ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Черкаси Справа № 17/654
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:
позивача –не з’явився,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/654
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД
дофізичної особи –підприємця ОСОБА_1
простягнення 13 787,60 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД (далі-позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) 13 787,60 грн. заборгованості, з яких: 8 214,52 грн. основної заборгованості, 4 705,26 грн. штрафу, 71,69 грн. - 3% річних, 303,93 грн. інфляційних та 492,20 грн. пені.
Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно дистриб’юторського договору № 49\09-Д від 03 листопада 2009 року.
У судові засідання 11.05.2010 року, 25.05.2010 року, 03.06.2010 року та 17.06.2010 року представник позивача не з’явився, надіслав заяви: № 49/04 від 30.04.2010 року, № 72/06 від 01.06.2010 року, № 79/06 від 08.06.2010 року, в яких просить розглянути справу без участі його представника, на вимогу суду надіслав витребувані судом матеріали, Акт звірки розрахунків станом на 31.05.2010 року і Заяву про уточнення позовних вимог № 72/06 від 01.06.2010 року, в якій у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 1 000 грн. просить стягнути з відповідача 12 787,60 грн. заборгованості, з яких: 7 214,52 грн. основної заборгованості, 4 705,26 грн. штрафу, 71,69 грн. - 3% річних, 303,93 грн. інфляційних та 492,20 грн. пені.
За правилами статті 43 ГПК України господарський суд створив сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На адресу відповідача (АДРЕСА_1) направлялись ухвали суду: від 07.04.2010 року про порушення провадження у справі, від 11.05.2010 року, 25.05.2010 року, 03.06.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.04.2010 року та неодноразові клопотанням про відкладення розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 11.05.2010 року, 25.05.2010 року, 03.06.2010 року та 17.06.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог № 72/06 від 01.06.2010 року, припиняє провадження у справі № 17/654 в частині позовних вимог про стягнення 1 000 грн. у зв’язку з відсутністю предмета спору в цій частині на підставі пункту 11 частині 1 статті 80 ГПК України і задовольняє позов про стягнення з відповідача 12 787,60 грн. заборгованості з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі дистриб’юторського договору № 49\09-Д від 03 листопада 2009 року (а.с.4), за умовами пункту 2.1 якого позивач (фірма) на умовах, визначених даним договором, постачає товар дистриб’ютору (відповідачу), а відповідач здійснює його пряму дистриб’юцію в межах цін та націнок, вказаних у прайс-листах позивача, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від позивача товару.
Сторони домовились, що право власності на партію товару переходить від позивача до відповідача в момент передачі йому партії товару від позивача. Ризик випадкової загибелі або зіпсування товару переходить до відповідача в момент передачі йому товару (пункт 2.2 договору); поставка товару за цим договором може здійснюватись на умовах EXW ФРАНКО ЗАВОД (назва місця призначення) –склад продавця або на умовах СРТ ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (з доставкою товару) – склад покупця в редакції ІНКОТЕРМС-2000 (пункт 3.1 договору).
Поставка товару здійснюється окремими партіями, що відпускаються представнику відповідача, який має при собі довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на його ім’я та документ, що підтверджує особу (паспорт); датою постачання вважається дата передачі товару відповідачу, зазначена у супровідних документах, підписаних представниками сторін (пункти 3.3 –3.4. договору).
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За твердженням позивача, він на виконання умов дистриб’юторського договору № 49\09-Д від 03 листопада 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 23 526,32 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-0000364 від 30 листопада 2009 року (а.с.12).
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони в пункті 4.2. договору встановили, що оплата за кожну отриману партію товару здійснюється відповідачем у безготівковій формі протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковій накладній ВН-0000364 від 30.11.2009 року –до 14 грудня 2009 року.
Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплативши станом на момент подання позову лише 11 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 54 від 20.01.2010 року, № 57 від 21.01.2010 року, № 60 від 28.01.2010 року, № 63 від 02.02.2010 року, № 70 від 10.02.2010 року, № 6 від 11.03.2010 року, та повернув товар на суму 4 311,80 грн. (накладна № 2 від 23.02.2010 року), і станом на момент подання позову заборгованість відповідача складала 8 214,52 грн.
Після порушення провадження у справі відповідач додатково сплатив заборгованість в сумі 1 000 грн. (платіжне доручення № 8 від 31.03.2010 року), станом на момент прийняття рішення у справі заборгованість відповідача складає 7 214,52 грн., тому суд стягує з відповідача цю заборгованість, і припиняє провадження у справі № 17/654 в частині позовних вимог про стягнення 1 000 грн. у зв’язку з відсутністю предмета спору в цій частині позовних вимог на підставі пункту 11 частині 1 статті 80 ГПК України.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.3. договору, згідно з яким у разі затримки оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів відповідач, окрім пені, сплачує фірмі штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу. Нарахування пені і штрафу здійснюється до повного відшкодування збитків. Збитки стягуються в повному обсязі понад суму неустойки.
Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні, пеню та штраф за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.
Оскільки відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковій накладній ВН-0000364 від 30.11.2009 року –до 14 грудня 2009 року (пункт 4.2. договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів), то в разі несплати вартості отриманого товару позивач з 15.12.2009 року має право нараховувати 3 % річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення, з 04.01.2010 року нарахувати штраф за прострочення оплати (пункт 6.3. договору - більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів)
Позивач користуючись своїм правом встановив період нарахування 3% річних та пені –з 15.12.2009 року по 31.03.2010 року.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 71,69 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –72,24 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3 % річних в сумі 71,69 грн., то задовольняє позов в цій частині.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
8 214,5215.12.2009-31.03.20101073 %72,24
(8 214,52*3%*107днів/365)
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 492,20 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –493,97 грн.), але оскільки позивач просить стягнути пеню в сумі 492,20 грн., то задовольняє позов в цій частині.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
8 214,5215.12.2009-31.03.201010710.25 %0.0562%493,97
(8 214,52*107*0,0562/100)
Позивач користуючись своїм правом нараховує інфляційні за січень та лютий 2010 року.
Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 303,93 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –303,94 грн.), але оскільки позивач просить стягнути інфляційні в сумі 303,93 грн., то задовольняє позов в цій частині.
Період заборгованостіСума боргу(грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
січень 2010 року8 214,52101,8147,86
(8 214,52*101,8/100=8 362,38-8 214,52)
лютий 2010 року8 214,52101,9156,08
(8 214,52*101,9/100=8 370,60-8 214,52)
Щодо нарахування штрафу: оскільки заборгованість відповідача станом на 05.01.2010 року складала 23 526,32 грн., то позивач нарахував штраф на суму 23 526,32 грн. (23 526,32 х 20%) = 4 705,26 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 12 787,60 грн., з яких: 7 214,52 грн. основної заборгованості, 71,69 грн. –3% річних, 303,93 грн. інфляційних, 492,20 грн. пені, 4 705,26 грн. штрафу.
У зв’язку з тим, що спір виник з вини відповідача, на підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 137,88 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись пунктом 11 частині 1 статті 80, статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі № 17/654 в частині позовних вимог про стягнення 1 000 грн. – припинити.
2. Позов про стягнення 12 787,60 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД (Тернопільська обл., Чортківський р-н, м. Чортків, провул. Гранична, буд. 14, р/р 26005000111726 в ТФ ВАТ «Укрексімбанк»м. Тернопіль, МФО 338829, код ЄДРПОУ 21154931) –7 214,52 грн. основної заборгованості, 71,69 грн. –3% річних, 303,93 грн. інфляційних, 492,20 грн. пені, 4 705,26 грн. штрафу, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 137,88 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 17.06.2010 року.