АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-287\2007 Головуючий 1 інстанції Самсонова В.В.
Категорія 43 Доповідач Петренко І.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року
Колегія судців судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М.,Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Красно гвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_2до Красно гвардійської районної ради м. Дніпропетровська , третя особа ОСОБА_1, ОСОБА_5 про скасування рішення Красно гвардійської ради м. Дніпропетровська ,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітня 2004 року позивач звернувся до суду з позовом і просив постановити рішення , яким визнати рішення Красно гвардійської ради м. Дніпропетровська № 126\04 від 4 березня 2004 року частково не законним , а саме в частині організації проїзда до житлового будинку № АДРЕСА_2 м. Дніпропетровська , і скасувати його. В обгрунтування вимог він вказував на те , що оскаржуваним рішенням встановлені межі земельної ділянки домоволодіння № АДРЕСА_2 , власником якої являється ОСОБА_1. та проїзд до цього домоволодіння у відповідності до геодезичного звіту. З цим рішенням частково не згодний позивач ,оскільки порушуються його права землекористувача.
Так, комісія Красно гвардійського райвиконкому м. Дніпропетровська з питань розгляду земельних спорів в протоколі № 2 від 3 грудня 2003 року вилучила із користування земельної ділянки домоволодіння № АДРЕСА_3ділянку розміром 4м на 27,4 м площею 109,6 кв.м для проїзду до домоволодіння № АДРЕСА_2. Позивач не згоден з прийнятим рішенням , оскільки згідно рішення Красно польської ради депутатів трудящих м. Дніпропетровська від 19 грудня 1953 року в користування батька позивача ОСОБА_3 була затверджена земельна ділянка площею 1470 кв.м. Рішенням Красно гвардійського РВК м. Дніпропетровська № 39\4 від 17 лютого 1995 року визнано право власності на домоволодіння № АДРЕСА_1за ОСОБА_3. У п. 2 цього рішення за вказаним домоволодінням закріплена земельна ділянка площею 1461 кв.м , 1000 кв.м з яких постійного користування , а 461 кв.м - тимчасового. Сім"я ОСОБА_3. протягом 50 років користувалась вказаною земельною ділянкою, удобрювала його, використовувала під город. ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_3. помер , а позивач по справі спадкував домоволодіння № АДРЕСА_1в м. Дніпропетровську , про що видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом , видане 26 березня 2004 року 3 Дніпропетровською держнотконторою .
Вилучення оскаржуваним рішенням земельної ділянки площею 109,6 кв.м з західної сторони домоволодіння № АДРЕСА_1, що використовується як город і використання її як проїзд до домоволодіння № 8 за тією ж вулицею, власником якого являється ОСОБА_1., проведено без врахування прав позивача , як землекористувача. Крім того , на вилученій ділянці розташовані стояки газопроводу , які будуть перешкоджати проїзду транспорту по проїзду. Окрім того , мається можливість влаштування проїзду до домоволодіння № 8 іншим способом без ущемлення прав позивача , а саме за рахунок існуючого проїзду між житловими будинками 7,8,9. з однієї сторони вул.. АДРЕСА_4та домами 14,14а,13 з іншої. Існуючий проїзд має ширину 1,7 м , однак можливо його розширити за рахунок земельної ділянки позивача з південної сторони , а також за рахунок земельної ділянки домоволодіння № 7 , власником якого є ОСОБА_4.- брат ОСОБА_1. Дана ділянка великої цінності не представляє і там розташовано водопровід , що йде до домів 7,8,9,12,13,14,14 а по вул. АДРЕСА_4.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, представник відповідача в судове засідання не з"явився , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і просив справу розглядати за його відсутності. Третя особа позовні вимоги вважала не обґрунтованими і пояснювала , що проїзд необхідний до домоволодіння як протипожежний, оскаржуване рішення виконкому вважає законним.
Постановою Красно гвардійського районного суду м. Дніпропетровська позов ОСОБА_2. задоволено і рішення Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська № 126\04 від 4 березня 2004 року скасовано.
В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_1. ставить питання про скасування постанови і просить постановити нове рішення , яким в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши учасників процесу , що з'явились , вивчивши матеріали справи , законність та обґрунтованість постанови , доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що підстав для скасування постанови не встановлено , а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а постанову суду залишити без змін за наступними підставами.
Як вбачається з матеріалів справи згідно до рішення Дніпропетровської районної ради депутатів трудящих від 19 грудня 1953 року ( ар. сп.22) , а також дозвілу № 92 від 12 березня 1954 року виконкому тієї ж ради ( ар. сп. 152) в користування батька позивача по справі ОСОБА_3. , з метою будівництва садиби ,передана земельна ділянка площею 1470 кв.м і з цього часу вона використовувалась сім"єю позивача за призначенням. А саме - частина , на цей час спірної земельної ділянки використовувалась у якості городу , який силами сім'ї позивача удобрювався , підтримувався у стані придатному для вирощування городини. Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська від 17 лютого 1995 року № 39\4 було визнано право власності на домоволодіння № АДРЕСА_1за ОСОБА_3. та закріплено за цим домоволодінням земельну ділянку площею 1461 кв.м , із яких 1000 кв.м в постійне користування , а 461 кв.м - у тимчасове користування. ( ар. сп. 22). Згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 березня 2004 року ( ар. сп. 20) власником домоволодіння № АДРЕСА_1після смерті батька ОСОБА_3. є ОСОБА_2. , позивач по справі. Спадкове домоволодіння згідно вказаного свідоцтва розташовано на земельній ділянці 1461 кв.м ( із них переуступка - 229 кв.м).
Підстави та порядок припинення прав на землю , в тому числі і право користування земельними ділянками передбачені у главі 22 Земельного кодексу України і, зокрема ст. 141 ЗК України. Однак , в оскаржуваному позивачем рішенні Красно гвардійської районної ради від 4 березня 2004 року № 126/04 ( ар. сп. 9) та в протоколі № 2 засідання комісії з питань розгляду земельних спорів від 3 грудня 2003
року ( ар. сп. 25) підстави вилучення у позивача спірної земельної ділянки довжиною 26,5 м та шириною 3,79 м та передача її ОСОБА_1. для організації проїзду згідно з геодезичним звітом (ар. сп. 9,25-52 )не вказані.
Доводи , на які посилалась ОСОБА_1. під час звернення до міської ради , до комісії по вирішенню земельних спорів , до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міськради не знайшли свого обґрунтування при розгляді справи, оскільки посилання третьої особи на необхідність передачі саме їй спірної земельної ділянки для обладнання протипожежного проїзду до її домоволодіння № 8 по вул. АДРЕСА_4також нічим не обґрунтовані.
Так, як вбачається з листа начальника СДПЧ-5 , яка обслуговує територію міста , де розташовані домоволодіння позивача та третьої особи , листа начальника відділу з організації пожежно-профілактичної роботи головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, а також з пояснень у судовому засіданні представника СДПЧ-5 ( ар. сп. 140,143,146,202-205) посилання в оскаржуваному рішенні ради та доданих до нього документів на можливість та необхідність обладнання протипожежного проїзду до домоволодіння ОСОБА_1. у відповідності до п. 3.22 ДБН 360-92 „Містобудування. Планування і забудова міських і сільских поселень" являються не обґрунтованими , оскільки , в вище вказаних відповідях протипожежних органів вказано на те , що тупікові проїзди , які несуть зміст протипожежних , повинні закінчуватись кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками розвороту розмірами 12м на 12 м кожна , а ці вимоги оскаржуваним рішенням не передбачені.
Окрім того , згідно до положень ст. 34 закону України „ Про пожежну безпеку" доступ до домоволодіння ОСОБА_1. на випадок пожежі можливо організувати і іншими нині існуючими, описаними у вище вказаних документах способами , без організації окремого проїзду.
Виходячи з вищевказаного , колегія суддів вважає , що оскаржувана постанова відповідає вимогам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. про необхідність влаштування проїзду саме у визначеному рішенням ради місці і для інших споживчих цілей знаходяться за межами питань , які вивчались при підготовці оскаржуваного рішення і не можуть бути підставами для вивчення апеляційною інстанцією та підставами для скасування самої постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 196,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Постанову Красно гвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак , може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до Вищого Адміністративного Суду України.