ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"19" травня 2010 р.                                                                            Справа  № 19/40

за позовом          Приватне підприємство "Баядєра"  в особі                База Приватного підприємства "Баядєра" в м.Рівне

до відповідача   Приватний підприємець ОСОБА_2       

про стягнення заборгованості в сумі 21 921 грн. 99 коп.

                                                                                                              Суддя  Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  :  не з'явився

Від відповідача :  не з'явився    

СУТЬ СПОРУ:    Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 21921,99 грн., з яких: 19881,68 грн. - основний борг, 978,52 грн. - пеня, 735,62 грн. - збитки від інфляції, 326,17 грн. - 10% річних. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору поставки № Ф/10 від 09.10.2009 року в частині проведення оплати за отриманий товар. В судових засіданнях 14 та 27 квітня 2010 року представник позивача вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Безпосередньо перед судовим засіданням 19.05.2010 року подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи на один місяць для розпродажу майна і можливості погасити заборгованість. Зазначене клопотання судом не задоволено оскільки не підтверджено жодними доказами та з огляду на те, що 23.05.2010 року закінчується встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний строк вирішення спору. При цьому розгляд справи двічі відкладався, в тому числі і за клопотанням відповідача для надання можливості вирішення спору мирним шляхом. Оскільки сторони не дійшли згоди щодо мирного врегулювання спору, суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання своїх процесуальних прав та обов'язків.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:    

09 жовтня 2009 року між приватним підприємством "Баядера" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки № Ф/10, відповідно до предмету якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (надалі - товар) на умовах, визначених в цьому договорі.

Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

Згідно п. 2.1 договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних.

За умовами п.п. 4.1, 4.2 розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки такої партії. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар за видатковими накладними № 317132 від 26.11.2009 р., № 323568 від 12.12.2009 р., № 323571 від 12.12.2009 р. на загальну суму 31765,80 грн. По закінченню строку платежу та станом на момент подання позовної заяви відповідачем було здійснено часткову оплату за товар в сумі 11884,12 грн. Відтак, борг на момент подачі позову (23.03.2010 р.) становив 19881,68 грн.

В процесі розгляду справи встановлено, що 24.03.2010 року відповідачем сплачено ще  500,00 грн., тобто після порушення провадження у справі. Таким чином сума основного боргу на момент розгляду справи склала 19381,68 грн. Зазначена обставина стверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.03.2010 року та не заперечується позивачем.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.  

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 19881,68 грн. підтверджуються матеріалами справи, обгрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі 19381,68 грн. (з врахуванням здійсненої відповідачем оплати після порушення провадження у справі.). В частині стягнення основного боргу в розмірі 500,00 грн. провадження підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з добровільною її сплатою відповідачем.

За умовами ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктами 7.1, 7.2 договору поставки № Ф/10 від 09.10.2009 р. визначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим договором штрафні санкції. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання нею зобов'язань за даним договором. За несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10% річних від суми заборгованості.

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату товару у строк до 10-26.12.2009 року (згідно умов договору з відстрочкою 14 календарних днів), позивачем нараховано пеню в сумі 978,52 грн., 10% річних в сумі 326,17 грн. та збитки від інфляції в сумі 735,62 грн. Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.

Зважаючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, нараховані позивачем штрафні санкції підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по справі внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. 49, п. 1-1, ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Баядера" в особі Бази приватного підприємства "Баядера" в м. Рівне (33009, м. Рівне, вул. Млинівська, 7, код ЄДРПОУ 13491057), р/р 26009730267311 в Львівській філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019 - 19381 грн. 68 коп. основного боргу, 978 грн. 52 коп. пені, 326 грн. 17 коп. процентів річних, 735 грн. 62 коп. збитків від інфляції, 219 грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 500 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

   Суддя                                                                Тимошенко О.М.

підписано "28" травня 2010 р.