Судове рішення #977181
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1167/2007                                                                      Головуючий 1 інстанції Тимченко С.О.

Категорія 19/21                                                                                       Доповідач Петренко І.О.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

14 березня 2007 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                    Петренко І.О.

суддів                                                                         Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.

при секретарі                                                             Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом і просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 60000 грн. в рахунок моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що з 04 серпня 1975 року по 29 липня 1996 року він працював у вігільній промисловості, у важких та шкідливих умовах праці у ВАТ „Павлоградвугілля". 17 грудня 2001 року вперше при освідчені МСЕК йому встановлено 55% втрати професійної працездатності і його визнано інвалідом ПІ групи. Внаслідок отримання професійного захворювання йому було завдано великої моральної шкоди, яка виражена в тому, що він втратив працездатність, став інвалідом, відчуває негативні наслідки виробничої травми, погіршення стану його здоров*я, крім цього він багато часу знаходиться на стаціонарному лікуванні у лікарнях, що порушує його звиклий спосіб життя.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача позов не визнав, вважаючи, що факт моральної шкоди позивачу не встановлений, тому як відсутня довідка МСЕК пронаявність моральної шкоди, а також Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію Закону України „Про загальнообов"язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності"в частині відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог та наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу частково, а рішення суду змінити, знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум.

Так, встановлено, що позивач з 04 серпня 1975 року по 29 липня 1996 року він працював у вігільній промисловості, у важких та шкідливих умовах праці у ВАТ „Павлоградвугілля". 17 грудня 2001 року вперше при освідчені МСЕК йому встановлено 55% втрати професійної працездатності і його визнано інвалідом Ш групи.

При викладених обставинах суд обґрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21, 28 закону України „Про загальнообов"язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

 

захворювань, які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача  суми на відшкодування моральної шкоди.

Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 13000 грн.

Доводи наведені в апеляційній скарзі про відсутність медичних висновків про наявність факту спричинення позивачу моральної шкоди, що може бути підставою для відмови в задоволенні позову, спростовуються висновками рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 року.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум.

Керуючись ст.ст. 303,307,309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді -задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1моральну шкоду в розмірі 13000 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація