Справа № 2-267/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді  – Хайкіна В.М.

при секретарі – Орловій  І.С.    

з участю судового розпорядника - Акіншиной Л.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області, про визнання права власності на самочинне будівництво,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в вересні 2009 року звернувся до суду з позовною заявою до Ізюмської міської ради Харківської області, про визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок та господарські будівлі, пояснивши в заяві що згідно рішення Ізюмської міської ради народних депутатів № 182 від 15 березня 1988 року, йому надано земельну ділянку по АДРЕСА_1, для будівництва житлового будинку. В травні 1988 року, в Ізюмській державній нотаріальній конторі був укладений договір про надання позивачу в безстрокове користування земельної ділянки за реєстром 3007.  В 2002 році, самочинно, без відповідного дозволу на зміну типового проекту житлового будинку і перепланування, збудовано житловий будинок та господарські будівлі з відхиленням від проекту забудови: А-1ж - житловий будинок розміром 9,40х11,45 м.,             а - тамбур розміром 1,60х1,65 м., Б - вбиральню розміром 1,0х1,10 м.  Будівництво є самочинним, оскільки виконано з відхиленням від проекту забудови, згода сусідів не потрібна. Згідно довідки Ізюмського БТІ від 17.09.2009 року, вартість самочинного будівництва становить 119496 грн. Просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача Ізюмської міської ради Харківської області, в судове засідання, не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням справу слухати у його відсутності, а також письмові заперечення, з яких вбачається, що право власності на об’єкт нерухомості за позивачем не може бути визнане судом, так як земельна ділянка, на якої розташовані об’єкти нерухомості, не належать позивачу на праві власності чи праві користування.

Суд вислухавши пояснення сторони, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- згідно рішення Ізюмського міської ради народних депутатів № 182 від 15 березня 1988 року, позивачу надано земельну ділянку  по вул. Республіканській 22-А в м. Ізюм Харківської області, для будівництва житлового будинку.

- відповідно до договору від 30.06.1988 року, засвідченого нотаріусом державної нотаріальної контори Ізюмського району Харківської області Зелинською Т.І., зареєстрованого в реєстрі за № 3007, позивачу була надана в безстрокове користування земельна ділянка для будівництва житлового будинку на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1.

- позивачем у 2002 році, було збудовано житловий будинок А-1ж розміром 9,40х11,45 м.,  а-тамбур розміром 1,60х1,65 м., Б - вбиральню розміром 1,0х1,10 м.

    - згідно висновку комунального підприємства «Проектне бюро міста Ізюм» від 01 вересня 2009 року, самочинне будівництво виконане з порушенням ДБН, а саме, будівництво виконано з відхиленням від проекту забудови. Письмова згода співвласників, сусідів не потрібна.

    - довідкою Ізюмського БТІ від 17.09.2009 року встановлено що дійсна вартість самочинного будівництва становить 119496 грн.

    Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, самочинним будівництвом визнається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній дiлянцi, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм i правил.

Враховуючи той факт, що спірне приміщення було збудовано з відхиленням від проекту забудови, збудоване приміщення є самочинним.

    Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

    Згідно ст.376 ЦК України, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане виключно за рішенням суду.

При таких обставинах, суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.10,11,18,208,209,210,212,214,215,218 ЦПК України, ст.376,392 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_2 до Ізюмської міської ради Харківської області, про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на самочинне будівництво: А-1ж - житловий будинок розміром 9,40Ч11,45 м., загальною площею 90,3 кв.м., житловою площею 62,0 кв.м., а – тамбур розміром 1,60Ч1,65 м., Б – вбиральню розміром 1,0Ч1,10 м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом  подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: