Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Примаченка В.О.
при секретарі судового засідання - Третьяковій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 29 675 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 9 грудня 2008 року на автодорозі Фастів-Митниця ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Шевролет Авео», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснила зіткнення з автомобілем «Хюндай Гетз», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача та заподіяв йому механічні пошкодження, які відповідно до висновку – звіту про оцінку автомобіля матеріальний збиток завданий позивачу як власнику автомобіля складає 75 175 грн., оскільки страхова компанія «Українська страхова група» виплатила позивачу 45 500 грн. шляхом погашення частини кредиту. Різницю вартості відновленого ремонту автомобіля в сумі 29 675 грн. (75175 – 45500) зобов’язалася добровільно сплатити відповідач однак в подальшому відмовилася сплатити вказану суму.
Крім того, позивач зазначає, що йому заподіяно моральну шкоду оскільки внаслідок ДТП він переніс фізичні моральні страждання, оскільки змінився на певний час звичайний спосіб життя позивача, До цього часу позивач не в змозі відремонтувати автомобіль внаслідок низького матеріального стану, відсутність автомобіля позбавило позивача та його сім'ю можливості користуватися транспортним засобом, позивач став нервуватися, погано спати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з вищевикладених підстав.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, під умовою, що погоджуються сплатити вказану у позові суму у разі передачі відповідачу залишків автомобіля позивача, оскільки вартість відновлювального ремонту є більшою ніж ринкова вартість самого автомобіля.
Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з’явився. Надали пояснення по суті позовних вимог та простять проводити розгляд справи за їх відсутності. При цьому у своїх поясненнях третя особа заявила, що матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу без урахування величини втрати товарної вартості та з урахуванням розцінок Київського регіону складає 75 175 грн., вартість працездатних та ліквідних складових зазначеного транспортного засобу складає 30 722 грн. 28 коп. Страховик відповідно до положень п.9.4.2 Договору страхування за згодою страхувальника розрахував суму страхового відшкодування з урахуванням ринкового попиту на залишки автомобіля. Вартість працездатних та ліквідних складових транспортного засобу позивача складає 30 722 грн. 28 коп. З рахуванням цього страхувальником сума страхового відшкодування визначена в розмірі 45 634 грн. 05 коп. Третя особа своєї конкретної правової позиції щодо вирішення спору по суті не висловила.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
9 грудня 2008 року на автодорозі Фастів-Митниця ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Шевролет Авео», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснила зіткнення з автомобілем «Хюндай Гетз», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача та заподіяв йому механічні пошкодження, в сумі 75 175 грн., страхова компанія «Українська страхова група» виплатила позивачу 45 500 грн. шляхом погашення частини кредиту. Різницю вартості відновленого ремонту автомобіля в сумі 29 675 грн. залишилась не відшкодованою та витрати на проведення експертизи складають 490 грн.
Постановою старшого інспектора з дізнання ВДАІ Васильківського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській о області від 18 грудня 2008 року за фактом ДТП за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки на час прийняття процесуального рішення не було встановлено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень завданих ДТП ОСОБА_1
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, яку суд оцінює в розмірі 3000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України о соба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Р озмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України м айнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В судовому засіданні позивач надав докази, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2, а саме:
• постановою старшого інспектора з дізнання ВДАІ Васильківського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 18.12.2008 року відповідно до якої встановлено, що 09.12.2008 року о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи автомобілем марки «Шеврполет Авео», державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі Фастів - Митниця в напрямку автодороги Київ-Одеса, не врахувала дорожню обстановку, не вибрала безпечну швидкість руху внаслідок чого не впоралася з керуванням автомобіля, допустила виїзд на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем «Хюндай – Гетс», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який рухався в напрямку до м. Фастів. Внаслідок травми ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді:закритої травми грудної клітини, забою м’яких тканин лівого плеча.
• поясненнями самої відповідача, яка не заперечувала, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення з її боку вимог Правил Дорожнього руху України.
В судовому засіданні позивача надано докази, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому заподіяно матеріальну шкоду, а саме:
• звітом №163412 про оцінку автомобіля «Хюндай Гетс» 1.6 і держномер НОМЕР_3 від 31.12.2008 року, відповідально до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Хюндай Гетс» 1.6 і держномер НОМЕР_3, в результаті його пошкоджень при ДТП без урахування величини втрати товарної вартості та з урахуванням розцінок Київського регіону складає 75 175 грн. в тому числі ПДВ 12529 грн. 16 коп. Відповідно до мотивувальної частини звіту при визначенні матеріальної шкоди спеціаліст виходив з того, що витрати на ремонт складають 143 724 грн., ринкова вартість автомобіля складає 75 175 грн. За таких обставин матеріальний збиток дорівнює ринковій вартості.
• ремонтною калькуляцією до звіту про оцінку, з якої видно, що витрати на ремонт складають 143 724 грн. ;
• протоколом огляду транспортного засобу від 24.12.2008 року в якому зафіксовані пошкодження автомобіля «Хюндай Гетс» 1.6 і держномер НОМЕР_3.
• фототаблицею до звіту про оцінку автомобіля №163412, на якій проведена фотофіксація механічних пошкоджень автомобіля позивача
• відповідно до вартості звіту №163412-1 про оцінку автомобіля вартість працездатних та ліквідних складових автомобіля «Хюндай Гетс» 1.6 і держномер НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнту їх фізичного зносу за мінусом вартості робіт по їх демонтажу, складає 30 722, 28 грн.
У суду не викликають сумнівів викладені у звіті №163412 про оцінку автомобіля «Хюндай Гетс» 1.6 і держномер НОМЕР_3 від 31.12.2008 року дані щодо розміру матеріальної шкоди.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача в позовній заяві, що пошкодження неправомірними діями відповідача майна позивача, певною мірою змінило спосіб його життя та життя членів його сім'ї, оскільки автомобіль не використовується, внаслідок чого певною мірою змінився спосіб життя позивача та його сім'ї. Крім того, позивач пережив певні душевні страждання внаслідок пошкодження автомобіля. Суд вважає, що вказані обставини позначились на психічному стані позивача та призвели до душевних страждань.
В той жде час позивачем суду не надано докази, що ДТП призвело до того, що позивач став погано спати та нервувати.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує вік відповідача, яка є молодою, працездатною людиною, матеріальне становище відповідача, яка не працює. За таких обставин суд враховуючи вимоги розумності і справедливості визначає розмір моральної шкоди в сумі 300 грн.
Врахувавши все вище викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду на суму 29 675 грн. в межах заявлено цивільного позову та моральну шкоду у сумі 3000 грн. в іншій частині позову відмовити.
Суд не знаходить підстав для передачі залишків автомобіля відповідачу, оскільки як видно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ААС 389531 автомобіль придбаний у кредит ОСОБА_1, а за таких обставин на нього може бути звернуте стягнення в рахунок погашення кредиту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, ст. 1187, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212 – 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 29 675 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а також понесені судові витрати в сумі 466 грн., 75 коп., а всього 33 141 (тридцять три тисячі сто сорок одна) грн. 75 коп.
Автомобіль марки «Хюндай Гетз», державний номерний знак НОМЕР_3 залишити позивачу ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя В.О. Примаченко