Справа № 1-12/2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року                                     Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді -                      В.С.КСЕНОФОНТОВА

при секретарі -                                  Н.В. ФІЛШЧАК

з участю потерпілого -                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маньківка справу про обвинувачення ОСОБА_2, 1951 р.н., жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, одруженого, пенсіонер, раніше не судимого, - обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

6 вересня 2006 року близько 19 години 30  хвилин ОСОБА_1 вийшла на вулицю біля свого домоволодіння АДРЕСА_2, щоб загнати в своє подвір'я гусей. В цей час ОСОБА_2, який знаходився в своєму домоволодінні, почав щось викрикувати. Почувши це, ОСОБА_1зайшла в подвір'я сусідки ОСОБА_3, а ОСОБА_2, висловлюючись в адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, також зайшов в подвір'я сусідів. Чоловік потерпілої ОСОБА_4, почувши крики та нецензурну лайку ОСОБА_2, вийшов з будинку на вулицю. ОСОБА_2 почав нецензурно висловлюватися також в адресу ОСОБА_4, схопив його за одяг, порвавши при цьому на ньому футболку та рукою наніс удар в обличчя. ОСОБА_1намагалася розборонити, але ОСОБА_2 відштовхнув її. Коли ОСОБА_1 розвернулась, щоб зайти в своє подвір'я ОСОБА_2 кинув в неї каменем, влучивши при цьому в потиличну частину голови.

Оскільки при цьому завдано завдано легкі тілесні ушкодження , що спричинили короткочасний розлад здоров'я у ОСОБА_1, в діях ОСОБА_2 вбачається склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні підсудний свою вину не визнав і пояснив, що він взагалі не наніс потерпілій ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень. Проте, вина підсудного в скоєному ним злочині доведена в судовому засіданні такими доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що дійсно 6 вересня 2006 року близько 19-30 години вона вийшла на вулицю біля свого домоволодіння АДРЕСА_2, щоб загнати в своє подвір'я гусей. В цей час ОСОБА_2, який знаходився в своєму домоволодінні, почав щось викрикувати. Почувши це, вона зайшла в подвір'я сусідки ОСОБА_3, а ОСОБА_2, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою, також зайшов в подвір'я сусідів. Чоловік потерпілої ОСОБА_4, почувши крики та нецензурну лайку   ОСОБА_2, вийшов з будинку на вулицю. ОСОБА_2

почав нецензурно висловлюватися також в адресу ОСОБА_4, схопив його за одяг, порвавши при цьому на ньому футболку та рукою наніс удар в обличчя. ОСОБА_1намагалася розборонити, але ОСОБА_2 відштовхнув її. Коли ОСОБА_1розвернулась, щоб зайти в своє подвір'я ОСОБА_2 кинув в неї каменем, влучивши при цьому в потиличну частину голови. Факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень також підтвердили свідки по справі: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

·   актом судово-медичного огляду № 923 від 3.10.2006 p. де зазначено, що пошкодження у потерпілої ОСОБА_1 утворились внаслідок дії тупих твердих предметів виникли при обставинах вказаних потерпілою і  відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровая.

·  випискою з медичної карти № 3834\801 де вказано, що ОСОБА_1 поступила на стаціонарне лікування 7.09.06 р. з діагнозом струс головного мозку.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного в скоєні злочину повністю доведена в суді, і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України, кваліфікуючою ознакою якого являється умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Переходячи до обрання міри покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують його відповідальність судом не виявлено; обставини, що обтяжують його відповідальність не виявлено і вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді арешту.

Однак, враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 є інвалідом II групи ЧАЕС і особою похилого віку, вчинив злочин не великої тяжкості і на час розгляду справи в суді не може вважатись суспільно - небезпечним, суд вважає, за можливе, застосувати до нього п. 4 ст. 74 КК України, звільнивши його від покарання.

Цивільний позов заявлений на суму 1056,80 грн. матеріальних збитків відповідно до ст.1166 ЦК України підлягає до часткового задоволення в розмірі 1036,36 грн. згідно наданих суду підтверджуючих документів та 5000грн. моральних збитків відповідно до ст.1167 ЦК України підлягає до задоволення частково в сумі 500 грн., так як дійсно потерпіла ОСОБА_1 понісла моральні страждання, внаслідок протиправних дій підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць.

Відповідно до п. 4 ст. 74 КК України ОСОБА_2 звільнити від покарання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про не виїзд -СКАСУВАТИ.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1   1036,36 грн. матеріальної шкоди та 500грн. моральної шкоди.

В решті частині позову ОСОБА_1 - ВІДМОВИТИ.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі 15 діб, з часу його проголошення.