Судове рішення #9772275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2010 р.                                                            Справа № 45/126-10

вх. № 3669/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився

аідповідача - ОСОБА_1, особисто   

розглянувши справу за позовом ФО П ОСОБА_2, м. Харків  

до  ФО П ОСОБА_1, м. Харків  

про стягнення 303000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 303000,00 грн. коштів та судові витрати по справі мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо повернення позивачу вищезазначеної суми позики по договору позики від 13 травня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Ухвалою господарського суду від 23 квітня 2010 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 25 травня 2010 року о 10:40 год.

В судове засідання 25 травня 2010 року представники сторін не з’явились, витребувані ухвалою суду від 23 квітня 2010 року докази по справі не надали, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про їх отримання.

У зв’язку з вищевикладеним, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та необхідність надання витребуваних та додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 16 червня 2010 року об 11 год. 30 хв.

Позивач в засідання суду 16 червня 2010 року не з’явився, проте через канцелярію суду за вх. № 13624 від 15.06.2010 року до матеріалів справи позивачем було подане клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача. У своєму клопотанні позивач також вказав на відсутність у нього рахунків у кредитних установах.

Відповідач в засіданні суду 16 червня 2010 року  підтримав наданий 15 червня 2010 року відзив, за яким проти задоволення позову не заперечує, як не  заперечує проти клопотання позивача щодо розгляду справи за його відсутністю.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 25 травня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез’явлення в засідання суду, суд задовольняє клопотання позивача та розглядає справу за відсутністю позивача та за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доказами та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 1046  ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій  формі,  якщо  його сума  не  менш  як  у  десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.  На  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

У відповідності до ст.  34 ГПК України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України  господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі  докази  не  мають  для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних  і  обставин,  якими інша  сторона  обґрунтовує  свої  вимоги  або  заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З посиланням на договір позики від 13 травня 2008 року та на акт  про отримання позики від 13 травня 2008 року, які складені між позивачем та відповідачем,  позивач просить стягнути на його користь з відповідача 303000 грн.

Дослідивши  акт про отримання позики від 13 травня 2008 року суд вважає його неналежним доказом  передачі коштів від позивача  відповідачу, оскільки він не є доказом переданні коштів від позивача відповідачу та отримання їх останнім. Належні докази виконання сторонами зобов’язань за договором позики від 13 травня 2008 року (передання коштів відповідачу) як то платіжне доручення, банківська квитанція, прибутковий касовий ордер, тощо, в матеріалах справи відсутні. Більш того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем не надано суду доказів в підтвердження того, що на момент укладення договору та ату від 13 травня 2008 року позивач був спроможній надати відповідачеві позику в розмірі 303000 грн.

За таких обставин суд вважає, що позивач не надав належних  доказів  передання коштів відповідачу, а отже доказів  для підтвердження   своїх  вимог  стосовно  суми  в розмірі 303000,00 грн., що дає суду підстави для відмови позивачу у задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно ст. 49 ГПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 1,4,12, 22, 32,33,34, 43, 44,49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -   

  

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача задовольнити.

У задоволені позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                 

Рішення по справі № 45/126-10 підписано 17 червня 2010 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація