ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2006 Справа № А27/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Белінської В.О.,
суддів: Сизько І. А. (доповідача), Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
позивача: Занін В.В., довіреність №37 від 09.03.06, представник;
Козіцина Г.І., довіреність №21 від 21.02.06, представник
відповідача: Обертович М.Г., довіреність №20084/10/10 від 09.11.05, начальник юридичного відділу ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська;
Михайленко О.І., довіреність №20083/10/10 від 09.11.05, держподатінспектор юридичного відділу у АНД районі м.Дніпропетровська
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.06р.
у справі № А27/15
за позовом Науково-виробничої фірми “Технологія” товариство з обмеженою відповідальністю, м.Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
29.12.05р. позивач, Науково-виробнича фірма “Технологія” товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000222302/0 від 14.01.2003р.
Постановою господарського суду від 09.03.06р. у справі №А27/15 (суддя - Татарчук В.О.) позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000222302/0 від 14.01.2003р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська. Стягнуто з державного бюджету на користь НВФ “Технологія” товариство з обмеженою відповідальністю 3грн.40коп. витрат по сплаті державного мита.
Постанова обґрунтована тим, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення безпідставно не врахована сума переплати по податку з власників транспортних засобів в розмірі 380,85грн., що є порушенням абз. ”б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Не погодившись з постановою господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову, відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем в порушення ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог; на момент проведення перевірки позивачем не подавалось до податкового органу уточненої декларації, тому він не має ніякої переплати.
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін .
Розглянувши апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська була проведена перевірка Науково-виробничої фірми “Технологія” товариство з обмеженою відповідальністю з питання дотримання вимог законодавства України про оподаткування за період з 01.01.2000р. по 30.09.2002р., за результатами якої був складений Акт від 29.12.02р.
14.01.2003р. ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222302/0, яким визначено суму податкового зобов’язання НВФ ”Технологія” по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1273,72грн., в тому числі: 83,72грн.- основний платіж, 1190грн- штрафні санкції.
Перевіркою встановлено, що в порушення ст.6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” підприємством занижено податок з власників транспортних на загальну суму 83,72грн., з яких за 2001р.- 47,84грн., за І-Ш квартал 2002р.- 35,88грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період виникнення спірних правовідносин мав переплату по податку з власників транспортних засобів в розмірі 380,85грн.
Наявність такої переплати підтверджується висновком №607 судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.12.2004р.(а.с.56-71), даними перевірки ДПІ (сторінка 14 акту перевірки від 29.12.2002р.).
Господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку, що відповідачем, в порушення абз. ”б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення безпідставно не врахована вказана сума переплати.
Згідно з вказаною нормою контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.
Отже, законодавством чітко встановлений обов’язок контролюючого органу самостійного визначення суми податкового зобов’язання платника податків в разі наявності даних, що свідчать не лише про заниження таких зобов’язань, а і про їх завищення.
Таким чином, дані перевірки контролюючого органу повинні об’єктивно відображати відповідність законодавству податкового обліку платника податків.
Вказана норма Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не ставить дії податкового органу в залежність від дій платника податків.
Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону України (в редакції на час виникнення спірних відносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. “б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше двадцяти п’яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вказаної норми дозволяє стверджувати, що саме сума недоплати є основою на підставі якої здійснюється як розрахунок штрафних санкцій за кожний податковий період, так і визначається мінімальний та максимальний розмір штрафу.
Вказана норма допускає неоднозначне трактування обов’язку платника податків сплатити суму штрафу в частині визначення суми недоплати (недоплата за кожний податковий період чи недоплата в цілому), яка має враховуватися при встановленні максимального розміру штрафу.
Колегія суддів вважає, що господарським судом , враховуючи п.п.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зроблений цілком правильний висновок про неправомірне нарахування штрафу в розмірі 1190грн. при сумі недоплати в 83,72грн.
Стосовно посилань скаржника на пропуск позивачем відповідно до ч.2 ст.99 КАС України строку звернення до суду, слід зазначити, що :
по-перше, згідно розділу УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України цей Кодекс набрав чинності з 01 вересня 2005 року і не має зворотної дії в часі;
по-друге, при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач (скаржник) не зазначав як підставу для відмови у задоволенні адміністративного позову пропуск строку звернення до адміністративного суду .
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.06р. у справі № А27/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.О.Белінська
Суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно
помічник судді