ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2010 р.                                                            Справа № 45/108-10

вх. № 3379/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, особисто

відповідача -  Молодець Б.С., директор   

розглянувши справу за позовом ФО П ОСОБА_1, м. Харків  

до  ТОВ "Фаворит-Продакшн", м. Харків  

про стягнення 75500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 75500,00 грн. мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт по договору № 01/10-ПЦ від 01 жовтня 2009 року на забезпечення створення програм, укладеного між позивачем та відповідачем. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 16 квітня 2010 року про порушення провадження у справі              № 45/108-10 розгляд справи було призначено на 28 квітня 2010 року о 12:10 год.

В судове засідання 28 квітня 2010 року позивач з’явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду докази в обґрунтування позову.

Відповідач в призначене судове засідання не з’явися, відзив на позов та докази в обґрунтування своїх заперечень суду не надав, про причини неявки суду не повідомив, про місце, час та дату судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення із відміткою відповідача  про отримання - 23 квітня 2010 року.

Ухвалою суду від 28 квітня 2010 року розгляд справи було відкладено на 11 травня 2010 року.

В судовому засіданні 11 травня 2010 року позивач позов підтримує. Надав додаткові докази, які залучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в засіданні суду 11 травня 2010 року вказав про необхідність в наданні йому (відповідачу) часу на ознайомлення з матеріалами справи та обґрунтування своїх заперечень, просить суд розгляд справи відкласти. Відповідач вказав про невизнання позовних вимог позивача в повному обсязі.

Позивач проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про надання йому часу на  ознайомлення з матеріалами справи, визнав його підлягаючим задоволенню шляхом оголошення в засіданні суду перерви, до 19 травня 2010 року, відповідно ст. 77 ГПК України.

19 травня 2010 року після перерви розгляд справи було продовжено.

Відповідач в засіданні суду 19 травня 2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що юрист відповідача знаходиться на лікарняному. Відповідач в засіданні суду 19 травня 2010 року вказав на те, що якість виконаних позивачем робіт за договором (створених програм) в лютому 2010 року була неналежною, проте відповідач а ні в лютому, а ні в березні, а ні в квітні-травні 2010 року зауважень щодо якості виконаних робіт позивачу не складав та не направляв.  

Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечив, в обґрунтування своїх заперечень позивач послався на те, що відповідач затягує судовий процес.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає за необхідне відмовити відповідачу у його задоволенні виходячи з того, що дії відповідача свідчать про зловживання ним, відповідачем, своїми процесуальними правами, шляхом затягування судового процесу, перешкоджають всебічному, повному та об’єктивному  розгляду справи. При цьому суд виходить з того, що відповідач обізнаний про розгляд справи з квітня 2010 року;  в засіданні суду 11 травня 2010 року за клопотанням відповідача оголошувалась перерва до 19 травня 2010 року, відповідач був належним чином ознайомлений з матеріалами справи -  14 травня 2010 року, проте обґрунтування своїх заперечень станом на 19 травня 2010 року суду не представив. Відповідачем у даній справі є ТОВ "Фаворит-Продакшн", керівник якого в засідання суду 19 травня 2010 року з’явився, проте заперечень проти позову та доказів в обґрунтування своїх заперечень суду не надав, як і не надав суду доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

01 жовтня 2009 року між позивачем, СПД ФО ОСОБА_1, та відповідачем, ТОВ "Фаворит-Продакшн", було укладено договір № 01/10-ПЦ на забезпечення створення програм, яким регламентовано комерційні відношення сторін та який складено на підставі двосторонніх попередніх домовленостей між ними з метою забезпечення виготовлення позивачем програм згідно умов договору.  Згідно п. п. 1.1, 1.2, договору  відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов’язання по забезпеченню створення  програм (прямих ефірів) відповідача за винагороду; забезпечення створення програм означає підготовку відеоматеріалу, який використовується в програмах, встановлення сюжетної лінії програми, ведення переговорів та запрошення учасників, надання послуг ведучого програми. Згідно п. п. 2.2-2.4 договору програма, яка є предметом договору, створюється як закінчений матеріал, позивач (виконавець за договором) на протязі дії договору надає послуги направлені на забезпечення створення програм, тематична направленість кожної з яких визначається позивачем самостійно. Згідно п. 4.1, 4.2 договору, за надані послуги за договором, відповідач сплачує позивачу винагороду, розмір якої визначається протоколом узгодження договірної ціни, який є додатком до договору; під час дії договору сторони можуть дійти згоди щодо зміни розміру винагороди позивача шляхом підписання протоколу узгодження договірної ціни в новій редакції, при цьому попередній протокол узгодження договірної ціни втрачає силу. Згідно розділу 5 договору, позивач щомісячно до 5-го числа наступного за звітним, направляє відповідачу акт здачі-прийняття виконаних робіт, який на протязі 2-х робочих днів з моменту отримання відповідачем повинен бути ним підписаний  або відповідач надає позивачу мотивовану відмову від підписання акту;  відсутність мотивованої відмови від підписання акту здачі-прийняття в встановлений п. 5.2 строк є фактом визнання повного виконання позивачем договірних зобов’язань.

За період з жовтня 2009 року по 31 січня 2010 року між сторонами було складено та підписано за договором  № 01/10-ПЦ від 01.10.2009 року протоколи узгодження договірної ціни та акти виконаних робіт за вказаний період; виконані позивачем роботи були сплачені відповідачем, про що в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень.

Протоколом узгодження договірної ціни від 01 січня 2010 року до договору                  № 01/10-ПЦ від 01.10.2009 року встановлена вартість винагороди позивача, яка становить 75500 грн. Таким чином, відповідно п. 4.1 договору, протоколом від 01 січня 2010 року сторони змінили  розмір винагороди позивача.

16 березня  2010 року позивач, із порушенням 5-ти денного терміну, встановленого п. 5.1 договору, направив відповідачу акт виконаних робіт за лютий 2010 року від 28 лютого 2010 року згідно якого „під час дії договору з 01 лютого по 28 лютого 2010 року позивачем були забезпечені та створені 13 інформаційних випусків програми „Трибуна ТВ” та один підсумковий випуск відповідача; претензії з боку відповідача відсутні; винагорода позивача становить 75500 грн. яка виплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача”. Разом із актом, позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу із встановленням 15-денного строку на оплату за актом за лютий 2010 року по договору № 01/10-ПЦ від 01.10.2009 року. Направлення акту  виконаних робіт від  28 лютого  2010 року та вимоги про оплату підтверджено поштовим описом  від 16.03.2010 року.

Аналізуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем у справі договору за № 01/10-ПЦ від 01.10.2009 р. суд визначає, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг з елементами підряду, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України "Загальні положення про підряд" та глави 63 цього ж Кодексу "Послуги. Загальні положення".   

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона    (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно ст. 843 ЦК України, ціна роботи або спосіб її визначення визначається у договорі.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторонам (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідності. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.  

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт  підрядником  і  прийняття  їх  замовником оформляється  актом,  підписаним  обома сторонами.  У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується  в  акті  і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнано судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 3.1.2 договору, відповідач може відмовитись від оплати за надані послуги, якщо такі не були надані, або  надані  в неналежній якості з порушенням умов договору.

Згідно до п. п. 5.2, 5.4 договору на протязі 2-х робочих днів з моменту отримання акту відповідач повинен або підписати акт виконаних робіт або надати позивачу мотивовану відмову від його підписання; відсутність вмотивованої відмови від підписання акту на протязі 2-х робочих днів з моменту отримання акту є фактом визнання повного виконання позивачем договірних зобов’язань.  

Таким чином, акт виконаних робіт за лютий 2010 року від 28 лютого 2010 року  відповідач отримав, проте його підписання проігнорував, мотивовану відмову від підписання даного акту відповідач не пред’являв та заяву про виявлення відступів чи недоліків в проведеній позивачем роботі на адресу позивача не направив.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач листом-вимогою  від 16 березня 2010 року  звертався до відповідача з вимогами  підписати акт виконаних робіт та сплатити суму боргу. Направлення вказаного листа-вимоги  підтверджується належним чином засвідченою копією поштового опису від 16.03.2010 року.

Проте відповідач на вимоги не відреагував, акт  не підписав та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, у відповідача виникла заборгованість у сумі 75500,00 грн., у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Судом з’ясовано, що позивач  супровідним листом-вимогою надав відповідачу  акт виконаних робіт, проте з того часу і по сьогоднішній день до позивача не надходив підписаний акт  виконаних робіт, мотивованої  відмови   від підписання даного акту відповідач також не пред’являв, та не надавав жодних зауважень чи претензій відносно якості наданих послуг (виконаних робіт), а також не сплатив борг за виконані роботи (надані послуги).

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний термін від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства  (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

В даному випадку акт виконаних робіт за лютий 2010 року від 28 лютого 2010 року є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є таким, що породжує  права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являється доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, передання робіт позивачем (виконавцем) і прийняття їх відповідачем (замовником), що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.

Таким чином, вищевказаний акт за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, та є доказом у справі.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі    75500,00  грн.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано зобов’язання щодо прийняття (оплати) робіт (прийняття робіт, мотивована відмова під підписання акту та ін.), тому  позовна вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 75500,00 грн. є  правомірною та обґрунтованою,  підлягає задоволенню.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача відносно якості виконаних позивачем робіт (наданих послуг) виходячи з умов договору  (п. п. 3.1.2, 5.2 договору);  докази щодо наявності недоліків (неякісне виконання наданих послуг, виконаних робіт)  в матеріалах справи відсутні. Відповідач в засіданні суду 19 травня 2010 року вказав про те, що якість виконаних позивачем робіт в лютому 2010 року була неналежною, проте зауважень щодо якості виконаних робіт на протязі лютого-травня 2010 року відповідач позивачу не складав та не направляв, відповідно такі докази відповідачем суду не надавались та в матеріалах справи відсутні.  

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідне  витрати по сплаті державного мита в розмірі 755,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49,  77, 82-85 ГПК України,  суд, -    

ВИРІШИВ:

В клопотанні відповідачу про відкладення розгляду справи відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути  з ТОВ „Фаворит-Продакшн”, 61103,  м. Харків, вул. Дерев’янка, 1-А    (в тому числі з р/р 26009263370011 Публічне АТ „АКБ” „Базис”, МФО 351760, код  ЗКПО 33605635) на користь ФО П ОСОБА_1, 61136, АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016, код ЗКПО НОМЕР_1) 75500,00  грн.  боргу, 755,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 

Рішення по справі № 45/108-10 підписано  21 травня 2010 року.