Справа № 2-а-18/2010р.

ПОСТАНОВА

                                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2010 року                                                                                                                      смт. Стара Синява

    Суддя Старосинявського районного суду Хмельницької області Баськов М.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,

                        встановив:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за 2007 рік, починаючи з 9 липня 2007 року, та за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року, посилаючись на те, що відповідачем виплата пенсії проводилась не в повному обсязі - без врахування вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою передбачено підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року і №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

      В  судове засідання позивачка не з'явилися, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.  

    Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області –  який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також надав суду заперечення на позов, в якому зазначив, що пенсія позивачці виплачувалася у вказаний період згідно вимог законодавства, а також наполягає на відмові позивачці у задоволенні позовних вимог щодо виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в зв'язку із пропущенням строків звернення до суду.  

    В зв'язку із наданням особами, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.  

    Суд, дослідивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В ході судового розгляду встановлено, що позивачка є дитиною війни, тобто вона є громадянкою України, якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, та має право на пільги,  передбачені  Законом України   “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на підвищення до пенсії.

                            []

    Позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2007 році не виплачувалося, а у 2008 році виплачено частково – в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Дані обставини підтверджуються паспортом та пенсійним посвідченням позивачки, довідками Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області, а також визнані представником відповідача в запереченні на позов.

    Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Зазначена норма діє з 01 січня 2006 року згідно із п.1 Прикінцевих положень цього ж закону.

    Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-5 (далі – Закон №489-5) та пунктом 41 розділу 2  Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-6 (далі – Закон №107-6) було зупинено та внесено зміни до   ст. 6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни” і встановлено нові  умови надання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії.

    Відповідно до ст. 111 Закону №489-5 підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Згідно із п. 41 розділу 2 Закону №107-6, якою внесено зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний статус дітей війни”, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України, положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008року визнано неконституційними положення пункту 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” .

    У вказаних рішеннях  Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає положенням Конституції України.

    В силу п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України  №6-рп/2007 від 09.07.2007 року і п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008року положення статей Закону №489-5 і Закону №107-6, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаних рішень, тому норми Закону України “Про соціальний статус дітей війни” щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.

    Частиною 2 ст. 152 Конституції України визначено, що закони і інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

                            []

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,   свобод   та   інтересів   особи   встановлюється   річний  строк,   який,   якщо   не   встановлено   інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

    На думку суду позивачка пропустила зазначений строк звернення до суду з поважної причини, при цьому суд враховує що позивачка є людиною похилого віку, проживає в сільській місцевості та була позбавленні можливості отримання належної правової допомоги, а тому справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

    Враховуючи викладене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо не нарахування і не виплати позивачці підвищення до пенсії відповідно до вимог законодавства, а тому ОСОБА_1 має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 рік –  починаючи з 9.07.2007р. та за 2008 рік – починаючи з 22.05.2008р., із врахуванням виплат, проведених у 2007- 2008 роках.

    На підставі  ст. 152 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, рішень Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст. ст. 4-15, 70-71, 86, 158-163, 186 КАС України, ст. ст.15, 291, 294-296 ЦПК України, суд      

                                                                          постановив:

    Адміністративний позов задовольнити.

      Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області щодо невиплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії в 2007-2008 роках відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

      Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за 2007-2008 роки -  з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплат, проведених у  2007-2008 роках.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня з дня одержання особою, яка бере участь у справі,  копії постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                            Суддя                                                                       М.М.Баськов