ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.06.10 Справа № 2/23-10.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ”, м. Дніпропетровськ
до відповідачів: 1. Фізичної особи–підприємця ОСОБА_1, м.Охтирка
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЛО”, м.Дніпропетровськ
про усунення перешкод та стягнення 120 000 грн. 00 коп.
та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Охтирка
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ”, м. Дніпропетровськ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “МЕД-СЕРВІС”, м. Дніпропетровськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю “АЛЛО”, м. Дніпропетровськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук С.М., м. Охтирка
про визнання договорів недійсними
СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.
при секретарі с/з Пігарєвій І.О.
Представники сторін:
Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Плетенець Ю.С., довіреність № 35 від 17.03.10р.
Від 1-го відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3, довіреність № 1 від 06.02.2010 року, ОСОБА_4, довіреність № 1 від 06.02.2010 року
Від 2-го відповідача за первісним позовом (третьої особи за зустрічним позовом): Хоменко О.В., довіреність б/н від 21.09.09р.
Від 2-го відповідача за зустрічним позовом: не прибув.
Від третьої особи на стороні відповідача за зустрічним позовом: не прибув.
Суть спору: позивач за первісним позовом просить суд усунути перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 79,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити це приміщення від майна, яке належить відповідачам та іншим особам; зобов’язати ФОП ОСОБА_1 передати позивачу нежиле приміщення загальною площею 79,3 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь позивача суму завданих збитків у розмірі 120 000 грн. 00 коп., а також судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_1 проти первісного позову заперечує і зазначає, що при підписанні 14.09.2009 р. договору оренди приміщення представник ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” Каневський І.А. скористався її хворобливим станом. 03.11.2009 р. позивачу була направлена пропозиція про розірвання укладеного договору оренди, оскільки 29.10.2006 р. нею був укладений договір оренди цього приміщення з ТОВ “АЛЛО”.
Відповідач ТОВ “АЛЛО” подав відзив на позов, у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до договору оренди № 3 від 28.10.2006 р. правомірно користується приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що договір оренди від 14.09.2009 р., укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_1, не був та не міг бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а був укладений з метою виселення ТОВ “АЛЛО” з орендованого приміщення.
16.03.2010 р. ФОП ОСОБА_1 поданий зустрічний позов, який був прийнятий судом для спільного розгляду із первісним, відповідно до якого вона просить суд визнати недійсним договір оренди від 14.09.2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ”; визнати недійсним попередній договір № 30 “Договір суборенди нежилого приміщення”, укладений між ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” та ТОВ фірмою “МЕД-СЕРВІС” 15.09.2009 р.; стягнути з відповідачів судові витрати.
12.04.2010 р. ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” подало доповнення до позовної заяви від 08.04.2010 року, в якому просить визнати удаваним в частині строку оренди договір оренди нежилого приміщення № 1, укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_1І і ТОВ “АЛЛО”, а також визнати недійсним укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ “АЛЛО” договір оренди нежилого приміщення загальною площею 79,8 кв.м., що розташоване у м.Охтирка по вул.Жовтневій, буд. 18 зі строком оренди до 20 жовтня 2010 року, викладений у вигляді: договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 26.10.2006 року; договору оренди нежилого приміщення № 2 від 27.10.2006 року; договору оренди нежилого приміщення № 3; договору оренди нежилого приміщення № 4 від 29.10.2006 року.
27.05.2010 р. від приватного нотаріуса Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначає, що 14.09.2009 р. після перевірки всіх наданих документів, необхідних для укладання договору, підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій не було, договір був укладений сторонами відповідно до чинного законодавства і зареєстрований в реєстрі за № 2492; просить розглянути справу без участі його представника в засіданні суду.
Ухвалою суду від 18.03.2010 р. була частково задоволена заява позивача за первісним позовом про вжиття заходів до забезпечення позову та накладений арешт на майно ФОП ОСОБА_1, а саме нежиле приміщення площею 79,3 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
14.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” (орендарем) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (орендодавцем) був укладений договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений 14.09.2009 року приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровим № 2492.
Згідно п.1.1. цього договору орендодавець передає в тимчасове оплатне володіння і користування, а орендар приймає по акту прийому-передачі нежиле приміщення загальною площею79,3 кв.м. (об'єкт), що розташоване за адресою: Сумська область, м.Охтирка, вул.Жовтнева, буд.18 для розміщення офісу, об’єкту надання послуг, об’єктів торгівлі (в тому числі аптечні та інші товари).
У п. 2.9 орендодавець гарантував, що об'єкт на момент підписання цього договору не проданий, не закладений, під забороною (арештом) не знаходиться, необтяжений правами і претензіями третіх осіб, правами найму, оренди та інше.
Відповідно до п. 3.1.1 договору орендодавець зобов’язався не пізніше 28 жовтня 2009 року передати орендарю по Акту прийому-передачі об’єкт, приведений у відповідність з вимогами норм пожежної безпеки і санітарно-технічних норм, звільнений від всіх розміщених в ньому служб, товарно-матеріальних цінностей орендодавця і третіх осіб.
У день підписання договору оренди, тобто 14.09.2009 р., сторонами договору був підписаний Акт приймання – передачі нежитлового приміщення, датований 28.10.2009 р., оскільки термін укладеного підприємцем ОСОБА_1 з ТОВ “АЛЛО” договору оренди закінчувався раніше 28.10.2009 р.
Проте, в подальшому з'ясувалося, що 29.10.2006 р. підприємець ОСОБА_1 уклала з ТОВ “АЛЛО” договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, який згідно з п. 6.1 вступає в силу з 22.10.2009 р. і діє до 20.10.2010 р. (364 дні). 22.10.2009 р. сторонами договору був підписаний Акт приймання-передачі приміщення № 1.
Позивач за первісним позовом просить визнати удаваним в частині строку оренди договір оренди нежилого приміщення № 1, укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_1І і ТОВ “АЛЛО”, а також визнати недійсним укладений 26.10.2006 року між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ “АЛЛО” договір оренди нежилого приміщення загальною площею 79,8 кв.м., що розташоване у м.Охтирка по вул.Жовтневій, буд. 18 зі строком оренди до 20 жовтня 2010 року, викладений у вигляді: договору оренди № 1 від 26.10.2006 року; договору оренди № 2 від 27.10.2006 року; договору оренди № 3 від 28.10.2006 року; договору оренди № 4 від 29.10.2006 року. Обгрунтовуючи позовні вимоги в цій частині зазначає, що 26.10.2006 р. між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ “АЛЛО” був укладений договір оренди приміщення площею 79,8 кв.м. зі строком оренди чотири роки до 20.10.2010р., який був викладений у вигляді договорів оренди № 1 від 26.10.2006 р., № 2 від 27.10.2006 р., № 3 від 28.10.2006 р. та № 4 від 29.10.2006 р., тобто сторони навмисно уклали удаваний правочин, метою якого було приховати дійсний строк оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Наданими позивачем за первісним позовом доказами та матеріалами справи не підтверджено, що укладені 26.10, 27.10, 28.10 та 29.10.2006 року договори оренди №№ 1-4 є удаваними правочинами, метою яких було приховати дійсний строк оренди нежитлового приміщення. Так, ч. 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Сторони вказаних вище договорів оренди - ОСОБА_1 і ТОВ “АЛЛО” скористалися наданим законом правом і уклали чотири договори щодо одного і того ж нежитлового приміщення, визначивши строк дії кожного із договорів, у зв'язку з чим у всіх договорах вказана площа приміщення — 79,8 кв.м., яка в подальшому за наслідками поточної інвентаризації була зменшена до 79,3 кв.м. Враховуючи приписи ч. 1 ст. 795 ЦК України, відповідно до якої передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором, строк дії кожного з договорів оренди починався з підписанням сторонами Акту приймання-передачі. 22.10.2009 р. сторонами договору № 4 від 29.10.2006 р. був підписаний Акт приймання-передачі приміщення № 1.
За таких обставин, вимоги позивача щодо визнання договору оренди № 1 від 26.10.2006 р. удаваним в частині строку оренди та визнання недійсним цього договору , викладеного у вигляді договорів оренди № 1 від 26.10.2006 р., № 2 від 27.10.2006 р., № 3 від 28.10.2006 р. та № 4 від 29.10.2006 р., задоволенню не підлягають.
Таким чином, на час укладення 14.09.2009 р. договору оренди між ФОП Куцай та ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ”, нежитлове приміщення по вул Жовтневій, 18 в м. Охтирка орендувало ТОВ “АЛЛО” на підставі договору № 3 від 28.10.2006 р., акт приймання-передачі приміщення був підписаний 23.10.2008 р.
Позивач за зустрічним позовом — ФОП ОСОБА_1 просить визнати договір оренди від 14.09.2009 р. недійсним і вказує, що представник ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” Каневський І.А. при укладенні договору оренди від 14.09.2009 р скористався її хворобливим станом, внаслідок чого нею на невигідних умовах був укладений цей договір, оскільки строк оренди визначений 10 років, хоча попередні договори укладалися нею на строк не більше одного року, орендна плата в розмірі 8500 грн. є меншою, ніж визначена у договору № 4 від 29.10.2006 р. з ТОВ “АЛЛО”.
Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. З приписів ст. 769 ЦК України вбачається, що при укладенні договору найму наймодавець зобов’язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм.
З наявних в матеріалах справи доказів, пояснення приватного нотаріуса Охтирського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. вбачається, що на момент укладення договору оренди від 14.09.2009 р. директор Сумської філії ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” Каневський І.А., що при підписанні договору діяв на підставі довіреності від 15.07.2009 р., достовірно знав про орендні правовідносини між ОСОБА_1 та ТОВ “АЛЛО”.
При цьому, 14.09.2009 р. - у день підписання договору оренди сторони також підписали і Акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.10.2009 р. Фактично, 28.10.2009 р. передача приміщення не відбулася, що сторони підтвердили у наданих суду поясненнях.
У відповідь на вимогу позивача за первісним позовом від 02.11.2009 р. за № 92 щодо звільнення та передачі ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” орендованого за договором від 14.09.2009 р. приміщення, ФОП ОСОБА_1 надіслала пропозицію (датована 03.11.2009 р., надіслана 12.11.2009 р.) про розірвання договору оренди від 14.09.2009 р., з чим позивач за первісним позовом не погодився.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що укладений 14.09.2009 р. договір оренди не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що на підставі ч. 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Враховуючи, що договір оренди від 14.09.2009 р. не створив для його сторін юридичних наслідків, не підлягають задоволенню вимоги позивача за первісним позовом щодо усунення перешкод для товариства “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” у користуванні приміщенням по АДРЕСА_1 та звільнення цього приміщення від майна, що належить ФОП Куцай, ТОВ “АЛЛО” та іншим особам, а також щодо зобов'язання ОСОБА_1 передати це приміщення позивачу за первісним позовом.
15 вересня 2009 року між ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” та ТОВ фірмою “МЕД-СЕРВІС” був укладений попередній договір № 30. Згідно п.1.1 даного договору ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” зобов’язувалося не пізніше 01.12.2009 року укласти з ТОВ фірмою “МЕД-СЕРВІС” договір суборенди нежитлового приміщення площею 79,3 кв.м., яке розташоване в м. Охтирка, вул. Жовтнева, 18. Договором суборенди нежитлового приміщення, редакція якого була викладена у тексті попереднього договору № 30, орендна плата визначена в розмірі 12000 грн. 00 коп. в місяць (п. 4.1), термін дії договору – два роки і одинадцять місяців (п. 2.4).
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, — у письмовій формі.
Позивач за зустрічним позовом — підприємець ОСОБА_1 просить визнати попередній договір № 30 від 15.09.2009 р. недійсним і зазначає, що ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” не повідомляло її про намір укласти з фірмою “МЕД-СЕРВІС” договір суборенди, дозволу на укладення договору суборенди вона не надавала.
В той же час, ОСОБА_1 ні в зустрічному позові, ні в інших поясненнях не зазначила правові підстави визнання попереднього договору недійсним, передбачені ст ст 203, 215 ЦК України, а суд не вбачає таких підстав для визнання попереднього договору недійсним. За таких обставин, вимога позивача за зустрічним позовом в цій частині задоволенню не підлягає.
Згідно п. 2.1 попереднього договору фірма “МЕД-СЕРВІС” сплачує на користь ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” завдаток у сумі 60 000 грн. 00 коп., який після укладання договору суборенди буде врахований як орендна плата за останні 5 місяців суборенди. В жовтні 2009 року фірма “МЕД-СЕРВІС” сплатила на користь ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” завдаток в сумі 60 000 грн. 00 коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 196 від 02.10.2009 року, № 197 від 05.10.2009 року, № 199 від 09.10.2009 року, № 200 від 16.10.2009 року, № 201 від 22.10.2009 року, № 202 від 29.10.2009 року.
Згідно п. 3.2 попереднього договору від 15.09.2009 року даний договір може бути розірваний в односторонньому порядку на вимогу ТОВ фірми “МЕД-СЕРВІС” в разі не підписання ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” договору суборенди в обумовлений строк.
15.12.2009 року фірма “МЕД-СЕРВІС” повідомила про розірвання попереднього договору від 15.09.2009 року та просила ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” повернути сплачений завдаток, а також сплатити суму, що дорівнює завдатку в розмірі 60 000 грн. 00 коп., яка відповідно до п. 3.2 попереднього договору є штрафом за його невиконання. Платіжним дорученням № 352 від 19.01.2010 року ТОВ “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” перераховано 120 000 грн. 00 коп. фірмі “МЕД-СЕРВІС” - повернення завдатку, сплата штрафу у розмірі завдатку.
Позивач за первісним позовом просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 суму завданих збитків в розмірі 120 000 грн. Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідно до ст. 766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Частинами першою та другою ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Проте, позивачем за первісним позовом не наведено жодного обгрунтування підставності вимоги щодо стягнення збитків, наведений в тексті позовної заяви розрахунок збитків в сумі 120 000 грн. є необгрунтованим, оскільки позивачем сплачено фірмі “МЕД-СЕРВІС” лише 60 000 грн. в якості штрафу, а інші 60 000 грн. є коштами, сплаченими позивачу фірмою “МЕД-СЕРВІС” в якості орендної плати за 5 останніх місяців суборенди, та повернутими фірмі у зв'язку з неукладенням договору суборенди. Тим більше, що судом договір оренди від 14.09.2009 р. визнаний недійсним з моменту його укладення, а тому він не породив юридичних наслідків як для сторін, що його укладали, так і для третіх осіб. У зв'язку з цим вимога позивача за первісним позовом в цій частині не підлягає задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідачів за зустрічним позовом підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам. Позивач ФОП ОСОБА_1 при зверненні до суду із зустрічним позовом сплатила державне мито у меншому, ніж необхідно розмірі, а тому з неї підлягає стягненню в доход державного бюджету 85 грн. 00 коп. державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні первісного позову — відмовити.
2. Зустрічний позов задовольнити частково.
3. Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 14.09.2009 р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; і.н. НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” (49000, м. Дніпропетровськ, вул Сєрова, 4; код 35861700), з моменту його укладення.
4. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову — відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС ДЕВЕЛОПМЕНТ” (49000, м. Дніпропетровськ, вул Сєрова, 4; код 35861700) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; і.н. НОМЕР_1) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “МЕД-СЕРВІС” (49000, м. Дніпропетровськ, вул Пастера, 2; код 23364377) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; і.н. НОМЕР_1) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; і.н. НОМЕР_1) на користь державного бюджету м. Суми (банк одержувача — ГУДКУ Сумської області, МФО 837013, рах. 31112095700002, код 23636315) 85 грн. 00 коп. державного мита.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю. СОП’ЯНЕНКО
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 09.06.2010 року.
Суддя