ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р.                                                            Справа № 61/64-10

вх. № 1599/4-61

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

першого відповідача - не з"явився;

другого відповідача - ОСОБА_2 - особисто за паспортом серії МН 849201 від 30.05.2006р.;

третього відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" , Дніпропетровська область, м. Нікополь

 до  

1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків   

про стягнення 9651,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -  ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі  Дніпровської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до: 1).ФОП ОСОБА_3; 2).ФОП ОСОБА_2; 3).ФОП ОСОБА_4  про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредиту №ДК 139-72 від 18.06.2008р. та договором поруки №99 від 18.06.2008р., за основною сумою кредиту -  6700,95грн., за відсотками  - 1864,59грн. та пені у сумі 1086,14 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідачів.

В судове засідання 26.05.2010р. представник позивача не з"явився, через канцелярію суду надав заяву (вх.№9817), в якій просив розглядати сраву за відсутності представника позивача.

Перший відповідач (ФОП ОСОБА_3) в судове засідання 26.05.2010р. не з’явився, свого повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини нез’явлення суд не повідомив. Відомості щодо належного повідомлення першого відповідача про час та місце розгляду справи , в матеріалах справи відсутні. З наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  місцем проживання ФОП ОСОБА_3, є : 61106, АДРЕСА_1 , саме на цю адресу судом були направлені ухвали суду від : 04.03.2010р., 24.03.2010р., 20.04.2010р., 30.04.2010р., які станом на момент розгляду справи до господарського суду не повертались.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання  сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що перший відповідач ФОП ОСОБА_3 –належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Другий відповідач (ФОП ОСОБА_2) в судовому засіданні 26.05.2010р. проти позову заперечував, відзиву на позовну заяву не надав.

Третій відповідач (ФОП ОСОБА_4) в судове засідання 26.05.2010р. не з’явився, свого повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини нез’явлення суд не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 04.03.2010р., направлена  на адресу третього відповідача, зазначену в позовній заяві (61015, АДРЕСА_2), повернулась до господарського суду з довідкою поштового відділення зв"язку "повернуто у зв"язку із закінченням терміну зберігання".

З наявної у справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання ФОП ОСОБА_4, є: 61015, АДРЕСА_2 . Саме за цією адресою судом було направлено ухвалу господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 04.03.2010р.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання  сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що третій відповідач ФОП ОСОБА_4 – належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 26.05.2010р. другий відповідач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника позивача, першого та третього відповідачів.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 30.04.2010р. сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника позивача, першого та третього відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення другого відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

18.06.08р. між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” та  першим відповідачем - ФОП ОСОБА_3 було  укладено договір кредиту №ДК 139-72, відповідно до п.1.1-2.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (відповідачу - ФОП ОСОБА_3.) грошові кошти (кредит) на розвиток власного бізнесу у розмірі 12000,00грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.3.2. Кредитного договору є 08.06.2009р.   Відповідно до п.5.1 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредиторові  відсотки у розмірі 2,9 % на місяць від суми вказаної у п.2.1.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №ДК 139-72 від 18.06.08р.  виконав в повному обсязі, надавши ФОП ОСОБА_3  кредит у сумі 12000,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером №222 від 18.06.08р.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, ФОП ОСОБА_3 свої зобов'язання з Кредитним договором виконувала несвоєчасно та не в повному обсязі.

Внаслідок порушення ФОП ОСОБА_3  зобов'язань за Кредитним   договором №ДК 139-72 від 18.06.08р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви складає 8565,54 грн.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .  Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що перший відповідач (ФОП ОСОБА_3) не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми неповерненого кредиту та відсотків  в розмірі 8565,54 грн.  правомірна та обґрунтована, така, що не визнана відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 1086,14 грн. пені за непогашення у  строк платежів за кредитним договором №ДК 139-72 від 18.06.08р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.1. Договору за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,50% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до дня повного погашення поточної заборгованості.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором виходячи з подвійної облікової ставки НБУ , складає 1086,14 грн. за період з 03.12.2008р. по 22.01.2010р.

Проте, позивач відповідно до умов Договору мав нарахувати пеню , починаючи з 08.06.2009р.  

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що пеня , нарахована позивачем підлягає частковому стягненню , що складає 770,09 грн.

Враховуючи те, що перший відповідач не виконав взяте на себе зобов"язання по повному та своєчасному погашенню заборгованості по кредиту, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 770,09 грн. обгрунтованими документально доведеними матеріали справи, а тому вони підлягають задоволенню. В частині нарахованої позивачем пені в сумі 316,05 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Заборгованість за договором кредиту №ДК 139-72 від 18.06.08р. позивач просить стягнути  солідарно з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4, посилаючись на те, що з  метою    забезпечення    виконання  зобов'язань  за  Кредитним  договором №ДК 139-72 від 18.06.08р. з боку ФОП ОСОБА_3 , між позивачем та ФОП ОСОБА_2 (другий відповідач) та ФОП ОСОБА_4 (третій відповідач) було укладено договір поруки № 99 від 18.06.08р., згідно якого поручителі (ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4) зобов'язались перед кредитором (позивач) відповідати за виконання боржником (ФОП ОСОБА_3) зобов'язань за кредитним договором № ДК 139-72 від 18.06.08р.  щодо повернення кредиту, сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, а також збитків, штрафів та пені, передбачених умовами цього Кредитного договору.

Відповідно до п.3.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником (ФОП ОСОБА_3) зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручителі (ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 2.3 договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (ФОПОСОБА_3) своїх зобов'язань за  Кредитним договором, поручителі  зобов'язується здійснити виконання порушеного боржником  зобов'язання за Кредитним договором протягом трьох робочих днів із дня пред'явлення до них вимоги кредитором (позивачем).

Через порушення першим відповідачем (ФОПОСОБА_3) зобов'язань за  Кредитним договором № ДК 139-72 від 18.06.08р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків,  позивач звернувся до поручителів (ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4) з вимогами  повернути заборгованість за кредитним договором протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги.

Факт направлення вимоги другому та третьому відповідачам підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками від 16.01.2010р., проте доказів отримання ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4  вказаної вимоги, позивач не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

На підставі вказаного суд вважає, що позовні вимоги до другого та третього  відповідачів  (ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4) є недоведеними та передчасними, оскільки позивачем не надано доказів повідомлення другого та третього відповідачів щодо обов’язку погашення боргу, а у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 відповідно не виникло зобов’язань щодо виконання взятих на себе зобов’язань за договором поруки № 99  відповідно до його пункту 2.3.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на першого  відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054  ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -суд    

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61106, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України" в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів,46-а, к.3, р/р26505218614500 в Укрсиббанк, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183716) 8565,54 грн. основного богу, 770,09 грн. пені, 98,66 грн. держмита та 228,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 316,05 грн. відмовити.

В частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити.

Суддя                                                                                 

Повний текст рішення підписано 31.05.2010р.

Справа №61/64-10.