ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.10           Справа № 3/29-10.

   Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Ю.В.Литвиненко, розглянув матеріали справи

за позовом: Великочернеччинського споживчого товариства, с. Велика Чернеччина  Сумського району Сумської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Велика Чернеччина Сумського  району  Сумської області

про розірвання договору, звільнення приміщення та стягнення 4 735,24 грн.

За участю представників сторін:

від  позивача: ОСОБА_2       

від відповідача: ОСОБА_1

В судовому  засіданні , розпочатому о 10 год. 30 хв. , оголошувалась  перерва  до 11 год. 20 хв.  31.05.2010 року .

Суть спору: позивач просить суд : розірвати договір оренди нежитлових  приміщень  № 14/02 від 01.01.2001 року , укладений між сторонами ; зобов’язати  відповідача  звільнити  нежитлові приміщення – магазин № 8, заготларьок, склад, вбиральню, які розташовані  по АДРЕСА_1  та передати  його  за актом  приймання-передачі позивачеві; стягнути з відповідача  на користь позивача  основний  борг в сумі  3 636,00 грн., інфляційні в сумі  931,28 грн. та  річні в сумі  167,96 грн.

Відповідач заперечує  проти позову , посилаючись  на  проведення  ним капітального  ремонту орендованого  приміщення та проведення зарахування вартості  ремонту в рахунок  орендної плати .

Крім того відповідач просить  застосувати  позовну  давність  до позовних вимог  позивача, оскільки орендна  плата  не  сплачується  відповідачем з 2005 року , а позивач звернувся  з даним позовом  про розірвання  договору та про  звільнення  приміщення лише  в лютому  2010 року  .

Розглянувши  матеріали та заслухавши  пояснення  представників  сторін, господарський суд  встановив :

01 січня 2001 року між  сторонами  у  даній справі було укладено договір  оренди нежитлових  приміщень  № 14/02, згідно якого  позивач (орендодавець)передає , а відповідач (орендар) приймає  в строкове платне  користування  нежитлові  приміщення (магазин №8, заготларьок, склад, вбиральню)  загальною  площею  247 кв.м. , розташовані в селі АДРЕСА_1 ( а.с. 9,10) .

Вищезгадані нежитлові приміщення  на виконання умов  договору  оренди були  передані позивачем відповідачеві в користування за актом  прийому-передачі від 01.01.2001 року ( а.с. 10) .

Пунктом 3.1 договору  сторони визначили , що орендна  плата  за користування  орендованим  майном  складає  101 грн. за місяць і повинна  бути  сплачена  орендарем орендодавцеві  до 10 числа кожного місяця.

Пунктом 3.3 договору  передбачена сплата  (стягнення) пені  в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми  заборгованості  за кожен  день  прострочення сплати  орендної плати .

Згідно  пункту  10.1 договору  строк  його дії  визначено  сторонами  з 01.01.2001 року  по 31.12.2005 року  , а  згідно  пункту  10.6 договору , у  разі  відсутності  заяви  однієї  із сторін  про припинення  або  зміну договору  після  закінчення  його строку   протягом  одного  місяця, він вважається  продовженим на  той самий термін і на тих самих  умовах , які були  передбачені  договором .

Таким чином , після  31.12.2005 року  строк  дії  договору  вважається  продовженим  до 31.12.2010 року. Згідно  ст.ст. 525,526 ЦК України  зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов  договору  та вимог цього Кодексу, інших  актів  цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов’язання  або одностороння зміна  його умов  не допускається , якщо інше  не встановлено  договором або законом .

У відповідності  зі ст. 530 ЦК України , якщо у  зобов’язанні  встановлений  строк (термін)  його виконання, то воно  підлягає  виконанню  у цей  строк  (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України  договір  є обов’язковим  до виконання сторонами .

Як стверджує  позивач, відповідач не сплачує орендну  плату  з 2005 року  , чим порушує  умови  договору  та норми  чинного  законодавства  України .

Відповідач доказів сплати  позивачеві  орендної плати  суду  не надав  .

Заперечуючи  проти  позову  відповідач посилається  на пункт  10.9 договору  оренди , яким визначено, що взаємовідносини  сторін, не  врегульовані  цим договором , регламентуються  чинним законодавством , а також  на частину  другу  статті  776 ЦК України , якою передбачено, що капітальний  ремонт  речі, переданої  у  найм , провадиться  наймодавцем за його рахунок , якщо  інше  не встановлено  договором  або законом , а також  на частину  третю  статті  776 ЦК України , якою визначено , що якщо   наймодавець  не провів капітального  ремонту  речі, що перешкоджає  її  використанню відповідно  до призначення та умов  договору , наймач  має право  відремонтувати річ, зарахувавши  вартість  ремонту  в рахунок  плати  за користування  річчю, або  вимагати  відшкодування вартості  ремонту .

В якості  доказів проведення  капітального  ремонту  нежитлового  приміщення  магазину  № АДРЕСА_1  відповідач  подав  суду : копію  титульної сторінки  керівництва з експлуатації апарату  опалювального  газового побутового  «Вулкан-16» ;  копію чека  №  4261 від 30.10.20056 року на котел «Вулкан-16» вартістю  2 840,34 грн. ТОВ «Сучасний дім» ; копію акту про заміну  газового  котла в приміщенні магазину № АДРЕСА_1 від 10.11.2006 року , складеного  позивачем  та, як  зазначено в акті, представником  газового  господарства Сумського  міжрайгазу ОСОБА_3; копію  локального кошторису на ремонт  приміщення магазину № АДРЕСА_1 на загальну суму  6 393 грн. та копію акту  приймання виконаних  підрядних робіт  за червень  2006 року ( генпідрядник – ТОВ ВКП «Аспект -2006» , замовник –приватний  підприємець ОСОБА_1Г.) по ремонту приміщень  магазину №  АДРЕСА_1  на загальну суму  8 443,20 грн.

Доказів  оплати  позивачем робіт  по ремонту  приміщень  магазину № АДРЕСА_1  суду не  надано.

При цьому  слід зазначити  наступне : згідно  ч.2 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт провадиться  у строк  встановлений  договором. Якщо строк  не встановлений  договором або ремонт  викликаний  невідкладною  потребою , капітальний  ремонт  має  бути  проведений  у  розумний  строк  .

В договорі оренди № 14/02 від 01.01.2001 року  сторони взагалі  не обумовлювали  ні потребу  в капітальному ремонті , ні строк  проведення  капітального  ремонту .

За таких обставин, виходячі зі змісту ч.2 ст. 776 ЦК України , капітальний ремонт  речі, переданої у  найм, може  бути  здійснений  у разі виникнення невідкладної потреби.

Зі змісту  ч.3 ст. 776 ЦК України  також випливає, що наймач має право  відремонтувати  річ , якщо  непроведення наймодавцем капітального  ремонту  речі перешкоджає  її використанню  відповідно до призначення та умов  договору .

Відповідач  не подав  суду  жодного доказу наявності  невідкладної потреби проведення капітального  ремонту ; доказів  того, що непроведення наймодавцем  капітального ремонту  нежитлових приміщень  перешкоджає  їх використанню  відповідно  до призначення  та умов   договору .

Відповідач  не подав  також  доказів того, що він  звертався до наймодавця (позивача) з повідомленням   про  потребу  проведення капітального  ремонту  чи з вимогою  щодо невідкладеного проведення капітального  ремонту  нежитлових приміщень.

Відповідач  взагалі не довів  суду  належними  та  допустимими доказами , що  за його  рахунок був проведений  капітальний ремонт  орендованих  нежитлових  приміщень.

Не подано  доказів оплати  відповідачем  виконаних  виробничо-комерційним  підприємством «Аспект 2006» в червні  2006 року підрядних робіт. Не доведено відповідачем , що  зазначені  в акті  приймання виконаних   підрядних  робіт  за червень  2006 року  роботи  є капітальним  ремонтом орендованих  нежитлових приміщень ; не  доведено , що  виконання  цих робіт було викликане  невідкладною потребою , а також  не  доведено, що невиконання  цих робіт  перешкоджало  використанню орендованих нежитлових приміщень  відповідно  до  призначення  та умов договору .

При цьому  слід зазначити, що пунктом  6.2 договору  передбачено, що лише з письмового  дозволу орендодавця орендар  має право  вносити  зміни до складу  орендованих нежитлових  приміщень , проводити  їх реконструкцію , технічне  переозброєння , що зумовлює підвищення  їх вартості  .

Заміна газового  котла  по суті  є технічним переозброєнням , що зумовлює підвищення вартості  орендованих  нежитлових приміщень , а тому  відповідач не мав права  здійснювати  її без письмового  дозволу  орендодавця (позивача) .

З огляду  на все вищевикладене, відповідач не мав права на  зарахування вартості  неоплаченого ним ремонту , спрямованого  на підвищення  вартості   орендованого  майна, але не  викликаного невідкладною потребою  та  виконаного  без повідомлення  та  без  згоди  орендодавця, в рахунок  орендної плати, оскільки  таке  зарахування  не відповідає  вимогам  статті  776 ЦК України .

Про проведені відповідачем ремонтні  роботи  та зарахування  їх вартості  в рахунок орендної  плати  позивач (орендодавець) довідався  лише в судовому  засіданні  під час розгляду  даної справи .

У своїх  додаткових  письмових поясненнях ( а.с. 56) позивач , посилаючись  на лист  Держкомітету  з будівництва  та архітектури  від 30.04.2003 року  № 7/7-401 «Щодо віднесення  ремонтно-будівельних  робіт  до капітального і поточного  ремонту» та наказ  Держкомітету  з питань  житлово-комунального  господарства від 17.05.2005 року  № 76, наполягає  на  тому , що відповідач  не виконував капітального  ремонту  магазину № 8, оскільки цей магазин  не призупиняв своєї  роботи , а капітальний ремонт передбачає  призупинення  експлуатації будівлі на час  виконання капітального  ремонту.

Позивач  стверджує , що жодної  заяви  від відповідача (орендаря) до орендодавця стосовно  необхідності  капітального  ремонту  об’єкта  оренди  не  надходило, питання проведення  капітального  ремонту не  узгоджувалось  сторонами  і ці  твердження  позивача відповідачем не спростовані будь-якими  доказами .

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона  повинна довести ті  обставини  , на які  вона посилається  як  на підставу своїх вимог і заперечення.

Відповідач  не  довів  ті  обставини , на які  він посилається  як на підставу  своїх  заперечень  проти позову  .

На підставі  всього  вищевикладеного  заперечення відповідача  проти  позову  є  безпідставними та необґрунтованими  .

Тому, підлягають задоволенню  позовні вимог позивача  щодо  стягнення  з відповідача  на користь  позивача в  межах  загального  трирічного  строку  позовної давності  за період з березня  2007 року  по  лютий  2010 року   основного  боргу  з орендної плати  в сумі  3 636 грн., а також  у  відповідності  зі ст. 625 ЦК України  за той  же  період  індексу інфляції  в сумі 931,28 грн.  та 3 % річних в сумі 167,96 грн.

У відповідності з ч. 2 ст. 651 ЦК України  договір  може  бути змінено  або розірвано  за рішенням суду  на вимогу  однієї  із сторін  у  разі  істотного порушення  договору  другою стороною .

Істотним є таке  порушення стороною  договору , коли  внаслідок завданої  цим  шкоди  друга сторона  значною мірою  позбавляється  того, на  що вона  розраховувала  при укладенні  договору  .

В даному випадку  несплата  відповідачем орендної плати  з 2005 року  до даного часу  є істотним порушенням  договору , а тому  позовні вимоги  позивача  щодо розірвання  договору  та  зобов’язання  відповідача  звільнити  орендовані  нежитлові  приміщення  є правомірними, обґрунтованими  і підлягаючими  задоволенню.

Згідно  ст. 49 ГПК України  на відповідача  покладаються  судові  витрати позивача  у  даній  справі  щодо сплати  187,00 грн. держмита  (102,00 та  85,00 грн)  та  щодо  сплати  витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі  236,00 грн .

На підставі  викладеного, керуючись  ст.ст. 3,16,525,526,530,612,625,629,651,762,776 ЦК України , ст.ст. 32-34,43,44,49,82-85 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю .

2.          Розірвати  договір оренди  нежитлових  приміщень  № 14/02 від 01 січня  2001 року , укладений між  Великочернеччинським  сільським  споживчим  товариством ( 42333, с. Велика Чернеччина  Сумського району Сумської області , вул.Леніна,4 ; код 01765727) та фізичною  особою – підприємцем  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) .

3.          Зобов’язати фізичну  особу – підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлові - приміщення магазину № 8 , заготларьок , склад, вбиральню, які розташовані  за адресою – вул.Комсомольська,1, с. Токарі Сумського району  Сумської області та передати його за актом приймання-передачі  власнику майна – Велико чернеччинському  сільському споживчому  товариству .

4.          Стягнути з фізичної особи – підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_2;ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Великочернеччинського сільського  споживчого  товариства ( 42333, с. Велика Чернеччина  Сумського району Сумської області , вул.Леніна,4 ; код 01765727) заборгованість  по орендній платі  в сумі  3 636,00 грн. , інфляційні в сумі  931,28 грн., 3% річних в сумі  167,96 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі  187,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в  розмірі  236,00 грн.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Копію рішення  надіслати сторонам у справі.

    Суддя