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 171 грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга - протягом 20 днів з дня подання заяви.
Суддя