ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
31.05.10 Справа№ 1/02-19
Суддя Гулик Г.С., розглянувши матеріали
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Турка Львівська область
до відповідача: Турківської міської ради, м.Турка Львівська область
про визнання незаконним п.2 рішення Турківської міської ради Львівської області №2250 від 28.09.2009р. та приведення п.2 даного рішення у відповідність до вимог п.8 ст.128 Земельного кодексу України, затвердивши ціну продажу земельної ділянки згідно експертного висновку від 13.04.2009р.
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Турківської міської ради про визнання незаконним п.2 рішення Турківської міської ради Львівської області №2250 від 28.09.2009р. та приведення п.2 даного рішення у відповідність до вимог п.8 ст.128 Земельного кодексу України, затвердивши ціну продажу земельної ділянки згідно експертного висновку від 13.04.2009р.
Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі № 1-6/2010 “За конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України”встановлено наступне:
–положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції“, слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб’єкти владних повноважень;
–положення пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень;
–положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності“ слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Як випливає з позовної заяви, позивач оскаржує рішення Турківської міської ради Львівської області щодо розпорядження землею та встановлення її вартості.
Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Пунктом 6 статті 12 ГПК України, в редакції від 18.02.2010р. передбачено, що господарським судам також підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до ст.13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.
З системного аналізу наведених вище норм Господарського процесуального кодексу та рішення Конституційного Суду України, як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні наділеного правом офіційного тлумачення Конституції та законів України, вбачається що даний спір підвідомчий адміністративним судам а не господарським.
Враховуючи викладене і керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі № 1-6/2010, ст.ст. 12, 13, п.1 ч.1 ст.62, ст.86 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити позивачу у прийнятті позовної заяви та повернути додані до неї документи без розгляду.
Додатки (для позивача):
1. Позовна заява та додані до неї документи на 21 аркуші.
Суддя